Тег # ПорошенкоВетуй1558 увійшов до топ-5 українського Twitter

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1093

Четвер 2 липня увійде в історію українського парламентаризму як день прийняття руйнівного для економіки закону. Підтримавши законопроект про конвертацію валютних кредитів, депутати вкинули Україну у фінансову прірву, звідки їй не вибратися. Вся надія на президентське вето.

Киян вже не один місяць тероризує «кредитний майдан», що складається з українців, які нахапалися в більш благополучні, ніж нинішні, часи валютних кредитів - хто за курсом 5 гривень за долар, хто трохи більше. Як відомо, при колишньому президенті Вікторі Януковичі курс зеленого - нехай і штучно - але все ж підтримувався на восьмигривньовій позначці, незважаючи на погіршення з кожним місяцем стану української економіки.
Сьогодні ж фінансове становище просто ахове. Як заявляє Національний банк України, державний і гарантований борг у 2015 році досягне 95% ВВП (основне зростання вже відбулося в 1-му кварталі за рахунок курсової переоцінки валютної складової). Крім бюджетного дефіциту, істотний внесок у його зростання буде обумовлений фінансуванням дефіциту НАК «Нафтогаз України» (більше 3% ВВП) і підтримкою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та банків. Ну а курс гривні по відношенню до долара - майже 22:1. У вільному продажу зелений в банківських касах не затримується, а на чорному ринку «тягне» від 27 до 30 гривень.

Уявити, які почуття при такому розкладі охоплюють приблизно 70 тисяч українців-валютних позичальників, неважко.
Частина цих людей, звичайно, у протестах не бере участь. Розплачуються з кредиторами, жертвуючи не лише власним бізнесом, але часом і квартирами.
Ті ж, хто схильні звинувачувати у всіх бідах державу, влаштовують «вагітні голови» депутатам Верховної Ради. Практично кожному на мобільний і на електронну пошту надходять неприховані погрози, якщо «народний обранець» у питанні реструктуризації боргів «своїх виборців» раптом прийме точку зору уряду і Нацбанку. Мало того - углядівши депутата на вулиці, активісти «кредитного Майдану» хапають його за руки, озвучуючи ті ж думки, але вже «без гальм».

Логіка дій активістів, на перший погляд, безвідмовна. Якщо українська держава просить у іноземних кредиторів реструктурувати свої борги, - чому не можуть реструктурувати свої борги громадяни, які від політики цієї самої держави постраждали?..

З проблемою неповернення «непідйомних» кредитних сум стикалися й інші країни. Наприклад, історія останньої загальноамериканської кризи розвивалася як через іпотечні кредити і безвідповідальність банків, які ці кредити видавали, так і з-за громадян, які ці кредити з вдячністю приймали. Коли ж у США стався обвал - постраждали всі, в тому числі ті, хто ніяких кредитів не брав.

У США цю проблему вирішували через суди, змушуючи банки йти на реструктуризацію боргових зобов'язань громадян, які готові були платити далі й лишень просили перефінансування.

В Україні цей метод не спрацює. Бо у нас немає ні відповідальних банків, ні чесних судів.

Завчасно усвідомивши цей незаперечний факт, МВФ прописав в угоді з Україною заборону на втручання держави в роботу Нацбанку і підзвітних йому банківських структур.

Члени Верховної Ради про це не могли не знати.

Однак багатомісячне тиск на їх психіку плюс властивий парламентаріям популізм вилилися таки в схвалення свідомо нежиттєздатного законопроекту. Прийнятого до того ж з процедурними порушеннями. Про них йдеться в заяві на ім'я голови ВР Володимира Гройсмана: «2 липня 2015 при голосуванні за законопроект № 1558-1 були порушені положення Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», а саме, після не результативного голосування зазначеного законопроекту в третьому читанні і в цілому, яке набрало 225 голосів, не була здійснена процедура повернення до розгляду раніше відхиленого законопроекту. Отже, голосування, яке набрало 229 голосів, не можна вважати таким, яке було проголосоване за законопроект в цілому. Враховуючи вищевикладене, прошу не підписувати зазначений законопроект і не направляти на розгляд Президентові України, а внести на розгляд Верховної Ради України для дотримання вимог Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

Одночасно з цим чотири народні депутати - Альона Шкрум («Батьківщина»), Олександр Черненко (Блок Петра Порошенка), Ігор Луценко («Батьківщина») та Олег Мусій (Блок Петра Порошенка) - побажали відкликати свої голоси за законопроект про реструктуризацію валютних кредитів. Про що повідомили на своїх сторінках в Facebook.

«Написала заяву про відкликання голосу за Закон про реструктуризацію валютних кредитів. Вважаю, що єдина справжня помилка - не виправляти своїх помилок. Це на сьогодні - єдиний вчинок, за який мені соромно в цій Раді», - зазначила Шкрум.

«Завтра відкличу свій голос за 1558-1. У тому бардаку, який стояв у залі, просто не розібрався. Це не виправдання, просто інформація», - повідомив Черненко.

«Друзі, я вчинив як ідіот. Завтра відкликаю голос. У мене був шок, коли прийшовши додому і подивившись підсумки голосування, виявив, що 1558 прийнятий в цілому», - заявив Луценко.
«Шановні колеги, заявляю про відкликання свого голосу за законопроект про реструктуризацію валютних кредитів 1558-1, який, як виявилося у результаті, ми прийняли в третьому читанні. Сталося це через маніпулювання регламентом Головою Верховної Ради», - повідомив Мусій.
Як виявилося, «відіграти назад» народним обранцям в даному випадку не вдасться. "Не існує процедури відкликання голосів. З точки зору регламенту це не дасть нічого", - заявив перший заступник голови комітету Ради з питань регламенту й організації роботи парламенту Павло Пинзеник.

За словами Пинзеника, для скасування закону 1558-1 потрібна відповідна постанова парламенту. "Якщо хтось вважає, що були порушення регламенту, які вплинули на прийняття закону, він може внести постанову про скасування рішення ВР. Якщо така постанова буде підтримана, то тільки тоді голосування може бути скасовано", - зазначив він. Постанову ВР до того ж слід попередньо зареєструвати, її має розглянути комітет.
На рішення народних депутатів відреагував міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічюс: «Прийнятий сьогодні закон про реструктуризацію валютних кредитів не вкладається в здоровий глузд. Нуль відповідальності. З такими законами - Back to USSR».

Що буде, якщо Володимир Гройсман завізує «реструктуризаційний» закон, а Петро Порошенко його підпише?
"Потенційні втрати цілої банківської системи від такого кроку складуть 95 млрд. гривень - це більше, ніж буде витрачено на оборону і правоохоронну діяльність у 2015 році, - повідомила у Facebook міністр фінансів України Наталія Яресько. - І ці кошти платитимуть всі громадяни, в формі погіршення стану нашої банківської системи, нових крахів банків, втрат депозитів громадянами, які ні в чому не винні. Це - популізм, який не має нічого спільного із справедливістю".
Олег БАЗАК

 
Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити