Уродженець Новомиргорода розповів про заробітки в Китаї

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 895

Мешканець Новомиргорода Ігор Данов напередодні Великодня повернувся з заробітків із Китаю. Чоловік поділився своєю історією життя в іноземній країні. Про це повідомляє “Новомиргород”.

– Я музикант, – розповідає Ігор. – І в силу подій останніх років саме працівники розважального бізнесу опинилися в найневигідніших умовах – з одного боку, людям не до розваг, з іншого, навіть ті, хто розважається, витрачає на це значно менші гроші. Від живої музики почали відмовлятися у барах, на корпоративах і навіть на весіллях. А сімʼю годувати треба. Я жив у Запоріжжі, був учасником досить успішного гурту Far4, але обставини склалися так, що змушені були ще з кількома музикантами зібрати групу спеціально для поїздки в Китай. Назвали новий колектив LifeDriveBand, знайшли виходи на менеджерів, які співпрацюють з українськими та російськими артистами.

Ми їздили по робочій візі. Загалом існує три типи віз – туристична, робоча й бізнесова. Більшість людей, які хочуть поїхати на заробітки до Китаю, намагаються оформити бізнес-візу: вона дешева й оформити її найлегше. Але офіційно працювати з такою візою не можна, останнім часом за це почали переслідувати. Якщо уповноважені органи прийдуть з претензіями такий менеджер швидко відхреститься від того, що у нього працювала людина з бізнесовою візою.

Цікаво, що китайці досить рідко підписують угоди – в основному діють усні домовленості. Що б не трапилося, ви будете в програші. Українські артисти, які працюють у Китаї, склали в своїй групі в одній з соцмереж «чорний список» менеджерів, з якими не варто мати справу. Але ми до питання віз, співпраці тощо підійшли дуже обачно, тому обидві сторони залишилися задоволеними співпрацею – нам забезпечили всі прописані в рейдері умови, виплату зароблених грошей тощо, а ми виклалися так, що маємо в кишені наступне запрошення – через місяць я маю повертатися в Китай.

Хто має шанс на заробітки у Китаї?

Артисти з України, Росії, Європи для китайців – це щось надзвичайне. Люди в Китаї працелюбні, але з креативною складовою тут значно гірші справи. Головна причина – цензура. Китайці не мають доступу до багатьох сайтів, до того самого Ютубу, до Фейсбуку. Вони «варяться у власному соку», китайська естрада – приблизно відповідає радянській естраді 80-х років. Не більше й не менше. А приїжджі артисти можуть влаштувати неймовірне шоу.

Для китайців в принципі цікаво подивитися на людей з «круглими» очима. І дуже престижно, наприклад, посидіти за одним столом з вродливою європейкою. Для наших дівчат це теж перетворилося на спосіб заробітку – консумацію. Розважальні заклади наймають дівчат, щоб вони просто пили з клієнтами. Підійшов собі китаєць, обрав дівчину біля барної стійки, сидять і пʼють. Цікаво, що мови про більш близькі стосунки в даному випадку не ведеться – за проституцію можна легко відхопити років пʼять китайської тюрми. Тому, якщо є добре здоровʼя, щоб пити, довгі ноги й круглі, бажано блакитні очі – для заробітків у Китаї цього може бути досить.

Китай абсолютно не такий, яким ми його собі уявляємо. Китайська продукція розподілена на товари для зовнішнього й внутрішнього ринків. Той айфон, який для України вважається останнім писком моди, на внутрішньому ринку Китаю вважається морально застарілим. Те саме стосується автомобілів. Я придбав собі «Джиллі» – так коли китайці про це дізналися, то їм було смішно. І особливо смішно було, що я вкладав гроші в ремонт такого автомобіля – вони у таких автомобілях навіть мастило не замінюють, якщо машина стала, то покидають її там, де вона зупинилася.

У Китаї надзвичайно велика кількість електротранспорту. Електровелосипеди, електромопеди, електроавтомобілі – не дивина. В основному ними користуються пенсіонери, адже електромобілі дещо повільніші й неповороткіші, ніж ті, які їздять на газу чи бензині.

Слід сказати, що пенсіонери у Китаї – це активна верства населення, яка мандрує, відпочиває, займається спортом. Пенсіонери влаштовують навіть танці на зразок «Майдансу»! Їх можна бачити на спортивних майданчиках, буває, бабусі років 70, а вона кидає мʼяч у баскетбольний кошик. Попадає чи ні – то вже як виходить, але культури пліткарства з насінням біля підʼїзду у Китаї немає. Всі чимось зайняті.

Спортивні майданчики скрізь – і вони десь до першої години ночі освітлюються, щоб всі бажаючі мали змогу позайматися спортом. І це дає свій ефект. Навіть люди, яким 100 і більше років, виходять надвір, щоб хоча б сидячи покрутити руками й ногами. У Китаї – культ руху.

Діти – окремий культ. Наступне покоління виховують відповідально. Зараз у Китаї можна народжувати двох дітей, та багато хто готовий заплатити штраф за народження третього. Особлива увага присвячена доступності освіти. Якщо у якомусь віддаленому селі є одна дитина, а до найближчої школи – 30 кілометрів гірськими серпантинами – по цю дитину щодня їздить шкільний автобус. В даній ситуації дуже важливо, що дороги в Китаї скрізь, навіть якщо та дорога веде до хутора на пʼятеро мешканців, – ідеальні. Доступність до освіти в дитинстві починається не з бажання вчитися, а з гарних доріг. Після початкової школи діти приблизно у 17 років визначаються з професією і йдуть у вищу школу, а потім складають іспити до університету. Навчання в університеті теж доступне – немає такого поняття, що ти не навчаєшся, бо немає на це грошей. Не навчається в університеті той, у кого немає мізків. Практично вся молодь віком 22-24 роки вільно володіє англійською.

Китайці дуже чітко розмежовують різні види діяльності. Якщо люди прийшли на рибалку – то вони вудять рибу. Ми прийшли на рибалку і взяли з собою пиво – то ми на тому березі з пивом були одні. Ніяких шашликів не повинно бути, ніякого алкоголю – люди вудять рибу. Якщо китайці працюють – так само з повною самовіддачею. І відпочивають в клубах – до втрати людської подоби. Це вважається нормальним. Якщо на вечірку прийшов тверезий – і пішов з неї на своїх двох, значить, щось було не так, може, на когось образився, може, не сподобався сервіс.

Дуже чітко розмежовуються і стосунки між людьми. Між хлопцями й дівчатами взаємини надзвичайно цнотливі. Можна місяць чи й довше залицятися до дівчини, доки вона погодиться на перший поцілунок, і не факт, що після першого поцілунку вона наступного дня погодиться на другий, не кажучи вже про щось більше. Можливо, саме це, а також велика диспропорція між кількістю чоловічого й жіночого населення призвело до того, що в Китаї розповсюджені гомосексуальні сімʼї – і суспільство до цього ставиться дуже толерантно. Зрозуміло, що у таких сімʼях діти не народжуються, тому, мабуть, і зʼявилися нововведення, які дозволяють народжувати більше, ніж одну дитину.

Престижним і модним вважається мати в родині «міксика» – дитину, народжену від китайця і європейки.
До речі, у Китаї – абсолютне рівноправʼя між чоловіками і жінками. Жінка цілком може дати запотиличника своєму благовірному, якщо чимось незадоволена. Я багато разів це бачив. А от щоб чоловік бив жінку – не бачив ніколи.

Побутує думка, що Китай дозволив народжувати більше, ніж одну дитину, бо готується до великого переділу світу. Китайська армія і зараз одна з найсильніших на планеті, технології там розвинені, ядерна зброя є у наявності. Тому можливо все.

І це, в принципі, передбачувано – китайцям тісно. Я бачив, як до клаптика землі в горах спускалися люди на мотузках, щоб його обробити, бо там можна щось виростити. А той клаптик – буквально чотири квадратні метри! Китайці хапаються за кожну можливість раціонального використання будь-якої діляночки.
Вони уважно стежать за російсько-українським конфліктом. І, як не дивно, теж мають свої симпатії. Дехто вважає (і там теж є продажні засоби масової інформації), що Вукован (тобто Україна) напав на Росію. І симпатизують Росії – в тому числі через те, що звідти у Китай іде безплатний природний газ, крім того, Росія віддає частину своїх територій китайцям.

Інші кажуть, що безплатним газом Росія відкуповується від великої війни, яка могла б статися прямо зараз. Такі люди налаштовані до Росії агресивніше, вони кажуть, що вона наче й дала землі, але ті, де холодно й нічого не виростиш. А можна ж взяти щось краще, там же все одно людей практично ніде немає!
Ми в свою чергу виясняли під час гастролей, на якій території які симпатії – не хотілося шукати неприємностей на території чужої країни. але по можливості вчили китайців правильно вітатися «Слава Україні» – і легендарній кричалці про Путіна теж вчили.

У китайців є чому повчитися. І найголовніше їхнє вміння – дивитися в завтрашній день і працювати сьогодні так, щоб завтра місце під сонцем належало їм.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити