Що чекає кіровоградські села, які об’єднаються в громади? (ІНФОГРАФІКА)

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 2305

У Кіровограді відбулась чергова координаційна рада з питань децентралізації. Піднімалось питання про перспективний план об’єднання громад, який депутати облради відмовились приймати на минулій сесії.

Клікніть, щоб збільшити інфографіку.

Фактично зараз Україні пропонують зробити ті зміни, які здійснила Польща у 1991 році. Пропонується об’єднувати громади навколо потужніших центрів економічної діяльності: міста, селища, райцентру.
Найбільшою проблемою на думку голів міст і райрад області є те, що прості люди і селищні голови не розуміють, що для них дасть об’єднання. Спробувала розібратись у цьому питанні і «Гречка».

Юрій Ганущак, експерт групи "Реанімаційний Пакет Реформ"щодо децентралізації влади, що кілька тижнів тому відвідав місто пояснив, чому Кіровоградщина програє, якщо не прийме перспективний план розвитку громад.
За його словами, реформа децентралізації передбачає кілька складових.
Перший - розмежування функцій між державою і місцевим самоврядуванням. Для цього потрібні зміни до Конституції.

Другий – просторова основа до реформування. Тобто зміна адміністративно-територіального устрою.

Що ж дасть переформатування районів у громади і за яким принципом це працюватиме?

Скорочення видатків на владний апарат і прихід інвесторів

«Що ми нині маємо? 11 тисяч сільських рад, із них у 46 відсотках менше однієї тисячі мешканців. 5 відсотків – більше 5 тисяч мешканців.

По структурі видатків – гроші на благоустрій територій, основне завдання місцевої влади, починають виділятись, якщо населення більше 5 тисяч. Тобто, виходить, що у бюджеті середньостатистичної селищної ради 95 відсотків коштів призначені для утримання апарату. Європейська норма – 10 відсотків коштів на утримання апарату.

По інфраструктурі – школи, амбулаторії і садочки зазвичай з’являються там де населення від 3 500 мешканців», - пояснює експерт.

Сільські ради які об’єднаються, досягають більшого рівня населення автоматично зменшують видатки на апарат .

«Питають «а хіба трьох жебраків до купи зібрати і стане багатий»? Так, з’являється ефект синергії і бізнес починає йти туди де кількість людей більше 3500 тисяч. В іншому випадку адміністративні видатки для бізнесу є занадто великі, він не окуповується. У нас немає ілюзії, що після об’єднання одразу «попре», але відкриваються можливості», - каже Ганущак.

Підвищення престижу сіл

«Зараз що у Кіровограда, що в останньої сільради більш-менш однакові повноваження. Питання: чому Кіровоград витягує, а інші ні? Тому що в селах є неспроможність інфраструктурна, кадрова, фінансова. Інша проблема що не можна приєднати до однієї громади села, де б людям до економічного центру було їхати далі як 20 кілометрів. Наприклад, у Данії люди можуть їздити щодня на роботу за 50 кілометрів. Але там якісні дороги, кожна родина має авто і доїзд до роботи для них не проблема. У нас 20 кілометрів – це ментальна межа, далі людина не буле їздити на роботу, вона просто переїде у велике місто.

Наше основне завдання дати у село комфортну інфраструктуру. В першу чергу дороги і вуличне освітлення. А далі село дасть робочу силу, територію і демографію. Але для цього нам потрібно позбутися фантому про те, що село забите. Треба виходити з того, що велика честь жити у селі. Ми маємо перейти до європейського розуміння проживання у сільській місцевості: комфорт як в місті та додаткові плюси», - вважає експерт РРП.

Зміни, які відбудуться в громадах мають привабити інвесторів.

Спеціалісти не залишаться без роботи

Наявність перспективного плану не дає загубитись спеціалістам. Вони зможуть працювати і в об’єднаній громаді.

«Якщо буде скорочення то воно буде дуже незначним. Звичайно не потрібно 10 бухгалтерів, але потрібен орган який здійснює фінансове планування. Потрібні соціальні працівники, працівники комунальних служб, юристи»,- переконує Ганущак.

Додаткове фінансування

Дехто апелює, мовляв, у 1991 році Польщі на реформу виділив гроші Євросоюз.

Насправді, отримані Польщею кошти - це гроші єврогрантів, на які зможе претендувати і Україна. Гміни (польські аналоги громад) самі вирішують залучити той чи інший проект.

Якщо сільські громади не захочуть об’єднуватись – це їх право. Вони будуть фінансуватись так, як фінансуються і зараз, а от громади отримають преференції і фінансуватимуться на новій основі.

Вони отримають у свій бюджет податки на доходи фізичних осіб, а також вони зможуть подавати заявки на гранти від європейських інституцій. Також їх проекти матимуть пріоритетне право у Фонді регіонального розвитку

«Ця реформа дасть поштовх для розмежування повноважень держави і органів місцевого самоврядування. Наприклад, у Польщі в містечку де 45 тисяч мешканців у міського голови немає повноважень з фінансування освіти, він не знає як це робиться, бо цим займається держава», - пояснює міський голова Олександрії Степан Цапюк.

Цапюк зауважує, що на його думку, в районі, такому як Олександрійський, не може бути сформовано лише одна громада навколо Олександрії, а має формуватись хоча б ще одна громада навколо, наприклад, Нової Праги, аби інфраструктурно розвивались маленькі містечка.

Буде перехідний період

«Якщо в Світловодську закрити дві школи місто цього не помітить. А якщо закрити школи в районі і возити дітей за 20 кілометрів то - це буде катастрофа», - переконує голова Світловодської РДА, стурбований змінами закону про освіту, який готується паралельно з об’єднанням громад. За цим законопроектом фінансування планують закріпити за учнем: більше учнів – більше фінансів. Звісно, в такому випадку школи не вчиться кілька десятків учнів припинять існувати.

«І в Польщі, і в Німеччині є така практика, що діти добираються до школи за 20 км. Яка якість освіти коли у класі по 5 учнів?» – апелює йому Степан Цапюк.

Проте, робити все одним махом не планують. Громадам обов’язково дадуть перехідний період у кілька років, а даі в невеликих селах залишаться лише початкові школи і дитсадки, а до середньої і старшої школи дітей возитиме автобус. Звісно, щоб налагодити логістику необхідно буде перш за все вкладати гроші в дороги.

«Якщо поляки робили реформу 9 років, то ми її швидше не зробимо, але давайте відкриємо шлюзи, дамо можливість тим, хто бажає», - звертається до депутатів голова Кіровоградської облради Олександр Чорноіваненко.

Вже після 14 липня депутати Кіровоградської облради зберуться і спробую з другої спроби проголосувати перспективний план розвитку громад.

Більше детальну і структуровану інформацію дивіться в інфографіці.

Анастасія Дзюбак
Інфографіка з сайту Децентралізація влади

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити