Надія Савченко. Повернення додому

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 674

25 травня, позначене за рішенням Верховної Ради в нашому політичному календарі як День загибелі Головного отамана Симона Петлюри (90 років тому) і день позачергових виборів 5-го президента незалежної України (2 роки тому), набуло іще одного сакрального сенсу. Після численних «фальстартів» і серії «кулуарних зрад» член Верховної Ради України Надія Савченко нарешті покинула територію Російської Федерації, де була засуджена на 22 роки в'язниці за нібито причетність до загибелі на Донбасі двох російських тележурналістів.

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко, яка літала в Ростов-на-Дону в літаку зі «стайні» Президента України, поділилася в соціальній мережі першими враженнями від сьогоднішнього «детективного», за її висловом, дня.

Разом із прес-секретарем глави держави Святославом Цеголком Ірина вилетіла з Києва о 6.30. Ні Цеголку, ні Геращенко сходити з трапа в ростовському аеропорту не дозволялось, так обом пояснив голова СБУ генерал Василь Грицак - безпосередній керівник спецоперації.

Згідно з домовленістю, досягнутою в Москві (Геращенко не уточнює конкретних високопоставлених осіб - авт.), Савченко повинна була піднятися на борт президентського літака в ту хвилину, коли в Гостомелі (Київська область) російський Ан-148 візьме на свій борт Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова.

/Про процес у Голосіївському суді Києва над цими колишніми військовослужбовцями ЗС Російської Федерації «Гречка» раніше неодноразово розповідала/.

Через годину довгого очікування до українського літака в Ростові під'їхали два автомобілі без номерів. Як припустила пані Геращенко, в них перебували спецназ, співробітники ФСБ і - десь за затемненими вікнами - Надія Савченко.

«У цей момент у нас зі Святославом раптом починають обриватися телефони. Це російські ЗМІ якимось чином дізналися про літак, швидке звільнення Савченко, - згадує Геращенко. - Все затримується. Ми нервуємо. Дивимося через відчинені двері літака в очі тим, хто в машині. Усе! Пішов рух! Вона виходить в оточенні десяти чоловіків у формі. Дивиться на небо, жадібно хапає повітря. Піднімається на борт і кричить: «Слава Україні! Героям слава!". Ну і ще дещо, але нехай залишиться за кадром...».

Виявляється, Надію Савченко посадили в спецавтомобіль ще о 3 годині ранку, тобто за п'ять годин до появи в українському літаку.

Тільки увійшовши в кабіну пілотів, Надія вперше посміхнулася. Відчувши, що те, що відбувається - правда...

Вимовивши перші слова, які хотіла б сказати всім, хто її підтримував, Савченко знову різко піднялася з крісла і помчала в кабіну пілотів: «Я повинна побачити перетин кордону! О! Гроза! Харків! Полетіли в Чугуїв!».

Одним з перших на звільнення Надії Савченко відреагував Володимир Литвин - нині депутат-мажоритарник від Житомирської області, який з 2002-го по 2006-й і з 2008-го по 2012-й роки був спікером ВР.

«Отже, поневіряння для Савченко, а заодно Александрова і Єрофєєва, закінчилися, - написав Володимир Михайлович. - Петро Порошенко отримав можливість вписати це як перемогу в свій «актив» двох років президентства. Володимир Путін - додатковий аргумент для лідерів Німеччини і Франції (мабуть, і США) на користь того що Україна повинна демонструвати свої кроки з виконання Мінських угод. Українські політики - щосили демонструвати славослів'я безпосередньо Савченко. Особливо з відчуттям того, що деякі з них отримали на свою голову додаткову проблему, загрозу своєму лідерству».

Для політиків, на думку Литвина, вигідно було боротися за неї на відстані і вони вважали за краще, аби вона залишалася б у Росії надовго.

За неповні 2 роки Савченко стала фігурою, порівнянну за будь-ким з «верхівки» українського політикуму. Тепер вона приречена на політичне сходження. «Просто перше або друге місце в партійному списку, - це вже не для неї», - натякає Володимир Литвин на №1 Савченко в партійному списку Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», в якому Юлія Тимошенко «задовольнилася» лише другим номером.

З урахуванням тотальної недовіри людей до української влади та її носіїв, на думку Литвина, варто очікувати появи нових політичних конфігурацій і сценаріїв. Звичайно, з уже традиційно українським результатом. Але це буде згодом...

72-річний Бен Кардін, найстаріший член Комітету Сенату США з міжнародних відносин, вітав сьогоднішнє звільнення Савченко - «українського льотчика-винищувача, яка несправедливо утримувалася в російській в'язниці протягом майже двох років після того, як була затримана на території України і контрабандою переправлена до Росії».

Її повернення на Батьківщину, стверджує сенатор від штату Меріленд, стало можливим завдяки діям Конгресу США, зустрічам на високому рівні і продуманій кампанії в світовій пресі.

«Я прагнув бути переконаним прихильником звільнення Надії, - нагадав Бен Кардін. - Її сила надихнула багатьох на Україні і в усьому світі, і це великий день для її сім'ї, друзів і прихильників. Я з нетерпінням чекаю зустрічі з Надією».

Зайнявши своє місце у Верховній Раді, депутат Савченко "може внести свій вклад у відновлення демократичних інститутів України і в процес її реформування", вважає американський політик.

Насправді, як вважають чимало українців, наступний період життя Надії Савченко може виявитися ще складнішим, ніж її митарства в російських пенітенціарних установах.

Уже з перших її кроків по землі Бориспільського району (вчорашня в'язень спеціально зробила їх босоніж – неабияк здивувавши тим численних журналістів) в масову свідомість почала вкорінюватися думка: а ця пані - не просто офіцер Військово-повітряних сил, вона ще й політична фігура з чималим потенціалом. І тепер їй доведеться нести відповідальність за всі наступні дії в складі парламентської фракції «Батьківщина».

Те, що обмін Савченко на двох колишніх російських військовослужбовців Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова припав саме на 25 травня - другу річницю переможних для Петра Порошенка позачергових президентських виборів - відзначив не лише журналіст «Гречки».

Сьогоднішня середа виявилася «прихильною» і до Хадіджі Ісмаїлової - опозиційної азербайджанської журналістки, якій Верховний суд пострадянської республіки «скинув» 7, 5-річний термін перебування під вартою до «умовних» трьох з половиною років. Особливо спостережливі відразу згадали зроблену прес-секретарем українського Президента фотографію зі Стамбульського гуманітарного саміту.

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити