Адам Осмаєв: потенційний вбивця Путіна чи замовник смерті Нємцова? (ФОТО)

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1590

Останній витік інформації від якогось співробітника ФСБ (що, на думку авторів ідеї, повинно надати їй більшу вагомість): нитки від безпосередніх виконавців зухвалого лютневого терористичного акту на Москворецькому мосту ведуть... на Донбас.

Там діє інтернаціональний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва, чий теперішній командир Адам Осмаєв, власне, і вирішив відігратися на нещасному Борисі Юхимовичу. Оскільки попередня спроба фізичного усунення іншого, куди більш впливового політика, зірвалася завдяки пильності української спецслужби, що функціонувала у 2012 році в оперативній взаємодії з ФСБ РФ.

 

Слідство заплуталося в брехні?
Співробітник ФСБ РФ розповів журналісту «Комсомольської правди» про подробиці розслідування резонансного вбивства політика Бориса Нємцова. За його відомостями, вина Заура Дадаєва практично доведена - стріляв у опозиціонера він. Слідство також не вважає підозрюваних фанатиками ісламу, вони названі «звичайними бандитами». А злочин скоїли на замовлення командира українського батальйону імені Джохара Дудаєва Адама Осмаєва, щоб дискредитувати Росію.

Те, що Осмаєв є замовником вбивства Нємцова, поки ще остаточно не доведено, але слідство на сьогоднішній момент вважає його найбільш вірогідним кандидатом на цю роль, повідомляє сайт "КП".

Як розповіло джерело у ФСБ, слідство отримало докази, що всі затримані у цій справі є виконавцями злочину. Це було з'ясовано за допомогою білінгу їх мобільних номерів, вони завжди знаходилися поряд з Нємцовим. Всі вони перебували в районі вчинення злочину 27 лютого.

Заур Дадаєв дійсно давав свідчення, потім відмовився від них за порадою адвокатів, проте його вина слідству ясна. Водолази змогли виявити і пістолет, з якого був застрелений Нємцов, злочинці викинули його в річку.
"Ніякого релігійного мотиву вбивства у них не було. Вони цинічно виконували замовлення. Ніякі вони не правовірні мусульмани. По суті, справжні бандити", - заявило джерело, додавши, що натиснув на курок саме Заур Дадаєв.

Представник ФСБ також повідомив журналістам, що Дадаєв був тісно пов'язаний з Адамом Осмаєвим - командиром батальйону імені Джохара Дудаєва. У цьому батальйоні зібрані чеченці з бандитського підпілля, вони воюють на Україні на стороні Києва. Слідство вважає, що Дадаєв співпрацював з Осмаєвим у справах України. З'ясовано, що вони багато говорили по телефону і навіть зустрічалися. Тому слідство вважає, що хоч Дадаєва й називають героєм Росії, фактично він, працюючи в батальйоні "Північ" заступником командира, одночасно вів справи проти Росії.

Місце злочину, за словами джерела, було обрано не випадково. Вимагалося вбити Нємцова в самому центрі Москви, "щоб викликати галас". За свою роботу підозрювані встигли отримати аванс.

Назвало джерело у ФСБ і мотив, який рухав замовником вбивства - це "обгадити Росію, виставити її в непривабливому світлі, перешкодити встановити мир на Донбасі". Також мета була виставити президента Путіна в очах світової громадськості "породженням зла".

Як в Одесі з простого уродженця Грозного робили «вбивцю Путіна»

Про Адама Осмаєва впродовж останніх років автору цих рядків довелося писати приблизно разів зо двадцять. Інформаційними приводами були: вибух «побутового газу» (так спочатку вважали пожежні) в приватному будинку на вулиці Тираспольській в Одесі, де Осмаєв разом із співвітчизником-чеченцем Русланом Мадаєвим і уродженцем Казахстану Іллею П'янзін винаймали житло; потім напружений пошук Осмаєва і довгоочікуване його піймання в іншому одеському будинку, на вулиці Баранова. Після того як плоди інтенсивної роботи слідчих СБУ і «братів по зброї» з ФСБ стали приносити перші плоди, відомий російський телеканал повідав сенсаційну звістку: трійця заїжджих гастролерів майструвала на Тираспольській потужний вибуховий пристрій, призначений... для одного з керівників Російської Федерації.

12 березня 2012 Службою безпеки України проти Пьянзіна з Осмаєвим (Мадаєв загинув під час вибуху) було порушено справу за частиною 1 статті 258-3 - «Створення терористичної групи» (від 8 до 15 років позбавлення волі) і частини 2 статті 258 КК - «Терористичний акт» (від 7 до 12 років).

У версії було чимало нестиковок. Їх можна було віднести на рахунок непрофесіоналізму верхівки української спецслужби. На той момент СБУ очолював колишній військовий льотчик, який повернувся на український Донбас після не надто «багатозіркової» служби у ВПС Росії. Бо не припав там до двору. Авіатор-невдаха влаштувався до донецького главку СБУ на оперську посаду, пов'язану з авіацією. Генерал-лейтенант Олександр Скіпальский (колишній очільник УСБУ по Донецькій області), до якого загальноукраїнське інформагентство звернулося з проханням бодай щось розповісти про свого колишнього підлеглого, довго намагався пригадати, - та зрештою зізнався: оперуповноважений Я. на фоні решти «сірої маси» абсолютно нічим не виділявся…

Завдяки протекції Олександра Януковича, сина тодішнього глави української держави Віктора Януковича, пересічний російський відставник за лічені роки зробив приголомшливу кар'єру і опинився в кріслі голови СБУ на генерал-полковницькій посади. До честі Віктора Януковича, він з якоїсь причини не поспішав включати прізвище «головного чекіста» в списки до серпневих «зорепадів» з нагоди Дня Незалежності України. Керівник територіальної секретної служби аж до вимушеного виїзду з України носив погони генерал-майора...
Засідання Приморського суду Одеси незмінно привертали увагу місцевих ЗМІ. Підсудний Осмаєв, котрий раніше детально роз’яснив диявольський план по ліквідації ВВП (розроблений особисто одним з керівників закордонної гілки чеченського Руху Спротиву Доку Умаровим), раз за разом відмовлявся від показань. Даних, за його словами, під тортурами. Екстрадувати Осмаєва в Росію СБУ не встигла. Захист підсудного звернулася до Європейського суду з прав людини і там повірили, ніби Осмаєва - зважаючи на його безсумнівну небезпечність для державного ладу РФ – можуть «шльопнути» навіть не довізши до Лефортового (де розташована знаменита в’язниця ФСБ). Ілля ж П'янзін, якого передали російській стороні ще до «санкцій» Страсбурга, охоче ділився зі слідством всім що чув про нездійснений теракт на Кутузовському проспекті Москви.

Майдан як прискорювач звільнення Адама Осмаєва
Якби не сталася Революція Гідності, процес над Осмаєвим напевно завершився б обвинувальним вироком і солідним тюремним терміном.

Цивільна дружина «терориста» Аміна Окуєва з початком масових заворушень у Києві полишила лікарську практику в Одесі і влаштувалася волонтером «медичної сотні» на столичному Майдані Незалежності. Дама серйозно ризикувала: у разі придушення революції за таку суто гуманну співпрацю з «бунтівниками» засудили б і її.

Всупереч очікуванням Аміни та її друзів, українська влада не надто поспішала розібратися зі справою її цивільного чоловіка навіть після того як країну покинули Віктор Янукович і його оточення, включаючи генералітет СБУ. Причиною були відомі події на Кримському півострові і спроби проголошення в індустріально розвинених регіонах Південного Сходу відразу декількох «народних республік». Армія України на той час була фактично розвалена, міліція - деморалізована.

Аміна Окуєва і тут продемонструвала неабиякий «політичний нюх»: заходилася збирати зі всього світу колишніх прихильників «незалежної Ічкерії» для боротьби з «ненависним російським імперіалізмом». Кожному іноземцеві, хто погоджувався повоювати на боці України і був рекомендований особисто пані Окуєвою, починаючи з моменту в'їзду на нашу територію створювався режим найбільшого сприяння.
Колегію Приморського районного суду до середині листопада 2014 року, звичайно ж, дотиснули. «Мученик Аллаха» Осмаєв отримав 2 роки 9 місяців позбавлення волі. І був відпущений на всі чотири сторони: термін покарання точнісінько відповідав періоду, проведеному ним в одеському СІЗО.

Чи випадково «Семен Семенченко» допоміг «кадировцям» ліквідувати Ісу Мунаєва?

Адвокат Осмаєва Ольга Черток, з якою журналіст «Гречки» розмовляв відразу після оголошення вироку її підзахисному, припустила: Адаму потрібні як мінімум два місяці для відновлення здоров'я і «вбудовування» в повсякденне життя.

Осмаєв не вважав за потрібне витрачати час «на розкачку». Помчав на Донбас, де вже сколочувався з його одноплемінників новий військовий підрозділ, і влився до лав батальйону імені Джохара Дудаєва.
У лютому 2015-го підрозділ поніс бойові втрати. Зокрема, був убитий його комбат бригадний генерал Іса Мунаєв. Злі язики подейкували, ніби до виявлення та ліквідації особистого ворога Рамзана Кадирова був причетний ні хто інший як народний депутат України Костянтин Гришин, він же «Семен Семенченко». Мовляв, член парламентської фракції «Самопоміч» знехтував забороною на використання незахищеного від прослуховування мобільного зв'язку і мимоволі видав «кадировцям» точне місцезнаходження чеченського бригадного генерала...

Оскільки ідейним натхненником створення миротворчого батальйону була Аміна Окуєва, його підлеглі, поховавши Ісу Мунаева з військовими почестями, одноголосно обрали своїм наступним заводієм Адама Осмаєва.

Не беруся судити про знання/навички Адама у військовій справі, явно неспіврозмірні з бойовим досвідом Мунаєва (той брав участь в першій і в другій «чеченських війнах»). Судячи з вміння конструювати вибухові пристрої, новоявлений комбат - звичайний дилетант. Що й було продемонстровано в результаті вищезгаданого січневого (2012 року) «хімічного досвіду» в будинку на Тираспольській.

Чи міг недоброзичливець Володимира Путіна замовити Бориса Нємцова?
Організувати гучне вбивство в двох кроках від Кремля, забезпечити бойовикам безпечний відхід і благополучне повернення в неблизьку Чечню могла тільки досить впливова людина зі зв’язками у російській поліції, Головному розвід управлінні Генерального штабу Збройних сил РФ та ФСБ.

Звісно, якби на чолі однієї з російської спецслужб була група українських генералів-шарлатанів, котрі ганебно провалили оголошену ними ж на Майдані «антитерористичну операцію» і тепер переховуються на території сусідньої держави, - довести українському ж суду, ніби «ляльководом» і «мільйонером» у випадку з убивством Нємцова був якийсь Осмаєв з Одеси, складнощів не склало б.

Інша справа - куди більш освічена Росія, з її багатющим кадровим потенціалом і однією з найпотужніших у світі контррозвідувальних служб. Приписати резонансний теракт і забезпечення солідної винагороди за нього пересічному голодранцеві, який «відкинувся» якихось три місяці тому, - завдання почесне. Але, боюся, нездійсненне.
Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити