28 мільйонів на водомети = 100 снігоприбиральних машин

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 825

Абияк довівши до ладу київські магістралі, комунальники заспокоїлися. Сніг, якого, за їхніми даними, випало на місто з 22 по 24 березня 40 мільйонів тонн, вивозиться досить повільно. Знаючі люди сиплють недобрими пророцтвами, мовляв, якщо раптом вдарить різке потепління, «калюжа» за своїми розмірами буде порівнянна з площею Київського водосховища.
- От побачите: тільки-но почнеться таяння снігу – і наші дренажі, каналізаційні системи виявляться зайвими, все потече просто до Дніпра, як це щораз спостерігається в Одесі! – підтверджує «Гречці» той невеселий прогноз відомий спортивний коментатор, а зараз ще й голова «Клубу справжніх киян» Валентин Щербачов. – Місту потрібен міцний господарник, бажано киянин. А в нас традиційно люди, прориваючись до депутатського корпусу, мріють у статусі депутата Київради найперше «кришувати» свій власний бізнес…

Пояснити безпорадність муніципальних властей в принципі можна. Україна та її головне місто, після 20 з гаком «незалежних» років, нарешті досягли рівня ... 1913 року. Найстарші читачі «Гречки» напевно ще не забули агітпропівського штампу: порівнювати кожен із успіхів розвиненого, а згодом соціалізму, що розвивається, з показниками найбільш благополучного в економічному сенсі «старорежимного» передвоєнного року. 
Дійсно, за 100 років такої величезної кількості снігу ще не випадало

Чому ж тоді в Києві не квапляться зі снігоприбиранням? Та тому, що не вистачає і необхідної спецтехніки, і людей.

При всій своїй екстравагантності екс-мер Києва Леонід Черновецький таки спромігся свого часу підняти престижність двірницької праці. «Працівники мітли» щомісяця мали при ньому заробіток хто по 2 тисячі гривень, а хто й по 2 з половиною. Для їх колег із переважної більшості українських міст зарплати у $250-300 сприймалися фантастично великими. Гаманці яких саме скоробагатьків безцеремонно перетрушував Леонід Михайлович, аби забезпечити достойну плату прибиральникам міських вулиць, досі достеменно невідомо.
Прийшовши на зміну Черновецькому, Олександр Попов (у минулому підполковник КДБ, потім міський голова заштатного Комсомольська Полтавської області) разюче відрізнявся від попередника. Він і українською володіє (Черновецький так і не подужав державною мовою бодай мінімуму слів, за допомогою яких можна було б сяк-так вести сесію Київради...), і з міськими фінансами по максимуму серйозний. Тільки от двірники-гастарбайтери, котрі понаїхали до Стольного Граду з депресивних регіонів, розбовталися вкінець.

Відбиваючись від надокучливих уїдливих київських «акул пера», начальник Київського главку МНС Віталій Пшеничний недостатньо «відпрацьовані» вулиці і тротуари пояснював «людським чинником». «Колись наш двірник починав робочий день о 5 ранку і вкалував протягом доби, а сьогодні 2 години попрацював - і вже немає його. Ми перевіряли підготовку до зими: у нас у достатній кількості сіль, пісочно-сольова суміш і фракційні матеріали. А піску в Києві навіть задосить. Була, щоправда, проблема з бензином, але на засіданні комісії з питань надзвичайних ситуацій було прийнято рішення за рахунок резервного фонду придбати ПММ. Ці гроші були перераховані «Київзеленбуду», «Київавтодору» і на районні адміністрації», - підкреслив В. Пшеничний.
Цьогоріч київська влада старанно залучала до робіт з благоустрою тримільйонного міста безхатченків. Бомжам пропонували укладати контракти не лише на двірницькі вакансії. Ті за своїм бажанням могли на певний час ставати будівельниками, слюсарями, вантажниками, садівниками й мийниками машин. Задекларовані у пропозиціях зарплати виглядають наступним чином: двірник - 1823 гривні, вантажник - 1723 гривні, будівельник - 1573.

Деякі з громадян, що не мають постійного житла, в принципі погоджувалися змінити спосіб життя. Проте більшість бомжів воліють перебиватися випадковими знахідками на сміттєвих звалищах, милостинями жалісливих земляків. Ночують київські бомжі у парках на лавках, взимку - в під'їздах або на трубах теплоцентралі неподалік від вокзалу Київ-Пасажирський. Соціальні патрулі, що розсікають українську столицю і у світлий, і в темний час доби, постачають лузерів безкоштовним одягом, годують їх підігрітими супами та недорогими, проте цілком їстівними сосисками. І справді, навіщо працювати?..

Зі спеціальною снігоприбиральної технікою складніше.
Кілька «потішних» зим поспіль, коли перший сніг несміливо падав десь із середини грудня, а остаточно припинявся до середини березня (січень, а іноді й пів-лютого теж траплялися безсніжними), схоже, приспали пильність київських комунальників. Вони не надто старанно випрошували у глави уряду Миколи Азарова кошти на закупівлю машин.

У Кабміні ж керувалися найперше політичною доцільністю. Якщо простіше, - імпортна дорога техніка за народні гроші закуповувалася в розрахунку на протидію... цьому самому народові. У разі якщо його окремі представниці, в гонитві за лаврами Юлії Тимошенко, раптом надумають утягнути державу в чергові потрясіння.
Теоретично такими могли стати вибори до Верховної Ради 28 жовтня 2012.

Йдучи назустріч «святу народовладдя», МВС України у ході відкритих торгів уклало низку договорів на постачання автотранспортних спецзасобів на загальну суму 27 млн. 766 тис. 830 грн.

Що купували? 

- 20 автомобілів автобусів ПАЗ 4234 для перевезення затриманих і ув'язнених за 11 млн. 977 тис. 680 грн. 
- 6 водометних автомобілів на базі вантажного КАМАЗу за 14 млн. 700 тис. грн.
- 5 автомобілів на базі ГАЗ-3302 для перевезення затриманих і ув'язнених за 1 млн. 89 тис. 150 грн.
Загальна сума склала 27 млн. грн. 766 тис. 830 грн.

Згідно інформації, наданої в центральному офісі Групи компаній "АІС" Україна, вартість автобуса в середньому класі марки ПАЗ 4234 Павловського автобусного заводу становить 401 тисяч 200 гривень. Не зовсім зрозуміло, чому МВС України закупило у ТОВ «Техкомплект» за 11 млн. 977 тис. 680 грн.20 автомобілів для перевезення затриманих і ув'язнених, якщо в розрахунку вартість закупівлі на один автобус ПАЗ 4234 склала 598 тис. 884 гривень, що більше на $25 тис. від номінальної вартості. Від базової комплектації ПАЗ 4234 повинен відрізнятися тим, що його нова модифікація має забезпечити можливість перевезення не менше 21 людини із забезпеченням повної ізоляції їх і їх особистих речей, а також конвою - 6 осіб (з водієм). Таким чином "модернізація" одного ПАЗика обійшлася у $25 тис. для перевезення затриманих і ув'язнених.

Особливо цікава вартість автомобіля водометного спеціального (АВС), який призначений для протидії групам осіб, які порушують громадський порядок, запобігання і контролю несанкціонованих демонстрацій шляхом впливу на них струменями води та інших (!) спеціальних засобів, на борту якого встановлені вандалозахисні камери відеоспостереження із встановленим у кабіні цифровим відеореєстратором для запису подій в момент "наведення" громадського порядку. Заявлена вартість покупки тільки одного такого автомобіля складає більше $300 тис.

Згідно інформації, наданої ТОВ «Торгове представництво КАМАЗ» в Україні, вартість одного автомобіля водометного спеціального (АВС) становить $220 тисяч. На яку таку модернізацію пішли по $80 тисяч на кожному водомети з шести?

Як відомо, масові акції протесту під час виборів і після них в Україні не спостерігалися. Народ «видихався».
Отих 28 мільйонів гривень, витрачених на боротьбу з потенційними демонстрантами та іншими «несвідомими елементами», якраз вистачило б на придбання ста машин для швидкого та ефективного прибирання снігу. Не лише на вулицях Києва.
Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити