Пенсіонерка більше місяця жила на вулиці в Олександрії (ФОТО)

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1316

В Олександрії більше місяця за будинком на вулиці Героїв Сталінграда, 35 жила бездомна жінка похилого віку. Їла зі сміттєвого бака, спала іноді в підвалі, а часто і просто на землі. Про це повідомляє «Олександрійський тиждень».

Повідомив про бездомну мешканець сусіднього будинку Володимир - він підгодовував і шкодував стареньку, яку, за її розповідями, виставили з дому в Войновці і з лікарні. Тепер нею ніхто не цікавиться.

Після дзвінка кореспондента «Олександрійсього тижня», фахівець по роботі з людьми без визначеного місця проживання пообіцяв, що приїде за вказаною адресою, як тільки буде можливість. Але через три дні все залишалося, як і раніше, ніхто на повідомлення не відреагував.

Шістдесятирічна Наталія Аносова, хоча на вигляд набагато більше, жила за гаражами, де спала на дошках, покладених на землю і застелених ковдрами. Давно не купалася, не їла гарячої їжі. Але переодягнутися було у що – люди приносили речі.

На питання, як опинилася на вулиці, плаче: «Пішла до церкви в Районний будинок культури, думала, що там допоможуть. Вони забрали на зиму, пожила трохи, а коли потепліло - викинули».

У будинку в Войновці залишився жити її 37-річний син. Його з Наталією прихистила одна парафіянка церкви. Чому ж матір викинули, а сина залишили, пані Наталя пояснює, що «він слухався, нікуди не ходив, а я не прийняла їх умов. Потрібно було не виходити на вулицю, ні з ким не спілкуватися».

В ході розмови з'ясувалося, що Наталя приїхала в Олександрію в 1994 році разом з матір'ю, чоловіком і сином. Житло в Казахстані мати продала, на виручені від його продажу гроші і на материну пенсію знімали квартиру, вирощували для себе овочі на орендованій дачі. Мати померла, а за нею і чоловік, і Наталя залишилася без будинку. Пенсію вона не отримує, каже, працювала в Казахстані на різних заводах, на птахофабриці, в дитячому саду, але трудова книжка загубилася при переїзді в Олександрію.

Жінка вважає, що син переживає, що вона залишилася на вулиці, але забирати до себе не поспішає - вона йому не потрібна, заважає жити, вказує постійно. Він шукає собі наречену. Зв'язків з ним немає.

Наталя потребує медичної допомоги - вона ледве ходить, у неї трясуться руки і ноги. Нещодавно жінка лежала в інфекційному відділенні міської лікарні №1, де лікують бездомних громадян. Каже, для лікування потрібні дорогі ліки, на які немає коштів ні в неї, ні у лікувального закладу. Тому Наталя пішла на вулицю: «Я сама попросилася, там нічого їсти - дають рідкий супчик. А тут люди носять, та й на смітнику можна назбирати їжі, трапляються і яблучка, і апельсини. Хоча часто їжу і речі відбирають бомжі. Хотілося б, щоб мене забрали звідси і прибудували хоч куди-небудь, мені важко. Це мати винна, що у мене так склалося життя».

У Наталії є брат в Павлодарі, але у нього дружина ні за що не дозволить забрати Наталю до себе.

Коли Аносова лежала в лікарні, співробітники відділення намагалися вирішити питання про її подальше проживання, але це виявилося складно, так як у Наталії немає паспорта. Втім, були такі історії, що в геріатричному пансіонаті проживали громадяни і без документів, яким допомагали оформити паспорти і пенсії. Можливо, і Наталі б допомогли, якби вона не пішла сама. Швидше за все, тепер жінка шкодує про це і дуже надіється, що її заберуть з вулиці - вона втомилася від такого життя.

Після чергового дзвінка, фахівець по роботі з людьми без визначеного місця проживання спокійним голосом відповів, що, можливо, приїде через три дні і подивиться на Наталю сам. Заберуть її з вулиці чи ні - вирішить за обставинами.

Не дочекавшись ніяких дій з боку соціальної служби, турботу про Наталію Аносова взяла на себе кореспондент Юлія Демківська. Спочатку вона намагалася влаштувати її в Свято-Богоявленський жіночий монастир, але там сказали: прийняти не можуть, тільки помолитися.

У Храмі Спасіння пастир Олексій Таранець і радий би допомогти - міськрада виділила церковній громаді приміщення для створення соціального притулку для бездомних громадян, яких в Олександрії офіційно близько 30 осіб. Приміщення ремонтується, але до закінчення робіт ще далеко, немає ні світла, ні води, крім того, через ігнорування депутатами сесій міськрада не може вирішити питань про підключення комунікацій і пільгову оренду.

Чекати, поки відремонтується майбутній притулок, часу немає - Наталія Василівна може просто загинути на вулиці.

Від безвиході жінку відвезли в інфекційне відділення міської лікарні №1. Але і там виникли проблеми - брати бездомну на лікування співробітники відділення відмовлялися.

Завдяки втручанню секретаря міськради Олени Богоявленської та депутата Сергія Гриценка, за сприяння головного лікаря ГБ №1 Віктора Приходька, Аносову залишили в лікарні але ... під особисту розписку Юліїдемківської, яка зобов'язувалася забрати Наталію Василівну через тиждень.

За цей необхідно звернутися до голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка з проханням про влаштування Аносової на проживання в Олександрійський геріатричний пансіонат, а також звернутися в міграційну службу з приводу відновлення її документів. Вирішенням цих питань допомагає займатися депутат міськради Сергій Гриценко.

Наразі Наталія Аносова потребує в одязі. Небайдужих жителів Олександрії просять допомогти, хто чим може.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити