Кіровоградщина: довгобуд, в який вклали 1,6 мільярда доларів, продовжує руйнуватись(ФОТО)

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 3995

Містечко Долинська, що у Кіровоградській області могло б по праву називатися «вітриною української безгосподарності». Тут знаходиться наймасштабніший за всю історію нашої країни довгобуд - Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (ГЗКОР), який держава не може добудувати вже 30 років.

www.gre4ka.info

Будівництво ГЗКОРу почалося в 1985 році. Радянський уряд прийняв рішення будувати промисловий гігант недалеко від Кривого Рогу, де є великі запаси окислених руд - відходів місцевих ГЗК. Існуючі в Україні підприємства не могли їх переробляти і Криворізький ГЗКОР спеціально планувався для переробки такої сировини. На той час це було передова технологія.

Сам Кривий Ріг до того часу вже був перевантажений важкою індустрією, тому будувати новий комбінат вирішили по сусідству - у Долинській Кіровоградської області. Невеликому містечку з населенням 20 000 чоловік.

www.gre4ka.info

www.gre4ka.info

Однак, союз вже не міг потягнути таке будівництво самотужки. Не вистачало коштів. До будівництва залучили інші країни соціалістичного табору: НДР Німеччина, Чехословаччину, Болгарію та Румунія. Передбачалося, що СРСР після будівлі ГЗКОРу розрахується з сусідами його продукцією - протягом десяти років, постачаючи учасникам будівництва окатиші. Але жодного окатиша на ГЗКОРі так і не випустили. У 1993 році будівництво заморозили і готовий на 70% комбінат так і залишився недобудованим.

На ньому досі працює колектив у 700 осіб. Територія охороняється, а на підтримку довгобуду з бюджету щороку виділяється 40 мільйонів гривень (у нинішньому році бюджет урізаний до 27 млн). Кожен український уряд обіцяв добудувати об'єкт, але щоразу обіцянки не виконувались.

Керівництво двох держав з тих, що починали зведення комбінату разом з СРСР, досі заявляють права на свої частки у ньому і вимагають компенсацій. Румунія і Словаччина вимагають від України або добудувати комбінат і компенсувати їм витрати продукцією, або оплатити пророблену ними роботу. Як заявив в травні 2011 року глава Фонду державного майна України Олександр Рябченко, зокрема Румунія вимагає від України відшкодувати мільярд доларів…

www.gre4ka.info

За 24 роки незалежності будівництво ГЗКОРу практично не просунулося, він так і залишився законсервованим довгобудом без виразних перспектив, і лише претензії західних партнерів та їх контроль на об'єкті врятували його від розграбування і знищення.

У 90-х роках, після того, як стало ясно, що Україна не може добудувати комбінат, німці і болгари відмовилися від участі в проекті.

У 1994 році німецьких фахівці повернулись з Долинської додому, залишивши сотні квартир з меблями і посудом у багатоповерхівках. Чехословаччина розпалася на дві держави, після чого всі права на довгобуд перейшли до Словаччини.

Частка України в комбінаті становить 56,4%. Румунії - 28%. Словаччини – 15,6%. Його кошторисна вартість оцінювалася у 2,4 мільярда доларів США, тоді як за всю десяту п’ятирічку (1976—1980) СРСР вклав у будівництво 25,4 мільярда радянських рублів. Загалом, до моменту зупинки будівництва в ГЗКОР вже було вкладено близько 1,6 мільярдів доларів. Для добудови необхідно ще близько 1,5 млрд. З кожним роком ця сума зростає, оскільки конструкції іржавіють і старіють, недобудовані об’єкти розкрадаються, а саме виробництво до моменту його завершення може морально застаріти.


Запуск такого гіганта міг би дати Кіровоградської області близько 10 тисяч робочих місць і близько 1 мільярда гривень податків на рік. Об'єкти такого рівня в незалежній Україні в експлуатацію ще не вводилися, а його запуск міг би радикально змінити економічну ситуацію в депресивній Кіровоградської області.

Цікавилися комбінатом і інвестори, які ще в середині 2000-х висловлювали готовність добудувати і запустити комбінат. Але українські чиновники під різними приводами зривали підписання угод х інвесторами. Тим часом, фахівці підприємства переконані, що через кілька років добудовувати ГЗКОР вже не буде сенсу.

На початку 2000-х була повністю знищена і демонтована залізниця, що зв’язувала комбінат з Кривим Рогом, збудована спеціально для доставки окислених руд на комбінат. Від неї залишилася лише поросла лісом насип та покинутий шляхопровід. 60 кілометрів рейок пішли в металобрухт.

www.gre4ka.info

www.gre4ka.info

Наприкінці 80-х на будівництві комбінату одночасно працювало близько 15 000 іноземців. Це було небачене видовище для провінційного містечка в Радянському Союзі. Долинська на деякий час стала центром «фарцовки», тут пробивалися перші паростки українського капіталізму.

Паралельно з комбінатом розвивалась і інфраструктура Долинської. Словаками, німцями, румунами та болгарами в місті був побудований цілий мікрорайон для робітників ГЗКОРу. Більшість багатоповерхівок так і не були заселені. Недобудованими залишаються лікарня та дитячий садок.

www.gre4ka.info

www.gre4ka.info

www.gre4ka.info

З одного боку всі ці порожні квартири можна було б віддати переселенцям із зони АТО, з іншого – жилплоща може знадобитись, якщо на комбінат прийде інвестор, який візьметься його добудувати.

www.gre4ka.info

www.gre4ka.info

Колишній співробітник ГЗКОРу Едуард Горевий, який пропрацював на комбінаті 11 років(1999 по 2010 роки) на посаді заступника директора з економіки, пам'ятає всю епопею з його добудовою. Перейти в Долинську на роботу з Кривого Рогу, де Горевий працював на Північному ГЗК, погодився після того, як в 1999 році прем'єр Валерій Пустовойтенко пообіцяв виділити 300 млн з бюджету на добудову об'єкту. Тоді цих грошей було достатньо. Але коштів так і не виділили.
За час незалежності ГКОР обіцяли добудувати більшість лідерів держави.

«ГЗКОР - прокляте місце. Всі, хто обіцяв його добудувати, потім дуже швидко йшли у відставку. З Пустовойтенко так і вийшло. Через чотири місяці його зняли, і гроші так і не прийшли», - розповідає Горевий.

Комбінат намагались продати в середині 2000-х, але тоді приватизація зірвалася. У 2007 році президент Віктор Ющенко підписав указ про припинення будь-яких дій з підготовки комбінату до продажу.

«Коли Юлія Тимошенко запланувала продати «Криворіжсталь», розглядався варіант, що ГЗКОР мав піти одним пакетом з нею, але з якоїсь причини об'єкти не стали продавати разом, а продали тільки металургійний завод. Потім Лакшмі Міттал цікавив ГЗКОР, але далі переговорів справа не пішла. У 2006 році Єхануров підписав розпорядження №458 по створення на базі ГЗКОРу спільного підприємства з Усмановим і Новинським, і їх Українських Рудо-металургійних компаній. Ті обіцяли добудувати ГЗКОР і розрахуватися з іноземцями. Була проведена оцінка, інвентаризація. 20 вересня 2007 мало відбутися «перерізання стрічки».

За моєю інформацією, перешкодила цьому Юлія Володимирівна. Пішов наказ на Валентину Семенюк, яка тоді очолювала Фонд Держмайна. Семенюк повинна була сюди летіти вертольотом, але вона різко пішла на лікарняний і не прилетіла. Всі скасували. Виходить як зазвичай - «сам не гам і другому не дам». Кажуть, кому щось там не занесли. І все так і залишилося, як є», - пригадує екс-працівник підприємства.

Після приходу до влади Януковича про ГЗКОРі забули остаточно. Ймовірно, його запуск був не вигідний Рінату Ахметову, який є монополістом у гірничо-металургійному комплексі.

На сьогодні ГЗКОРу немає в списку об'єктів, що підлягають приватизації.

Денис Казанський, http://vlada.io/

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
+5 # Віктор 1 16.08.2015, 14:01
ГЗКОР ніхто вже не відновить. Такий гігант не потрібен Україні, його будували для СРСР та країн соцтабору.
Румуни охороняють свою частку, але кому потрібне те старе обладнання?
Розкрадено дуже багато. Комбінат розкрадали всі хто міг, в т.ч. і керівництво, демонтували трубопроводи залізничні колії і продавали на метал, під приводом необхідності виплати працівникам зарплати.
Відновити обладнання неможливо, розкрадено комлпектуючі з кольорового металу, інше поржавіло сильно, запчастин немає бо таке застаріле обладнання вже не випускається. Величезні відстійники поросли деревами і пришли в непридатний стан.
Електропідстанція, водонасосні станції приватизовано. Як і частину виробних приміщень.
Та й Ахметов там теж руки погрів.
ГЗКОР треба якнайшвидше продати, а не виділяти бюджетні гроші на утримання. А скільки землі пустує.... Території велетенські, скільки урожаю можна було б мати.
Цитата
 
 
+2 # Сергій 16.08.2015, 13:38
Цікавий матеріал.
Тільки в тексті є неточність.
На той час було дві німецькі держави.
У нас починали будівництво східні німці - НДР.
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити