Спецпризначенець Вадим Довгорук: Мене врятувала одна місцева медсестричка

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1001

Вже минуло більше року від події, яка трапилась з кіровоградцем Вадимом Довгоруком під час проходження служби у зоні АТО.

24-річний важкопоранений розвідник сержант Вадим Довгорук пролежав чотири доби на околиці Дебальцевого. Незважаючи на сильні морози та значну втрату крові, український боєць вижив.

У 2010 році кіровоградець Вадим Довгорук підписав контракт з оборонним відомством та розпочав службу в 3 окремому полку спеціального призначення на посаді розвідника. Тоді Вадим і не здогадувався, що вже за кілька років спеціальні навички знадобляться йому не під час чергових навчань, а вже у справжньому бою.

У серпні 2014 Вадим разом зі своїм підрозділом прибув до зони проведення АТО із завданням утримати старий термінал донецького аеропорту.

Бойовики раз у раз відчайдушно намагалися відтіснити нас і захопити нашу «фортецю». Та ми щоразу давали їм гідну відсіч. Після кожної атаки вони відступали з втратами, — розповідає Вадим Довгорук. — Після прибуття чергового так званого «гумконвою» з Росії бойовики починали бити по нас із великокаліберної артилерії.

Одного разу неподалік аеропорту колона батальйону «Дніпро-1» потрапила в засідку. Група спецпризначенців у складі 15 осіб вирушила їм на допомогу, та на шляху їх також чекала засідка терористів. Зав’язався запеклий бій.

— Навкруги дороги була густа лісопосадка, з якої по нас вели прицільний вогонь зі стрілецької зброї. Тоді я й отримав перше поранення — в район грудної клітки, — пригадує Вадим.

Понад півгодини хлопці протистояли переважаючій кількості бойовиків. Врешті-решт їм довелося відступити та повернутися в термінал. Вадима Довгорука та інших поранених відправили у військовий шпиталь. Після кількох місяців реабілітації хлопець повернувся у стрій та одразу ж звернувся до командування з проханням відрядити його до зони проведення антитерористичної операції. Так у січні 2015 старший сержант Вадим Довгорук прибув у Артемівськ.

— Наше завдання полягало в супроводі колон із боєприпасами в Дебальцеве. Звідти ж ми вивозили поранених, — розповідає розвідник. — Наш БТР-80 завжди був попереду колони та в разі небезпеки мав першим прийняти на себе удар.

16 січня, у перший день домовленостей щодо двостороннього припинення вогню, Вадим супроводжував автомобілі з пораненими до Артемівська. Колона складалася з 4 машин: попереду бронетранспортер спецпризначенців, за ними 2 вантажних автомобілі КАМАЗ і замикала колону БМП. На околиці залізничного вузла українські військовослужбовці натрапили на ворожий блокпост. Водій-механік БТР намагався прорватися через нього, однак після кількох влучань з ручного гранатомета бронемашина зупинилася. У цей момент інші машини з пораненими встигли швидко розвернутися та покинути район обстрілу.

— Один із кумулятивних пострілів пробив броню нашого БТРа, — пригадує Вадим Довгорук. — Старший сержант Віталій Федитник загинув одразу, а мені по лікоть відірвало ліву руку.

Потім бойовики оточили бронемашину розвідників. Уцілілих українських бійців, у яких закінчилися набої, взяли у полон. Вадима та офіцера-командира, які отримали важкі поранення, бойовики залишили в підбитому бронетранспортері, адже подумали, що вони вже мертві.

— Пам’ятаю, як з рукава куртки випала моя рука, — розповідає Вадим. — Командир був у ще важчому стані. За півгодини разом із ним ми вибралися з машини та намагалися укритися подалі, аби бойовики нас не помітили. Капітан Бутусов зміг відповзти від БТРа метрів на 200. Після цього він перестав подавати ознаки життя. Так я залишився один, - розповідає Вадим.

Та попри важке становище Вадим Довгорук не здався. З останніх сил він проповз ще близько 150 метрів та сховався біля бетонної огорожі, що тягнулася вздовж залізничних колій.

Чотири доби відважний боєць пролежав у снігу. Можливо, саме мороз і не дав хлопцю загинути від втрати крові. Замість води він вживав сніг. Час від часу засинав, а просинався від пострілів та голосів російських найманців, які проходили повз та не звертали на нього уваги. Навіщо він їм, український «двохсотий»...

— Я намагався затягти рану джгутом та дуже сподівався, що мене знайдуть свої, а не чужі. Проте скрізь був лише ворог, — згадує Вадим.

Тим часом у секторі «С» тривали бої і поступово біля околиць Дебальцевого ставало все більше терористів. Вранці 19 лютого в районі, де сховався розвідник, з’явився ворожий патруль, і найманці вирішили перевірити тіло бійця, аж раптом воно виявилося теплим. Ледь живого Вадима з четвертим ступенем обмороження обох ніг доставили до Луганської обласної лікарні, яка була переповнена пораненими.

— Мене врятувала одна місцева медсестричка, яка потайки дала свій мобільний телефон. Я одразу ж подзвонив батькам і повідомив, що живий, знаходжуся в Луганській обласній лікарні, — говорить боєць. На щастя, в той час українські представники активно домовлялися із проросійськими найманцями про обмін полоненими, тож, вирішивши, що старший сержант Довгорук довго не проживе, терористи передали його в обмін на полонених злочинців. Згодом у столичному опіковому центрі Вадиму ампутували обидві обморожені кінцівки.

Важкий удар долі й позбавлення можливості повноцінно рухатися хлопець переніс стійко. Його оптимістичний настрій та любов до життя й тепер долають усі труднощі та не дають зупинятися на досягнутому. Нині Вадим Довгорук проходить реабілітацію в Харківському інституті протезування, де влітку йому встановили німецькі протези ніг. Незабаром він отримає якісний протез руки.

Cьогодні він веде активний спосіб життя: почав водити автомобіль, щоденно виконує фізичні вправи та гімнастику, в Інтернеті переписується з бойовими товаришами. У планах Вадима пройти перепідготовку й опанувати професію військового психолога, щоб допомагати таким, як він — бійцям, пораненим у ході антитерористичної операції.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити