Чи готові кіровоградці відмовитись від звичної назви свого міста?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 894

У центрі Києва, майже за квартал від пульсуючого Хрещатика, сьогодні вранці жваво обговорювали уподобання жителів славного центральноукраїнського міста. Дехто з журналістів (серед яких були й приїжджі) навіть поквапився припустити: результати щойно презентованого опитування громадської думки будуть піддані сумнівам, невдовзі, мовляв, стартує відповідна кампанія в вітчизняних медіа.

 

- Сумніваюсь, що буде «хвиля», якщо в нас 90 відсотків – одна підтримка, 60 відсотків - інша підтримка, - з усмішкою відповів директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. – Хвиля дискримінації може бути у випадку коли є якість спірні питання. В даному випадку щодо громадської думки жодних питань не може бути, питання лише в самій декомунізації. Тобто – робимо чи не робимо. Якщо є Закон, прийнятий Верховною Радою – значить робимо.

- Якщо якесь дослідження комусь не сподобалося, зазвичай пишуть, буцімто соціологічна компанія продалася якомусь замовнику, який сплачує… - додав генеральний директор київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. – В даному випадку здається, що буде менше таких дорікань, ніж при політичних дослідженнях (коли є якась політична партія і тоді кажуть, що продались цій політичній партії). В даному випадку важко зрозуміти, кому могли продатися наші два центри...

Як вже інформувала «Гречка», темою прес-конференції, що відкрила поточний робочий тиждень агенції «Укрінформ», була: «Думки і погляди жителів Кіровограда стосовно перейменування міста.

Результати спільного опитування КМІС і Соціологічної групи "Рейтинг"». Опитування проводилося з 6 по 11 квітня і було спричинене «певним опором серед певних прошарків населення» наміченому на 2016 рік обов’язковому перейменуванню міста Кіровограда.

Зауважу: розмови про недоцільність подальшого використовування в назві обласного центру прізвища людини, жодного разу не поміченої на території УРСР, точаться не одне десятиріччя.

Скажімо, команда одного з попередніх мерів – Олександра Нікуліна – мала твердий намір провести у 2001-2002 роках загальноміський референдум, на який були б винесені дві можливі назви – Кіровоград і Єлисаветград. Той план перекреслили відомі багатьом події кінця лютого 2001 року…
Нині варіантів значно побільшало.

Тому КМІС із групою «Рейтинг» розробили, так би мовити, три списки для опитування.

Список №1 передбачав залишення теперішньої назви (попри те, що це неможливо з огляду на «декомунізаційний» Закон). Уявіть собі: 57% кіровоградців висловилися за незмінність назви улюбленого міста! Себто – за Кіровоград. За назву «Єлисаветград» столичні соціологи нарахували 31%, за «Кропивницький» - 4%.

Список №2 вже не містив варіанту «Кіровоград». В цьому разі за «Єлисаветград» висловилися 55% містян, за «Кропивницький» - 8%.

Список №3 був складений без слів «Кіровоград» і «Єлисаветград». ¾ опитаних не знають, який варіант вони б тоді підтримали.

- Також ставилося запитання: «Який варіант між «Єлисаветград» і «Кропивницький» жителі підтримали б більшою мірою?», - сказав керівник відділу кількісних досліджень КМІС Антон Грушецький. – І в даному випадку переважна більшість – 68% - підтримують саме варіант «Єлисаветград». Варіант «Кропивницький» підтримали б 13 відсотків жителів міста.

В такому контексті на цілком зрозуміле запитання «Чи підтримує населення рішення профільного комітету Верховної Ради щодо перейменування на «Кропивницький» 82% сказали, що вони скоріше або повністю не підтримають таке рішення. Підтримають таке рішення 14 відсотків жителів.

Чверть кіровоградців готові до участі в масових акціях, якщо знадобиться відстоювати власний вибір. Як вважають столичні соціологи, для міста з 200-тисячним населенням це доволі вагома кількість потенційних протестувальників.
Чим продиктований вибір міста для презентації соціологічного дослідження?

- Наш офіс територіально знаходиться в Києві, - відповів Антон Грушецький. – Тому це зручніше. Можливість зібрати нас усіх (себто керівних працівників обох компаній – авт.) в Кіровограді була б значно нижчою. Враховуючи ж можливості сучасних ЗМІ, проведення прес-конференції саме в Києві додасть цій інформації більшого розголосу. 

- … власне, замовник соціологічного опитування й не наполягав на тому, аби ми їхали до Кіровограда, - додав Володимир Паніотто.

Соціологічна група «Рейтинг», як зауважив її керівник Олексій Антипович, працює в Кіровограді не вперше. Торік її співробітники теж «замірювали» настрої мешканців обласного центру щодо перейменування.

- Ситуація за цей час не змінилася, - констатував пан Олексій. – Більшість людей не хочуть ніякого перейменування; а якщо й хочуть – то мінімум третина воліли б зватися «єлисаветградцями».

От такий от «тупик». Імені Кірова.

Звичайно, найбільш гарячі противники «Єлисаветграду» можуть і далі наполягати на неприпустимості ототожнення їх міста з «кривавим московським царатом».

- «Єлисаветгред» аж ніяк не підпадає під дію закону про декомунізацію, - нагадує
Володимир Паніотто. – Немає в нас і законів про дерусифікацію або ж про деімперіалізацію. Якби на місцях все ж почали вчиняти подібні дії, виявилося б, що в країні дуже багато назв, набутих за часів Російської Імперії. Однак факт їхнього надання саме в той час ще не означає, ніби вони й понині залишаються свідченням приналежності населених пунктів до вже неіснуючої імперії.

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити