Кіровоград: «Дануца повинен вибачитися!»

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1869

«Якщо на клітці зі слоном написано буйвол, не вір очам своїм» - часто мені спадають на думку слова кмітливої літературної вигадки – Козьми Прудкова – коли читаю про одну й ту ж суспільно-політичну подію в різних журналістських інтерпретаціях. Мені, як журналісту за фахом, інколи стає нестерпно соромно за своїх колег, тому що бачу як вони прислуговують владі і, на чий млин вони ллють воду. Особливо, коли беру участь у заході, а пізніше читаю викривлені, або спотворені факти.

Так сталося і цього разу. Минулої п’ятниці, 15 лютого 2013 року, за 40 хвилин до початку сесії Кіровоградської обласної ради опозиційні партії ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та УДАР провели мітинг за участі представників громад м.Кіровограда та селища Компаніївка, на якому озвучили основні вимоги до влади: припинення тортур та звільнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка та припинити втручання обласної та Компаніївської районної влади у діяльність районної виборчої комісії на проміжних виборах до обласної ради по округу №17. Людей на мітингу було чимало, був народний депутат Валерій Кальченко, депутати обласної, міської та районних рад, і усіх виступаючих постійно супроводжували скандування: «Ганьба владі!»

Не помітити цей захід було просто неможливо, якщо не ставиш на меті не помічати, або замовчати. У цьому сенсі для мене дуже цікавим видавався б коментар керівника медіа-групи «Весь Кіровоград» Олександра Дануци, який впродовж парламентської виборчої кампанії з якогось дива позиціонував себе як «справжня опозиція» (мабуть його партійний лідер Н. Королевська випросила таку назву на «кастингу» в Адміністрації Президента).

Та дива не сталося. Ні в п’ятницю, ні в два наступні дні – аж до полудня у понеділок, ніякої інформації про опозиційний мітинг на сайті не було. «Розродилися» аж у понеділок – таке враження що узгоджували, як писати і що писати, з прес-службою ОДА, або й з «Першим».

Зате, ще в п’ятницю поставили замітку про те, що В.Кальченко під’їхав на авто до Монументу воїнів-інтернаціоналістів, проігнорувавши ходу. Он, виявляється, який «злочин» розкрив Олександр Дануца. Тільки я хочу йому сказати, що на виході з приміщення ОДА, у перерві сесії, в якій брав участь і народний депутат України В.Кальченко (до речі, єдиний з усіх народних обранців від Кіровоградщини, який приїхав на сесію облради і у якого є вже свої напрацювання та пропозиції до вирішення проблем нашої області), журналістка одного з обласних ЗМІ попросила дати інтерв’ю. Ось тому він і затримався. Кумедно виглядало б, якби Валерій Михайлович припустився би навдогін за ходою. Врешті-решт, нікого, окрім пана Дануци, не схвилювало, у який спосіб народний депутат дістався Монументу і засвідчив свою шану загиблим. Тому мені не зрозуміла суть цього інформаційного випаду. Або бажання особисто Олександра Дануци в черговий раз «лигнути» Кальченка (про що я неодноразово говорила пану Дануці при зустрічах на прямих ефірах), або ж бажання погратися в детектива-аматора, ось, мовляв, який «кримінал» я знайшов. Якщо вірний мій перший посил, то залишаю його без коментарів, а якщо другий, то я би порадила йому примінити свої здібності детектива у пошуках диплому про вищу освіту своєї партійної шефині – Н.Королевської – який та втратила (згідно заяви до міліції) у темних провулках міста Луганська.

Наостанок хочу пояснити, чому я так назвала свою замітку. Під час виборчої кампанії Олександр Дануца дозволяв собі дуже недешеві речі – як то десятки білбордів із зображенням себе любого і замислуватими сентенціями: «Кальченко повинен вибачтися», або ж, «покусюючи» владу – «Чорнобривці рак не виліковують», або видаючи  з себе «супер-героя» «Тільки він зупинить Шаталова!»

У мене не має грошей на білборди, але, як виборець, я хочу запитати у Олександра Дануци, чи повинен він разом з Наталією Королевською вибачитися перед людьми за передвиборчу брехню? Коли ця, так звана, опозиція заявляла про те, що ніколи не буде співпрацювати з владою, а насправді партійний бізнес-проект «Україна- Вперед!» мав на меті відтягування голосів у опозиційних партій (на щастя, у нас люди мудрі, розібралися і проголосували за пані Королевську лишень 1,6 відсотки виборців, щоправда, сам Дануца набрав аж…2,29%. Після такого провального результату вже було б «не видне око» резонерствувати, так-ні!).

Чи повинен Дануца вибачитися перед виборцями за те, що розміщує на сайті матеріали, що «лакують» діючу владу, замість того, щоб повідомляти про провал програми «Центральний Регіон-2015»?

Чи повинен Олександр Дануца вибачитися перед виборцями за свою партійну шефиню Королевську за те, що отримавши посаду міністра соціальної політики, вона не поспішає підіймати заробітну плату до однієї тисячі доларів, а пенсії – до п’ятисот? (в такій іноземній валюті ця пані обіцяла перед виборами ощасливити усіх українців).

Та, гадаю, ніяких білбордів з вибаченнями ми не побачимо.

І вже зовсім наостанок. На початку вересня до виборчого штабу Об’єднаної опозиції «Батьківщина» завітав один кіровоградець. Він написав вірша «А я, скажу тобі, Дануца!» і просив надрукувати і розповсюдити серед людей.

Ми тоді цього не зробили. Вірш у мене залишився і я можу його передати пану Дануці. Дозволю собі лишень процитувати кінцівку.
«…Але до Кальченка, прости, тобі ще треба дорости. Новини ти сотаєш з пальця – далеко куцому до зайця!» Як на мене, дуже показово написано.
Від себе я ще б порадила перечитати Олександру Дануці басню Крилова «Слон и Моська» - « Ай, Моська! Знать она сильна, что лает на Слона!»
Нікого це нам не нагадує?

Олена Армаш,
 журналіст, заступник голови обласної партійної організації ВО «Батьківщина»

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити