Судді кіровоградських майданівців лишились непокарані через нечітке формулювання апеляційного рішення?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 419

Щодо судді Ленінського райсуду міста Кіровограда Світлани Льон Генеральна прокуратура почала кримінальне провадження в квітні 2015 року - після того, як по ТСК перевірці суддів дійшла висновку про порушення суддею норм законів при адміністративний арешт місцевого активіста. Про це повідомляє "Судово-юридична газета".

27 січня 2014 року співробітники кіровоградської міліції затримали активіста місцевого Майдану Максима Гуцалюка. Увагу міліціонерів привернув його зовнішній вигляд, оскільки він був одягнений в камуфляжний одяг, а також поведінку - він вів себе не дуже адекватно і нецензурно висловлювався. У відповідь на запитання представників правопорядку Максим Гуцалюк почав грубити, а одного міліціонера навіть спробував схопити. За це його забрали до відділку, а суддя Світлана Льон заарештувала його на 15 діб за відмову підкоритися законним вимогам співробітників міліції.
Давати якісь пояснення в суді сам Максим Гуцалюк відмовився.
30 січня 2014 року Апеляційний суд Кіровоградської області переглянув рішення суду першої інстанції і звільнив затриманого, оштрафувавши його. Характерно, що Максим Гуцалюк був затриманий 27 січня 2014 року біля 17:30, а за словами Світлани Льон вже у ВРЮ виходило, що вона винесла рішення про його арешт вже о 17:45. Чітко пояснити, як можна було так швидко доставити затриманого, оформити необхідні документи і винести рішення, суддя не змогла. Втім, на цей нюанс органи прокуратури уваги не звернули, і вже 19 травня 2015 року кримінальна провадження у Світлані льон було закрито. ВРЮ також закрив справу судді.
Аналогічним чином може закінчитися і справа судді Бобринецького райсуду Кіровоградської області Олега Бевза, щодо якої ГПУ також розпочала кримінальне провадження за ст. 375. 17 січня 2014 року його позбавив на три місяці прав на керування транспортним засобом місцевого активіста Олексія Цокалова, який брав участь в автопробігу на «Межигір'я» 29 грудня 2013 року. Сам Цокалов заявив, що хоча і брав участь в акціях Автомайдану, за кермом власного автомобіля в той день був не він. Підтвердити це він не зміг і відмовився з'явитися до суду, хоча і знав про дату розгляду своєї справи.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, яке ГПУ почала відносно судді Олега Бевза після рішення ТСК, людина, яка, за словами Олексія Цокалова, нібито була за кермом, насправді в той день була удома. Проте ГПУ направила кримінальну справу в суд.
Однак, 22 лютого 2016 року Каменський райсуд Черкаської області повернув обвинувальний акт щодо Олега Бевза прокуратурі Черкаської області через невідповідності вимогам КПК. У підсумку ВРЮ також закрив дисциплінарну справу судді.
Характерно, що, за словами самих суддів, нерідко звинуваченнями в неправосудности того чи іншого рішення сприяють їх же колеги.

«Нерідко буває так, що апеляційна інстанція, скасовуючи рішення, замість того, щоб чітко пояснити допущені порушення, просто пише, що судове рішення першої інстанції було« незаконно і невмотивовано ». Думаю, з таким підходом апеляції прокуратура може починати провадження за ст. 375 після кожної такої формулювання в рішеннях апеляційного суду», - розповів співрозмовник, який в даний час також «проходить»по ст. 375.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити