Історик Вахтанг Кіпіані про долю майбутньої назви Кіровограда

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1715

Історик і журналіст Вахтанг Кіпіані написав для "Німецької хвилі" замітку про перейменування Кіровограда. Він вважає, що основна дискусія точиться між можливими назвами Єлисаветград та Інгульськ. Подаємо текст без змін:

"Незабаром на карті України з'явиться чимало нових назв. За підрахунками експертів, процес перейменування торкнеться кількох сотень населених пунктів. Інколи підбирати іншу назву нелегко. Приклад - Кіровоград.

Постамент, де стояв вождь більшовиків Кіров, тепер став неофіційним пам'ятником Героям Майдану.

Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", які вступив у силу, зобов'язує місцеві громади перейменувати назви населених пунктів, названих на честь фігур чи подій комуністичних часів. За підрахунками експертів з Українського інституту національної пам’яті цей процес заторкне 76 міст і 795 сіл та селищ. Фактично цифра може бути і більшою, бо в перелік не потрапили деякі назви міст як-от Червоноград (історичний Кристинопіль) і Первомайськ.

У депутатів місцевих рад є півроку для того, щоб привести назви своїх міст, селищ і сіл у відповідність до закону. Якщо вони самі цього не зроблять, то тоді Верховна Рада матиме право сама, без узгодження з громадами, дати назву поселенню. Найбільше дискусій викликають два обласних центра, названих на честь визначних діячів ВКП(б). Кіровоград (з 1775 року - Єлисаветград), який носить ім'я вождя ленінградських більшовиків Сергія Кірова (Кострікова), та Дніпропетровськ (з 1776 року - Катеринослав), якому в 1926-му дісталась "честь" прижиттєвої глорифікації соратника Леніна, голови Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету Григорія Петровського.

На вулицях ще Кіровограда сусідствують назви з минулого - Дзержинського і Чміленка, Героя Небесної Сотні, застріленого снайпером 20 лютого 2014 року.

Кіров, вбитий 1934 року за наказом Сталіна, ніколи не був у місті, якому рішенням згори дісталося його ім'я. Ідея змінити назву почала звучати в місті ще за часів перебудови. П'ятнадцять років тому було проведено місцевий референдум, на якому близько 71 відсотка мешканців міста висловились проти перейменування. Тепер, виконуючи "декомунізаційний" закон, місто зобов'язане змінити свій "бренд".

З огляду на це проявляють найбільшу активність представники двох "партій". Одні виступають за повернення на карту Єлисаветграда, інші - шукають нову назву, яка б відображала український, а не імперський історичний контекст.
Днями в Кіровограді відбулась всеукраїнська науково-практична конференція "Перейменувальні процеси в топоніміці" як ціннісний вибір українського суспільства", організована прихильниками другого підходу. Їм вдалося заручитись підтримкою Українського інституту національної пам'яті, голова якого Володимир В'ятрович взяв участь у заході, Інститут української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського НАН України, професури з Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, а також науковців з Одеси, Дніпропетровська, Запоріжжя тощо.

Учасників конференції об'єднало несприйняття перспективи відновлення найменування, встановленого указом імператриці Єлизавети Петрівни під час процесу колонізації українських степів у другій половині XVIII століття. Російська дореволюційна історіографія подавала цей процес як відвоювання незаселеного Дикого степу у войовничих кочівників, який мав позитивні наслідки для населення регіону.

Доктор історичних наук Тарас Чухліб заперечує: ці території не були "порожнім місцем". На момент початку реалізації російського проекту "Нової Сербії", центром якої стала фортеця святої Елисавети, а згодом і місто Єлисаветград, тут уже були поселення українських селян і козаків - Інгульська Слобода, Цибулів, Бережинка, Високі Байраки, Устівка тощо. Заснована волею імператриці нова військово-адміністративна одиниця "розрізала" козацькі землі навпіл, відірвавши Запоріжжя від Правобережної України, що врешті сприяло ліквідації залишків державності й самоуправління корінного українського населення.

Заступник директора Кіровоградської державної телерадіокомпанії Андрій Богданович у розмові з Deutsche Welle висловлює свою точку зору. За його словами, для "більшості земляків" назва "Єлисаветград" асоціюється не з "колоніальним" минулим, а з золотим віком кінця XIX століття, оригінальною архітектурою, першим українським театром, Тобілевичами і Заньковецькою, літераторами Тарковським (батьком знаменитого російського кінорежисера) та Олешею, останнім концертом великого Ференца Ліста, композиторами Нейгаузом і Шимановським, з заводом братів Ельворті, які робили сільгоспмашини тощо.

Більшість учасників конференції зійшлись на тому, що місту, а врешті й області, потрібно знайти нове, оригінальне, історичне, місцеве і українське водночас ймення. "Це цивілізаційний вибір, - наголосив доктор історичних наук Віктор Брехуненко. - Якщо буде Єлисаветград, то це означатиме, що тут не Степова Україна, а російська земля".

Викладач кафедри української літератури місцевого університету Олександр Ратушняк з цим погоджується. Його позиція полягає в тому, що першим критерієм відбору нового імені міста має бути деколонізаційний аспект - всі топоніми, накинуті Україні ззовні мають бути замінені на місцеві.

Оскільки дискусія точиться роками, існують десятки пропонованих різними середовищами імен - від екзотично-скіфського Екзампей і до імен Златопіль, Лелеків, Тобілевічі, Кропивницьк. Конференція у своїх рекомендаціях до влади і мешканців міста висунула новий варіант - Інгульськ. Від імені ріки, яка має виток на Кіровоградщині і протікає через обласний центр. Це перегукується з назвою Інгульської паланки - адміністративної одиниці Війська Запорозького Низового і "закорінює", як наголосив у розмові з DW професор Брехуненко, історію міста в козацькі часи.

Місцева влада зайняла позицію - ми послухаємо людей і тільки тоді вирішимо. Секретар Кіровоградської міськради Іван Марковський різко відшиває всіх радників: "Ми не дамо нікому нав'язувати свою думку". За його словами, буде проведено опитування городян, "якщо нам це дозволить Верховна Рада і Центральна виборча комісія - у день місцевих виборів або окремо". Це, на перший погляд, демократично. Але, якщо уявити, коли велика частина кіровоградців вирішить залишитись з комуністичним діячем у назві, то це буде не просто позиція громади, а виклик ухваленим "декомунізацій ним" законам. Тоді вирішення колізії стане обов'язком депутатів парламенту".

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
-2 # Виктор64 17.06.2015, 01:45
окончание
И тут я не понимаю, в свете закона по декоммунизации, с одной стороны Кировоград это плохо, Елизаветград не лучше, а Артек это хорошо. Причем настолько хорошо что это название раз 5 клонировали, а теперь еще и судиться будут. Хотя чего тут не понять Артек это бренд, а бренд это бабло, большое бабло. А Кировоград то такэ.
Коммерция и ничего личного однако.

Там где начинаются деньги свидомисть заканчивается :). Непрвда ли?
Цитата
 
 
-2 # Виктор64 17.06.2015, 01:44
(продолжение)
И так Артек это объект прежде всего Крыма и только Крыма. А что происходит ? Артек (типа крымский) переносят под Киев. Дело конечно хорошее что под Киевом появился хороший детский лагерь но. Одно но название. Оказывается есть Артек-Буковель и еще несколько Артеков помельче и Артек-киевский собирается судиться с артеками клонами. Вот такие пироги. А к чему тут Артек спросите Вы когда у нас вопрос о переименовании Кировограда?
Дело в том что Артек создан "комуняками" для пионеров своих последышей. Кто такие пионеры в цепочке: пионер - комсомолец - коммунист рассказывать думаю не надо. Тобишь Артек был осиным гнездом коммунизма .
Цитата
 
 
-2 # Виктор64 17.06.2015, 01:42
Лично я против переименования города вообще, но речь не об этом.
На сайте конкурирующей фирмы читал подобную статью (вышел свежий номер), а параллельно слушал новости по СТБ и вот на пересечении двух информ потоков возник
вопрос. Но на этом сайте оставить сообщение не сложилось уж больно там сложно с инакомыслием. Посему решил своими мыслями поделиться здесь.
И так. С одной стороны говорят что восстанавливать имперское название нашему городу нельзя ...
С другой стороны (новости СТБ) расказывают о лагере Артек. Как известно Артек был построен почти 90 лет назад в Крыму тогда территория России, потом Крым перешел Украине и вместе с ним Артек и совсем недавно Крым оказался в составе России и Артек снова вместе с ним изменил государственную принадлежность.
(меньше всего я бы хотел обсуждать вопрос Крыма поэтому попросил бы этот вопрос пропустить). А вот Артек да.
Цитата
 
 
+4 # Oleg 16.06.2015, 14:11
Передрук з сайту "Немецької хвилі" - розумний крок. По-перше, всі відчувають, наскільки важливою є тема перейменування, якщо вже така потужна медіа-компанія присвячує Кіровограду фахову статтю. По-друге, кожне повернення до обговорення майбутньої назви - корисне. З'являється шанс вийти нарешті на взаємоприйнятни й, компромісний варіант
Цитата
 
 
-4 # Степан Хитрук 16.06.2015, 10:59
НАЗВА Є ЕЛИСАВЕТГРАД, НЕ ПРИДУМУЙТЕ КІРОВОГРАДСЬКИЙ ВЕЛОСИПЕД З БРЕХУНЕНКАМИ І РАТУШНЯКАМИ!!!! !! СЛАВА УКРАЇНІ!!!!!!!
Цитата
 
 
+1 # Жека 15.06.2015, 17:59
Мне нравится Златопіль, довольно милозвучно и красиво. Но уверен старіе пердуні віберут что-то типа Елисаветград или Елисавет ((((
Цитата
 
 
-5 # Гость 15.06.2015, 17:41
Назовём город - ГероямМайдана :-)
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити