Що дає децентралізація для місцевих бюджетів

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 577

Реформа місцевого самоврядування, децентралізація, передача повноважень на місця – ці слова сьогодні на слуху у кожного українця. Однак реальний їх зміст розуміють далеко не всі. Ще менше, орієнтуються у визначенні бюджетна децентралізація.
Чому так багато говорять про бюджет в контексті децентралізації?

Перший етап бюджетної децентралізацій започаткований минулого року. Фактично це є основою для стимулювання громад до об’єднання та підвищення їх спроможності через механізм переходу бюджетів на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Це перша і вагома перевага для тих, хто підтримав реформу. У разі об’єднання, громади наділяють повноваженнями міст обласного значення, ті ж, хто ще не об’єднався, а я наголошую, Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" регламентує виключно добровільне об’єднання, залишаються осторонь цього процесу та втрачають можливість подальшого розвитку своїх територій. Можна сказати, що суть процесу децентралізації полягає у переході місцевого самоврядування на якісно новий рівень, мета якого, змінити пострадянську адміністративно – командну систему управляння на демократичну, а фактично – це є реформа органів місцевого самоврядування про яку ми говоримо останні 25 років.

Децентралізація - це об’ємне поняття, воно має сегменти, які можна порівняти з фундаментом для нового будинку. Бюджетний сектор в цьому чи не найголовніший.

Ми регулярно робимо аналіз місцевих бюджетів, намагаючись знайти алгоритм побудови збалансованої системи, яка забезпечить і інтереси держави, і місцевого самоврядування. В результаті це має призвести до ефективного виконання функцій ОМС, основаних на принципах Європейської Хартії Місцевого самоврядування. На сьогодні в центрі уваги - розробка Стратегій, а за нею і формування бюджету. Як використовується бюджет, як він адмініструється чи формується за безпосередньої участі громади? Як відбувається оприлюднення тих же бюджетів в рамках чинного законодавства? Минулого місяця започаткована акція «Децентралізаційний марафон» в рамках якої ми вже відвідали 17 потенційних центрів ОТГ і можемо зробити певні висновки. Є громади дійсно спроможні і об’єднавши бюджети кількох сільських рад вони зможуть виконати вимоги Європейської Хартії в пункті забезпечення належного рівня надання послуг. Є такі, що не повною мірою використовують всі свої можливості, а є взагалі пасивні. Їх керівники очікуючи вказівок «зверху» і, відповідно, звідти ж певного обсягу фінансового забезпечення, вони воліють взагалі нічого не змінювати і не брати на себе зайву відповідальність і клопіт. Тож головна проблема традиційна - людський фактор. Хтось прагне і досягає, а хтось спостерігає і втрачає.

На сесії Кіровоградської обласної ради минулого року було схвалено Перспективний план формування територій громад Кіровоградської області, який визначив ті пункти – маяки по яким ми рухаємось. На сьогодні, Методика формування спроможних територіальних громад, затверджена Постановою КМУ №214 від 8 квітня 2015 року, дає можливість визначити можливі центри об’єднаних громад, ми їх називаємо «потенційні центри ОТГ». Зазначена Методика містить ширше визначення спроможності територіальної громади, дослівно це звучить так: спроможними є громади, які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

У перспективі об’єднання кожен шукає перевагу для себе. Самодостатні села побоюються втратити, а бідні не розуміють, що зміниться. Гроші не звідки не беруться, де шукати ресурси? А ресурси є, в тому числі і фінансові. Важливо ефективне використання і стратегічне планування доходів і видатків. Приміром, зміни, які були внесені у Податковий кодекс України у 2015 році, дають право саме ОТГ мати 60% податку на доходи фізичних осіб, просто кажучи податку з працюючого населення. На сьогодні цей ресурс зосереджений у районних бюджетах і в містах обласного значення. Об’єднані громади також отримують медичну і освітню субвенцію. Вони мають створити інфраструктуру управління, на яку держава також дає субвенцію. Кошти на розвиток громад також виділяються з Державного фонду регіонального розвитку.
Так, в області нині живуть дві ОТГ: Маловисківська та Бобринецька, які з 1 січня 2016 року вийшли на прямі міжбюджетні відносини. Проаналізувавши виконання їх бюджетів за перше півріччя поточного року ми маємо позитивні результати. Зокрема, Бобринецька ОТГ - перевиконання дохідної частини 5 мільйонів гривень, Маловисківська - 2 мільйони. Всі ці кошти підуть на потреби громади. Це свідчить, що реформа почала діяти. Ці громади вже формують Стратегічні плани розвитку громади із урахуванням перспектив розвитку на три - п’ять років. Наступного року за подібною бюджетною схемою житиме і Новоукраїнська ОТГ, вибори в якій відбулись у березні цього року. Я переконаний, що на нас очікує позитивний результат і щодо інших громад, які ще мають реальну можливість об’єднатись протягом 2016 року. До людей приходить розуміння того, що об’єднання – це є принцип і норма просування в подальше життя - ефективне, європейське і, найголовніше, достойне.

Анатолій Абрамов,
Регіональний консультант з бюджетних питань проекту «Пульс» у Кіровоградській області

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити