Кіровоград: Тут навчають бути мамами

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 921

Філософ Еріх Фромм у своїй праці «Мистецтво любити» стверджує, що здатність любити – це талант, даний людині Богом. Він або є, або його немає. Правий він був чи ні, оцінювати не нам, але у Кіровограді навчають обділених долею жінок любити себе і своїх дітей.

До соціального центру матері і дитини, що в селищі Новому, сільради направляють вагітних жінок, котрі не мають ні житла, ні роботи, деколи навіть елементарної шкільної освіти. 


На порозі центру нас зустрічає Наталя Миколаївна, технічний працівник. Зі щирою посмішкою запрошує вгості, показує приміщення, з ніжністю в голосі розповідає про наймолодших підопічних: хто вже повзає, хто вередує, хто веселун, а хто по-дорослому серйозний. Директора, Вікторії Борисівни Токової, немає на місці, вона везе до центру подарований меценатами комп’ютер. Така новина порадувала мешканців центру, адже їх навчатимуть працювати на комп’ютері і допоможуть опанували спеціальність секретаря-референта.
– Прикро, що дехто, потрапивши сюди, ставиться до того, що тут є, як до чужого. Мовляв, державне берегти не треба, – розповідає пані Вікторія. – Ми ж намагаємось робити все, щоб жінки почувалися у нас комфортно, дотримуватися санітарних норм: кожна матуся має крім власної кімнати окрему коляску, ходунки, манеж, ванночку для купання малюка.

 

Ще сім місяців тому, до виділення з бюджету півтора мільйона гривень, на цьому місці була напівзруйнована будівля. Зараз у закладі кожна мама має простору кімнату з ліжком, дитячим ліжечком і письмовим столом. Також тут є загальна ігрова, кухня, кімната для купання дітей, вбиральня і душові для мам – усе нове і якісне. Жінки можуть перебувати тут від семи місяців вагітності і аж до того моменту, коли дитині виповниться півтора роки.

– Усі жінки, які до нас потрапляють, мають високий рівень тривожності, низьку соціальну адаптацію, – каже Вікторія Борисівна. – Вони вважають, що нікому не потрібні, адже росли в інтернатах або неблагополучних сім’ях. У повноцінній сім’ї, який би не був достаток, є стрижень. Дітям легше жити, коли вони знають, що за будь-якої ситуації можуть сподіватися на підтримку родини. В цих дівчат усе було інакше. Вони були зі своїми проблемами сам на сам. Найперше завдання психолога, педагога, соціальної медсестри допомогти їм полюбити себе, підвищити самооцінку, переконати, що вони не гірші від інших і соціально адаптувати. Дехто, потрапивши до нас, не вміє готувати, а то й пише і читає погано, адже і школу не закінчив. Наше завдання розказати, показати, навчити. Живемо тут за девізом: «Ми всі різні, але ми всі рівні». Кожна нова жінка, потрапивши сюди, отримує опіку від тих, хто тут вже живе.

На жаль, Вікторія Борисівна відзначають і сумну тенденцію – іноді «мами» народжують дітей тільки для того, аби жити за рахунок соціальної допомоги. Ні працювати, ні розкривати свої здібності вони не вважають за потрібне.
У центрі першу частину державної допомоги на дитину кладуть на депозит. Дирекція ж центру разом із соцпрацівником підшукує будинок у селі, щоб жінки повернулись не на вулицю, не в найми, а до себе додому. Решту грошей мами витрачають на себе і дитину. Коли жінка іде із центру, її передають під супровід соціальних працівників безпосередньо за місцем її проживання, а потім як мінімум раз у місяць перевіряють своїх підопічних.

– Для нас щастя, коли «наші» жінки змогли влаштувати своє особисте життя. Наприклад, Таня все дитинство провела в інтернатах, її батьків позбавили батьківських прав. Коли вона після інтернату приїхала до них, то мати зробила вигляд, що взагалі не знає її. Одна з жінок, теж Тетяна, в свої 25 років має трьох дітей. На найстаршого хлопчика її позбавили батьківських прав. Вона народила дівчинку, і коли тій було чотири роки, завагітніла знову. Перед пологами віддала дитину в притулок, а народивши, потрапила до нас. З донькою стосунки підтримувала. Ми купили їй у Медеровому, поблизу Аджамки, будиночок. Там залишилось все начиння, меблі, навіть консервація від попередньої господині. Соцслужба вже дозволила Тані забрати старшу доньку. Сьогодні вона забере дівчинку і приїде до нас в гості. Знайшовся чоловік, що прийняв її з двома дітками, одружився, – радіє за свою підопічну Вікторія Токова. – Це таке для неї щастя – мати дім, де ніхто її не б’є, не лає, не виганяє.

Життя не як у казці

Історії кожної матусі, яка свого часу потрапила до центру, мають багато спільного.matidyt1 1Людмилі 39 років. Дев’ять років тому її позбавили батьківських прав на чотирьох дітей через чоловіка-п’яницю, який виганяв їх серед зими на вулицю. Де тепер її діти – жінка не знає. Всі ці роки тяжко працювала за копійки в най-мах. В останнього господаря працювала у свинарнику. Дізнавшись про вагітність своєї наймички, господарі не знайшли нічого кращого як вигнати її геть. Тимчасовий притулок Людмила знайшла у циган, також допомогала по господарству за їжу і дах над головю. В центрі живе від моменту його створення і працівники не мають на її адресу жодних нарікань. Людмилі також уже купили дім – півбудинку у Новоукраїнці. На решту «декретних» жінка купила меблі, плиту. Тож навесні їй буде куди піти.

Більшість дітей підопічних центру були незапланованими і небажаними. Проте є й такі мами, які цілком обдумано народили дитину для себе. Одна з них народила чудового синочка, який став для неї сенсом життя, адже вважала, що з її вадами здоров’я, крім нього, вона нікому не потрібна.

Світлана покинула центр минулого тижня – помирилася з батьком своєї дитини, який, побачивши хлопчика, як дві краплі води схожого на нього, забрав маму із сином до себе. 

Крім поневірянь, ці жінки мають дещо спільне – вони одержали шанс на краще життя для себе і своїх малят, а от чи реалізують вони його – це вже їхній власний вибір.

Анастасія ДЗЮБАК
Фото автора

"Нова газета"

hr id=

/p

p

p

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити