Суспільне мовлення: що зміниться для кіровоградців?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1108

10 квітня вступив в дію Закон про суспільне телебачення та радіомовлення. Що саме зміниться для глядачів та платників податків, розбиралися журналісти «Гречки».

Кількісні зміни

На перший погляд, змін буде чимало – на базі Національних теле- та радіокомпанії, обласних та регіональних державних телерадіокомпаній, ТРК «Культура» та Укртелефільму що реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України, буде створена Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ). Мовлення вестиметься на двох загальнонаціональних телеканалах, трьох радіоканалах та регіональних каналах мовлення.

Усі організаційні зміни заплановані з однією метою - забезпечити справжню незалежність та незаангажованість мовника. Щоб новини стали не просто «рупором» влади чи виразником інтересів тої чи іншої бізнес- чи політичної групи,  а показували, що насправді відбувається в країні. Незалежним мовлення має стати не тільки від центральної, але і від місцевої влади, яка теж «замовляла музику» у місцевому ефірі.

Підкріплятися вся діяльність повинна стабільним фінансуванням з державного бюджету на рівні 0,2% (принаймні у перші роки існування). У законі заклали можливість отримання і абонентської плати від глядачів, продаж власної продукції та фінансування за рахунок реклами.. За інформацією аналітиків Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", в Європі найчастіше життєдіяльність суспільних ЗМІ підтримує декілька джерел. Більшість європейських країн фінансують суспільні медіа за рахунок збору з глядачів та реклами. На другому місці за поширеністю схема “держбюджет та реклама”, на третьому - “збір з глядачів+реклама+пряма бюджетна підтримка”.

Головним пріоритетом нового мовника повинен стати захист суспільних інтересів, а не інтересів власника каналу чи влади.

Кількість в якість

Звичайний глядач в основному повинен помітити не організаційні, а якісні зміни. У країнах Європи  суспільні телерадіокомпанії є незаангажованими і користуються найбільшою популярністю у глядача. В цих країнах суспільний мовник є також одним із основних факторів забезпечення демократії, формування культури виборів та боротьби з корупцією. Таким повинне стати і суспільне мовлення нашої країни.

Про свою готовність допомогти у становленні НСТУ вже заявили медіаексперти та телекомпанії інших країн Європи. Керівник проекту MyMedia Майкл Андерсен запевняє, що Данія, Швеція, Норвегія, Фінляндія та Англія готові надати безкоштовно новій телерадіокомпанії пакет якісних програм. Це будуть документальні, дитячі та історичні програми. Також в рамках цього проекту планується обмін – датські експерти будуть працювати в Україні, а журналісти НСТУ – на такому ж суспільному телебаченні в Данії. Окрім MyMedia підтримувати суспільне мовлення в Україні планують ВВС, Deutsche Welle, німецке посольство, USAID, Internews, Рада Європи.

Канал Кіровоград. Що залишається?

Найсуттєвіше Закон про суспільне мовлення вплине на колективи обласних державних телерадіокомпаній. В ОДТРК по всій країні працює понад 5000 осіб. Більшість працівників об’єднаної телерадіокомпанії доведеться скоротити. Тим часом саме ці колективи, переконанів телекомпаніях, створювали не тільки матеріально-технічну, а й інтелектуальну базу своїх телеканалів, «завойовували» аудиторію. І хоча в цілому ідею створення суспільного мовника керівництво Кіровоградського ОДТРК (каналу Кіровоград) підтримує, але є застереження до самого процесу реформування:

«Формат участі громадськості в роботі суспільного ТБ - через наглядові ради, як на мене, сьогодні може викликати параліч роботи ТРК. Представники спільноти, які зайняли активну громадську позицію, в областях дуже часто беруть участь і у політичних процесах, тобто можуть бути заангажованими. Це – ризик. Нерозуміння телевізійної компоненти також може призводити до конфліктів телевізійних колективів і представників ради. Формат наглядової ради її функціональні обов’язки, повноваження також поки остаточно не виписані. Вважаю, що варто було створити пілотний проект, проаналізувати його ефективність, а потім проводити масштабну кампанію на рівні країни. Більш того, обласні державні телерадіокомпанії – створені державою, щоб проект був повноцінно суспільним – необхідно його створити «під ключ» з самого початку. Як, наприклад, було створене «Громадське телебачення»» - переконана заступник генерального директора КОДТРК Олена Кваша.

Також місцевих телевізійників дивує закладена в законі позиція – низький (не більше 10%) відсоток рекламної продукції, яку матимуть право транслювати суспільники. Вважають, що рекламна продукція може сягати 30%, адже «реклама - можливість заробляти, не бути знову ж таки, дотаційними».

Є претензії і до того, як відбувається процес реформування: «Відбуваються «круглі столи», обговорення, а по суті, до життя поки не допущено реальних різних сценаріїв створення суспільного телебачення. Переконана, не може бути в цьому процесі єдиного підходу. У кіровоградському випадку є ще й такий момент - облдержтелерадіокомпанія - єдиний мовник в області. В таких випадках необхідно розробляти більш широку формулу - збереження телевізійної позиції за державою, в тому числі», - вважає заступник гендиректора.

Кіровоградці не вірять в незалежність і ще подумають чи платити

Кіровоградці до змін «у телевізорі» ставляться по-різному. У якісне телебачення з меншою кількістю реклами і при цьому незалежне, мешканцям нашого міста поки що не віриться. Працівник торгівлі Діна Таран вважає, що фінансування з держбюджету не змінить ситуацію і суспільне телебачення як і тепер буде «виконувати замовлення влади та чиновників». Важко зрозуміти значення терміну «суспільне» і 35-річному перекладачу Надії Швець: «Зараз в новинах кожен дає точку зору власників. Як можна такому випадку бути незалежним? А суспільне це напевне знову таки з позиції держави? Як я - представник суспільства, зможу його контролювати?» В Європі такий контроль та вплив здійснюється через абонентську плату телеканалу. Фактично, в цьому випадку «замовляють музику" глядачі, яким цікаво або ні дивитися таке телебачення.

Те, що практично зникне місцевий телеканал «Кіровоград», кіровоградці жалкують, але сподіваються на появу нових мовників. Для більшості опитаних журналістами «Гречки», цінність у місцевому телебаченні представляють в основному місцеві новини та ток–шоу зі «знайомими обличчями».

Платити за якісне суспільне мовлення кіровоградці згодні лише в тому випадку, якщо сума буде незначною: «І так все дорожчає, тому можливо і платитиму, але щоб було дешевше за Інтернет», - розповідає 39–річна Оксана Артеменко, менеджер приватного підприємства. Пенсіонер Віктор Яременко каже, що платив би за незалежне телебачення, але… після війни: «Пенсії вистачає на саме необхідне, поки можу платити тільки за електроенергію, може пізніше…».

У Європі ця плата і є незначною – на рівні 0,5-1,5% від заробітку. Проте варто розуміти, що досі державне телебачення фінансувалося з нашої кишені – з державного бюджету, а значить із тих податків, що ми платимо. Законотворці поки заклали не обов’язковість, але можливість такої плати «за телевізор». Задумка така, що телеглядач вочевидь вимагатиме високої якості та незаангаждованості новин саме тоді, коли, хай і небагато, але платитиме за них. А журналіст – розумітиме, хто йому платить та буде відповідально ставитися до своєї роботи.

Довідково: Спроби впровадити суспільне мовлення в Україні відбуваються ще з 2003 року, коли Україна взяла на себе відповідне зобов’язання перед Радою Європи. Та жоден наступний склад парламенту та уряду не просували вже розроблений закон. “Ветеранами” суспільного мовлення у Європі вважають британців: BBC була першою в світі загальнонаціональною компанією телерадіомовлення і залишається найбільшою за розміром та шанованою за свої журналістські стандарти. Саме у Великобританії у 1927 році було вперше запроваджено схему фінансування за рахунок глядачів, нині частка їх внесків складає понад 70% у бюджеті компанії. Кожне домогосподарство, підприємство та організація, що мала теле- або радіоприймач, повинно регулярно сплачувати “телевізійний збір” (television licence fee). Офіційно ВВС не є державним ЗМІ; за її діяльністю наглядає спеціальна рада (BBC Trust) з 12 осіб, що їх призначає королева за поданням уряду. Вона ж формально забезпечує прозорість та незалежність компанії.

Зоя Лебідь

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
+2 # Юрій 15.04.2015, 20:51
Єдиний мовник в області? А як же TTV? Олена Кваша не вважає його за телеканал?
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити