У хорі ім. Верьовки є земляки з Кіровоградщини

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 855

Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки своїм виступом у Олександрії викликав справжній фурор. Але мало кому відомо, що серед учасників видатного колективу є й наші земляки.

В. Литвин – Заслужений артист України, колишній мешканець Димитрового. Йдеться у повідомленні "Олександрійського тижня".

- Закінчивши Олександрійську музичну школу по класу скрипки під керівництвом Н.Солісти, відразу - в 1971-му році - став музикантом хору ім. Г.Верьовки. Згодом закінчив київську державну консерваторію. У 2003-му році отримав звання Заслуженого артиста України. У місті залишилася велика рідня. Все добре, творче життя продовжується, згадую рідні місця, що дали стежину у мистецтво. Дякую за щирість моїх земляків, які своїми оплесками високо оцінили наш виступ, - каже заслужений артист України.

Віталій Сергієнко – випускник Олександрійського вищого училища культури.

- Минуло 9 років з того часу, як я став артистом Національного хору України імені Григорія Верьовки. Училище закінчив з відзнакою і відразу вступив до Національного університету культури. Отримав диплом магістра режисури. Співаю і танцюю. Побував у багатьох країнах світу: В`єтнамі, Китаї, Польщі, Франції… Творче, художньо-мистецьке життя артиста насичене багатьма подіями, новими творами, постановками , що призвело до успіху хору, яким безмінно десятиліттями керує А.Авдієвський. Він привніс у репертуар багато нового – це перш за все художньо-хореографічні постановки з живою музикою і співом. Репертуар хору вже давно здобув світове визнання, - каже Віталій Сергієнко, та додає, - а починав я з «Вуличного балету», з народного танцювального колективу «Віночок», за що вдячний керівникам цих колективів, які побачили в мені творчий потенціал. Поряд зі мною моя мама — Світлана Миколаївна, яка свого часу також танцювала у колективі, що діяв при «Світлопільці». Це вона мене привела до танців і співу. Завдячуючи її силі волі, розуму і материнському серцю, я побачив велику сцену, став артистом національного хору, що є гордістю і честю української нації світового рівня. Ми вдруге в Олександрії. Від імені всього колективу виношу щиру подяку нашим землякам за теплий, родинний прийом, за оплески, за квіти, за увагу до нашого таланту, за визнання нашого мистецтва.

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
0 # Василь1928 25.12.2015, 15:21
Ну і нісенітницю ви написали. Почнемо з фото.На фото Черкаський хор, а не Хор ім.Г.Верьовки. В.Литвину в 1971р.було лише 14 років і він ніяк не міг грати в оркестрі Хору ім.Г. Верьовки. Яким місцем ви думаєте,коли пишете?
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити