Хто і про що говоритиме на науковій конференції з перейменування в Кіровограді?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1219

Вже завтра наше місто стане центром тяжіння для вчених і науковців усієї країни, адже 11 червня о 10.00 в Кіровограді відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства». Ця тема набула першочергової актуальності після того, як закон про декомунізацію набув чинності. Згідно цим законом, восени 22 міста і 44 селища міського типу, чиї назви увічнюють тоталітаризм, будуть перейменовані.

Кіровоград також в їх числі. Це питання є традиційно дуже дискусійним і викликає палкі суперечки в нашому місті. Тож не дивно, що ще на своєму старті перейменувальна конференція вже викликає стільки інтересу з боку ЗМІ і громадськості. Ми попросили одного зі співорганізаторів цієї знакової події розповісти більш детально про те як виникла ідея такої конференції, як тривала підготовка та чого нам від неї можна очікувати. На наші запитання відповідав Олександр Ратушняк, кандидат педагогічних наук, голова Кіровоградського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

- Цю ідею вперше озвучив наш колега Олександр Васильович Колотуха, кандидат географічних наук, доцент, який нині навчається у докторантурі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Він неодноразово був учасником усіх наших топонімічних слухань, які проводило Кіровоградське товариство «Просвіта». І от під час однієї з таких баталій, він запропонував зібрати науковців усієї України, щоб разом напрацювати спільні ідеї щодо назви міста. Це було більше року тому, і спочатку ця ідея видавалася нереальною.

Але час минав, а проблема з перейменуванням не вирішувалася. Друге дихання ця тема отримала після прийняття пакету декомунізацій них законів.

Увесь квітень і травень громадськість (і не лише кіровоградська) активно поринула в топонімічні дискусії, градус яких часом був досить високим.

Саме ці громадські дискусії і наштовхнули нас на думку про необхідність проведення всеукраїнської топонімічної конференції. Оскільки наше місто є одним із двох обласних центрів, яких очікує перейменування, то ми вирішили реалізувати задумане, і підтягнути сюди науковців із Києва, Дніпропетровська, а також з усієї України.

Запит до наукових інститутів зробили громадські організації Кіровоградщини «Спільна дія» і товариство ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка. Ми скликали ініціативну групу з громадських активістів, журналістів та науковців і закипіла робота. А. Малик та Є. Манженко поїхали в Київ, щоб зустрітися із ініціатором декомунізаційних законів, директором Інституту національної пам’яті Володимиром В’ятровичем. Він дав згоду на те, що очолюваний ним заклад буде співорганізатором конференції. Також відгукнувся Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, професор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. Їхній інститут також виступив співорганізатором конференції, і зробив на наше прохання історичну експертизу, затверджену на вченій раді.

Приймаючою стороною (крім наших двох вищезгаданих громадських організацій) виступили Кіровоградський педуніверситет імені В. Винниченка, в особі ректора Олега Семенюка та міська мерія, в особі її секретаря Івана Марковського.

Як вдалося зібрати в Кіровограді таких блискучих вчених? Будь-яка київська конференція могла б позаздрити такому списку доповідачів.

- Це було не складно, оскільки у багатьох членів оргкомітету вже є досвід проведення подібних конференцій. До ініціативної групи, в основному, входять науковці з КДПУ ім. В.Винниченка та з інших вишів нашого міста і Києва. Величезну допомогу на рівні Києва надає проф. Віктор Брехуненко, який загорівся ідеєю проведення цієї конференції, і, застосовуючи свій авторитет та контакти, допомагає залучати науковців з різних міст України. До того ж тема дуже цікава і актуальна – достатньо її лише заявити, як знаходяться люди, готові долучатися та допомагати. Вона цікавить сьогодні всю активну частину суспільства. А науковці просто не мають права стояти осторонь, адже саме вони є елітою нації, яка виступає рушієм змін.

Чи були якісь труднощі і як їх вдалось вирішити?

- Найбільшою проблемою, мабуть, є політики, які не готові дослухатися до думки науковців. Адже саме депутатам потім приймати рішення. Але ми сподіваємося пробити і цю стіну. Усіх депутатів міської і обласної рад ми запрошуємо прийти на конференцію 11 червня о 10:00 в приміщення міської ради (к.426, зал засідань). У програмі конференції запланована зустріч головних спікерів, науковців із місцевими депутатами.

Ви вже певно проглядали попередньо тези більшості учасників. Чи чекати нам палкої непримиренної дискусії представників полярних поглядів?

- Ну звісно на конференції буде висловлено різні думки, і цього не треба боятися, адже саме в суперечці народжується істина. Діалог та комунікація – це передумови наукового пошуку.

Чого ви очікуєте по завершенні конференції? якими на вашу думку мають бути її результати?

- Результатом конференції має стати вироблення засадничих положень та критеріїв для здійснення перейменування міст, селищ, вулиць по всій Україні в контексті реалізації законів про декомунізацію. А також конференція покликана дати конкретні відповіді – як найменувати обласні центри Кіровоград і Дніпропетровськ, до яких сьогодні прикута увага всієї країни.

Усі напрацювання наукової конференції будуть видрукувані у збірнику наукових праць та будуть розповсюджені в медіа.

Програму конференції можна подивитись за посиланням.

Олена Горобець

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити