Абітурієнти з особливими потребами не можуть вступити в виші через бюрократію

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 943

Громадська організація "Серця матерів" з Кіровограда вирішила направити листаМіністру освіти України, Міністру охорони здоров’я України, Міністру праці України та головам відповідних фракції у Верховній Раді України, адже через бюрократію абітурієнти з особливими потребами фактично позбавленні можливості на продовження освіти.


Нижче подаємо текст звернення.

Звертаються до ВАС матері дітей з особливими потребами – члени громадської організації «Серце Матері». Проблема, яка турбує нас, існує в Україні вже багато років і потребує негайного вирішення, оскільки порушує конституційне право інвалідів на освіту, зокрема, на вищу освіту.
Серед абітурієнтів цього року були і наші діти, але бюрократична система і застарілі нормативні акти не дали їм можливість стати студентами. І навіть цьогорічна відміна форми О-86У, яка вимагалась від абітурієнтів з особливими потребами раніше, не вирішила проблему. Під час подання документів до приймальних комісій ВНЗ від дітей-інвалідів вимагається довідка ЛКК, яка підтверджує, що дитині не протипоказано навчатись за тією чи іншою спеціальністю. Це цілком нормально, враховуючи певні фізичні та розумові навантаження при отриманні низки професій. Разом з тим, при видачі довідки лікарі змушені користуватись Переліком професій для вступу у ВНЗ, який був затверджений ще у 1976 році, тобто майже 40 років тому. Перелік же професій для вступу у середні спеціальні заклади (сьогодні вже і поняття такого не існує) ще старший і затверджений у 1958 році.
На жаль, ми змушені констатувати, що за 23 роки незалежності відповідальні посадові особи так і не спромоглись розробити та прийняти нові Переліки професій, враховуючи сучасні можливості освіти, як то – появу нових професій, дистанційне навчання тощо. Чому ніхто не вивчив досвід країн Європейського союзу та інших демократичних країн, де людям з особливими потребами приділяється і особлива увага та створюються всі можливості для їхньої адаптації у суспільстві, щоб вони відчували себе потрібними суспільству і державі і були корисними для своєї країни?
Так, наприклад, діти із вадами зору в нашій країні, виходячи з вищеназваних Переліків професій, можуть бути або диригентом хору, або музиками (працювати в клубах УТОС, які вже сьогодні не діють в повній мірі). Але ж далеко не всі слабозорі діти мають музичний слух, до того ж нот вони теж не бачать. Чому б не відкрити для цих людей інші доступні спеціальності, як то масажист, тощо. Це ж стосується і громадян України з іншими проблемами здоров’я.
Навіть в реабілітаційних центрах, де могли б навчатись наші діти, потребують висновку ЛКК про те, що дитина може навчатись, але й тут на заваді стають ті самі застарілі Переліки професій, які «ставлять печатку» на людині: «до навчання не придатний».
Просимо Вас звернути увагу на наші проблеми та сприяти прийняттю нових нормативних актів, які відповідають вимогам часу щодо освіти людей з особливими потребами.

З повагою, від імені членів організації
Голова організації « Серце матері» Людмила Шукрута

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити