Народження дитини у нас і в Європі: фактор стабільності чи соціальних виплат

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 2606

«Україна – це Європа!» - популярне гасло минулого року насправді виправдане не тільки географічно. За деякими тенденціями наша країна і справді дуже схожа на країни Європи. Наприклад, за старінням нації та показниками народжуваності.

До 2001 року народжуваність в Україні стрімко падала, за наступні 13 років народжувати стали більше, але так і не досягли показників відтворення нації. В Європі з подібними проблемами стикаються вже десятки років і долають їх з різним успіхом. Зокрема, по-різному показало себе збільшення виплат на дитину, підтримка соціальної інфраструктури та комфортного трудового законодавства.

Чому народжують кіровоградці

Кіровоградська область географічно знаходиться в центрі держави і її показники по народжуваності з невеликими виключеннями були і є середніми по країні. Існує стереотип, що в Україні родини частіше стали наважуватися народжувати після 2005 року – після збільшення виплат при народженні дитини. Насправді ж, в нашій області як і по всій країні, народжуваність почала зростати у 2002 році. І це пов’язано не лише зі збільшенням кількості жінок відповідного віку, адже одночасно зростала і фертильність – кількість дітей на одну жінку. За даними Головного управління статистики Кіровоградської області, показник фертильності з 2001 по 2013 рік зріс з 1.14 до 1.57.

Такі зміни кіровоградці пов’язують з відносною стабілізацією економічної ситуації в країні. «Виплати стали поштовхом, а стабільні доходи – гарантією», - розповідає 35-х річна Наталя Басько, яка вперше стала мамою у 2004 році, вдруге - у 2010. І запевняє, що на рішення про народження доньок виплати при народженні дитини не вплинули.

«Знаю чимало родин, які останні десять років таки не наважувалися народжувати, щоб злидні не плодити. Тобто люди все одно розраховують більше на себе, ніж на ті соціальні виплати, - запевняє 31 –річна Наталя Кравцова. Алла і Ольга – обидві мами трьох дітей, переконані, що основний фактор появи дітей – стабільні стосунки в родині. Алла: « Стабільні почуття, довіра в родині - і можна мати стільки дітей, скільки запланували», Ольга: «У нас троє. Третьому 7 місяців. І гроші від держави - не мотиватор. Мотиватором були слова чоловіка "у нас все вийде, ми зі всім впораємся"

  • Провівши опитування серед кіровоградців(сторінка у соціальній мережі Фейсбук), журналісти «Гречки» переконалися, що на рішення про другу чи третю дитину впливає також наявність відповідної інфраструктури та медичного забезпечення. «Впливає наявність чи відсутність нормальної медицини. Згадаю про свої пологи - страшно робиться», - розповідає 36-річна Олена. Згадують кіровоградські родини і дитячі садочки, в які потрібно записуватися від народження. «На щастя, моїм усім трьом вдалося потрапити в один садочок, бо буває що діти з різницею у рік-два в різні дитсадки потрапляють , - запевняє 32-річний Роман.
  • Електронну чергу в дитячих садочках Кіровограда запровадили кілька років тому, коли садочки у спальних мікрорайонах та центрі міста були переповнені. Спочатку це дійсно полегшило ситуацію – на сайті міської ради зручно розташована карта садочків по мікрорайонам і є можливість записатися в чергу і дізнатися кількість вільних місць. Але з часом виявилося, що без запису у завідуючого і окремих з ним домовленостей потрапити у дитячий садочок неможливо. Окрім того, на посування черги впливають найрізноманітніші фактори які важко прослідкувати якщо не заходити в садочок як мінімум раз на три місяці. У 2014 році таким фактором ризику стали діти переселенців, яких в садочки влаштовували в першу чергу.
  • Начальник управління освіти Кіровоградської міської ради Лариса Костенко запевняє, на сьогодні місць у дитячих садочках Кіровограда вистачає й електронна черга продовжує користуватися популярністю у батьків. Тобто, що соціальна інфраструктура працює без збоїв.

Державна підтримка народжуваності у країнах ЄС

В країнах ЄС про збільшення народжуваності задумалися наприкінці 20 століття. У скандинавських країнах та Швейцарії щоб не надто відривати жінок від кар’єри, акцент зробили на рівномірному розподілі декретної відпустки. Так в Ісландії батько повинен “відбути” щонайменше три місяці цієї відпустки. А можна і більше. Якщо він цього не робить — ці місяці «згорають». А у Швейцарії період догляду за малими дітьми ділять навпіл для врахування обом членам сім’ї до трудового стажу. В Україні чоловік також має право (але не обов’язок) скористатися відпусткою по догляду за дитиною замість матері, але на практиці таким правом користуються рідко.

Як не дивно, країни з високим рівнем зайнятості жінок є в Європі водночас і лідерами за рівнем народжуваності, порівняно, наприклад, з консервативними суспільствами Польщі або Італії. В цих же країнах - Швеції, Данії, Нідерландах, Ісландії, уряди стимулюють повертатися на ринок праці чимшвидше, пропонуючи гнучкі умови зайнятості. Тут же існує більша кількість закладів для дітей до трьох років.

Щодо виплат при народженні дитини, то такі виплати є і в ЄС. В Данії соціальні витрати на турботу про дітей, відпустки батьків та грошові виплати становлять 1,63% ВВП, у Швеції - 1,58% (2010). Щодо пріоритетності другої, третьої і т.д. дитини то тут різна ситуація. У Великобританії, наприклад найбільшу суму сплачують за народження першої дитини. В цьому випадку законодавці розраховують на те, що максимальна кількість сімей вирішить завести хоча б по одній дитині.

Втім, як дослідили аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», прямого зв’язку розміру виплат із народжуваністю все-таки не існує. “Вага” цього чинника залежить від рівня доходів домогосподарства: очевидно, що найважливіше місце виплати на дитину займають у бюджеті соціально вразливих сімей. До речі, у Кіровоградській області водночас з ростом виплат при народженні в регіоні почала зростати і позашлюбна народжуваність і у 2011 році склала 32, 9% при загальноукраїнському показнику у 21,9 %.

Прогнози: спад чи післявоєнний бум

Прогнози справа невдячна, але сьогодні вже можна говорити про зменшення населення та народжуваності у наступні десять років. У фертильний вік входить малочисельне покоління народжених у 1990-х… Тільки набирає обертів економічна криза, тривають військові дії (хоча щодо останнього то існує версія про «бум» народжуваності відразу після закінчення війни). Щоб хоч трохи пом’якшити усі ці фактори і фізично зберегти націю, потрібні системні реформи європейського зразка - в галузях економіки, охорони здоров’я, освіти, соціальної інфраструктури та соціальної політики.

Зоя Лебідь

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити