Для роботи з електронними петиціями створені неоднозначні умови

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 475

7 квітня у Кіровограді відбулась знаменна подія – одразу на двох сайтах запрацювали розділи “Петиції до міської влади”. Першими можливість звернень громадян до влади презентували активісти партнерства “Рада Експертів”. Про це повідомляє «СorruptUA».

Громадські діячі представили відповідний розділ на сайті ГО “Асоціація Політичних Наук” (АПН). Увечері того ж дня з’явилось посилання на єдину систему електронних петицій і на сайті міської ради. Чим відрізняються можливості надіслати петицію з офіційного сайту і сайту АПН? – Умовами щодо кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції, а також строками збору цих підписів.

На сайті АПН, відповідно до Закону України “Про звернення громадян“, петиції мають набрати 250 підписів за 90 днів, а кіровоградська міська рада встановила вищий бар’єр – 450 підписів, а час збору обмежений 45 днями.

Електронна петиція до органу місцевого самоврядування подається та розглядається відповідно до вимог статті 231 Закону України “Про звернення громадян”, а саме:

Громадяни можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.

Чим керувались чиновники у визначенні завищених бар’єрів для громади? Не відомо. Жодного обґрунтування саме таких умов не наводиться. Проте саме ці цифри зазначені у Положенні про електронні петиції, яке було прийняте 29 березня 2016 року на засіданні сесії міськради.

Здавалось би, все законно, адже право визначати кількість підписів та терміни, за які вони мають бути зібрані, належить саме органу місцевого самоврядування, якби не одне “але”. Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади. Очевидно, що Положення – це не Статут.

А про внесення змін до статуту кіровоградські депутати не подумали. Закон же чітко і недвозначно говорить, що доки питання електронних петицій не буде врегульовано у статуті, доти діють прямі норми Закону. А це, для міста від 100 до 500 тис. – саме 250 підписів за 3 місяці.

Можливо, громадські активісти і збирали б 450 підписів, якби не ще одне “але”: той самий Закон зобов’язує громадське об’єднання не пізніше, як на наступний день після набрання необхідної кількості підписів, надіслати петицію на розгляд органу, якому адресована петиція. Тож розбіжність у строках, відведених для збору підписів – 90 днів (за законом) і 45 (за версією міськради) – унеможливлює коректне виконання умов роботи із зверненнями громадян.

Чим же керуватиметься кіровоградська міськрада при розгляді петицій? Законом України, чи власним Рішенням, що суперечить Закону? Про це ми дізнаємось одразу після того, як петиції, що зареєстровані на сайтах, наберуть необхідну кількість голосів.

Нагадаємо, на сьогоднішній день триває збір підписів на 7 електронних петицій.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити