Закон про "безстрокових контрактників" так і не вступив в силу

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 903

Громадські активісти зацікавилися ходом впровадження законопроекту, щодо безстрокових контрактів у військовій службі, та стверджують, що він на даний час у процесі зависання.

 

 

Свою думку з цього питання розповів юрист та громадський діяч Антон Красов та зазначив про причини такого "зависання".

12 липня 2016 року було багато радощів і оплесків тому, що Верховна Рада нарешті проголосувала законопроект № 4689, який покінчує практику безстрокових контрактів та дозволяє нашим військовим звільнитися з військової служби. Для них це була справжня визначна подія у житті: я
особисто отримав сотні звернень з цього приводу. Військові чекали, сподівались і начебто врешті-решт дочекалися. Однак проходив час, а прийнятий закон так і не вступав у законну силу. Станом на вересень ситуація виглядає двоякою: закон прийнятий, але скористатися ним військові не мають
можливості. Він так і не підписаний Головою ВР і не переданий на підпис Президенту.

Що мало статися та чого не сталося після прийняття закону.


Відповідно до статті 94 Конституції України прийнятий Закон підписує Голова ВР та невідкладно направляє його Президентові України. Президент протягом 15 днів з дня отримання закону підписує його та офіційно
оприлюднює або повертає закон зі своїми пропозиціями до ВР (накладає вето).

Таким чином, вже до кінця липня згаданий закон мав почати працювати.

Але є одне але. Причини зависання.


Не так сталося, як гадалося. Питання звільнення контрактників опинилося у підвішеному стані. Основними причинами такої ситуації є процедурна, військово-оборонна та політична:

1. Процедурна.


Шлях, який проходить документ від статусу «законопроект» до статусу вступу у дію як закону, чітко регламентується Конституцією та законами України, зокрема Законом «Про Регламент Верховної Ради України».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 130 Регламенту текст закону не пізніше, як у десятиденний строк оформлюється головним комітетом, візується головою комітету та керівником секретаріату цього комітету чи особами, які
виконують їх обов’язки, керівником юридичного підрозділу, та подається на підпис Голови Верховної Ради.
Голова ВР підписує законопроект не раніше 2 і не пізніше 5 днів з дня його подання.

Далі більше. У разі виявлення порушень законодавчої процедури народний депутат у 2-денний строк може письмово звернутися до Голови ВР з  пропозицією про внесення уточнень до прийнятого закону. У цьому разі Голова ВР не підписує закон без розгляду цих пропозицій.

Під час прийняття законопроекту № 4689 перед його голосуванням до узгодженого комітетом тексту була внесена поправка з голосу депутата Пастуха. По суті дана поправка направлена на захист прав контрактників, які підписали контракт до початку особливого періоду, яких спочатку не зачіпав законопроект № 4689, і в цьому ключі вона є правильною. Однак по формі таке внесення поправки з голосу є порушенням Регламенту і є підставою для скасування законопроекту.

Після цього наступного дня, 13.07.2016 р., депутат Іван Вінник зареєстрував проект постанови ВРУ № 4689-П від 13.07.2016 про скасування рішення ВРУ про прийняття за основу і в цілому проекту закону № 4689, мотивуючи це тим, що пропозиція депутата Пастуха не обговорювалася на засіданні комітету,
відсутня у рішенні комітету і є такою, що істотно змінює суть законопроекту, пропозиція не ставилася на голосування, а авторство її невідоме.

Надалі Верховна Рада  пішла на канікулярну відпустку і проект постанови ВР про скасування законопроекту 4689 розглядати було нікому, зараз він знаходиться на розгляді комітету. Через внесення проекту постанови про скасування закону Голова ВР не мав права підписувати прийнятий закон і подавати його
на підпис Президенту. І процес набуття чинності закону призупинився.

6 вересня відкривається чергова сесія ВРУ, тоді і продовжиться епопея щодо
долі цього законопроекту.

2. Військово-оборонні

Звичайно, процедурні підстави не виникають самі собою, а є наслідком інших причин, більш глибоких. На жаль, більшість законів в українських реаліях приймаються з порушенням Регламенту ВРУ, однак деякі підписуються в день їх прийняття, і лише одиниці потім скасовують.

Питання по суті в іншому. Справа в тому, що даний законопроект спочатку був направлений лише на вирішення проблеми безстрокових контрактів, підписаних під час особливого періоду, і не зачіпав інтереси
військовослужбовців, які підписали контракт до початку АТО. Саме в такій редакції він був узгоджений Міністерством оборони та Генеральним штабом.

Після голосування законопроекту з урахуванням поправки депутата Пастуха існуючий законопроект нівелював всі досягнуті до цього домовленості і пішов всупереч позиції оборонних відомств. У пояснювальній записці депутата Вінника щодо скасування законопроекту наводяться такі обґрунтування скасування законопроекту з урахуванням поправки Пастуха: негативні  наслідки для обороноздатності держави, виникнення необхідності чергових хвиль мобілізації, доукомплектування ЗСУ добровольцями без військової
підготовки та збільшення можливих людських втрат і т.д.

3. Політичні


Чому саме поправка депутата Пастуха з’явилася у залі в останній момент перед голосуванням, достеменно невідомо. Вирішити це питання потрібно було на етапі підготовки законопроекту в комітеті, як це передбачає
Регламент, і прийняти законопроект максимально юридично чисто, без будь-яких порушень, щоб в подальшому унеможливити його скасування. Така форма внесення поправки створила поле для різних політичних торгів, які залишаться за лаштунками української політики.

Ціль одна – використати цю поправку як причину непідписання законопроекту чи його скасування, чи просто виграти час, щоб продовжити політичні торги з тих чи інших питань.

Унормування строків звільнення. 5 причин, чому це необхідно.

Так чи інакше, на сьогоднішній день ситуація із законопроектом № 4689 є незрозумілою, а його доля дуже туманною. Між тим, затягування вирішення цього питання може мати серйозні негативні наслідки. Ось найголовніші причини, з яких унормування строків звільнення з військової служби всіх контрактників потрібно здійснити вже найближчим часом.

1. Законодавчі


Контракт – угода, а не односторннє зобов’язання.
Контракт на проходження громадянами військової служби – письмова угода, що укладається між громадянином і державою для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження громадянами України військової служби в ЗСУ (абз. 2 п. 15 Положення про проходження військової служби).
Контракт укладається на певний визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного Кодексу строком є певний період у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до статті 252 ЦК строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами.

П. 2 ч. 9 ст. 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює, що для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду оголошення демобілізації. Визначений
строк – до закінчення особливого періоду - порушує цю умову Цивільного Кодексу.

Застосування норм права. Пряма (перспективна) дія актів у часі.


Акти законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків коли вони пом’якшують чи скасовують відповідальність особи. Це означає, що прийнята норма про автоматичне продовження строкових контрактів поширюється на правовідносини, які виникатимуть у майбутньому, тобто на майбутні строкові
контракти, укладені після набрання чинності цієї норми, і не можуть поширюватись на контракти, укладені до 2014 року. Однак незважаючи на це, звільнитись у зв’язку із закінченням терміну дії контрактів
військовослужбовцям, які мали контракти на 3 чи 5 років, сьогодні неможливо. Їх просто не відпускають, неправильно застосовуючи норми права.

2. Правові.


Принцип договірного права

З початку дії особливого періоду військовослужбовці уклали контракт до кінця особливого періоду чи оголошення рішення про демобілізацію. Таким чином, контракти були укладені на невизначений строк, що суперечить принципам договірного права та є дискримінаційним.

Принцип справедливості та рівності 

Військовослужбовці, які мають короткотермінові контракти на 6 місяців, перебувають у більш вигідному становищі, аніж ті, що мають контракти до закінчення особливого періоду. А військові, які підписали контракт до початку особливого періоду і мали чітко прописані строки у своїх контрактах, взагалі постраждали найбільше, адже їхні контракти «автоматично продовжились до закінчення особливого періоду» і такі особи продовжують служити по чотири, п’ять і більше років.

Принцип правової визначеності


Правові норми мають володіти правовою стабільністю та передбачуваністю. За цим принципом люди (в даному випадку військовослужбовці) повинні мати змогу планувати свої дії з упевненістю та розуміти їх правові наслідки. Це вимагає простоти і ясності правових актів. Теж саме йдеться не тільки про самі норми, але і про їх застосування, яке має бути однаковим. «Я іду на контракт, ризикую життям і здоров’ям, але чітко знаю, що я за це отримую» (грошове забезпечення, пільги, що отримує моя родина, та коли я повернусь додому».

Строк служби – до закінчення особливого періоду - є абсолютно невизначеним, через що військові не мають жодної можливості планувати своє життя, живуть і воюють, не знаючи, що їх чекає надалі.

Принцип свободи


Безстрокова служба створює фактично форму сучасного рабства для військовослужбовців, адже коли настане кінець особливого періоду невідомо,  а його строки законодавчо невизначені. Отже, військова служба затягується на роки, порушує свободу людини розпоряджатися своїм життям на власний
розсуд.

3. Психологічні


Незнання дати звільнення негативно впливає на психіку військовослужбовців, породжує в них апатію, знижує мотивацію до виконання службових обов’язків та в цілому деморалізує, погіршуючи загальний мікроклімат у ЗСУ та інших військових формуваннях. Військові часто говорять: «Ми як раби, не знаємо, скільки ще служити і коли нас відпустять». Неправильно стверджувати, що всі військові, як тільки отримають можливість звільнитися, покинуть військову службу, але вони хочуть ясності і визначеності, поваги до їх гідності і
забезпечення їх прав.

4. Суспільно-політичні


Відомо, що довіра – найвищий суспільний капітал. Невирішеність даного питання сприяє зменшенню довіри між військовослужбовцем і державою, сприяє загостренню існуючих протиріч, може призвести до масових акцій
протесту та мітингів. Це також породжує недовіру до суспільних інститутів в інших громадян, які спостерігають, як поводяться з тими, хто жертвує собою заради Батьківщини, поглиблює існуючу недовіру між громадянином та державним апаратом.

Щодо військової служби за контрактом, то така ситуація не сприяє підвищенню її авторитету та негативно впливатиме на набір нових військовослужбовців за контрактом. Військовому для захисту Батьківщини
потрібно забезпечити найвищий рівень захисту його прав. Тоді проблем з набором нових контрактників не буде.

5. Інформаційні


Відсутність ясності та чіткої позиції як по короткостроковим контрактам, так і по строковим, які вже закінчились, породжує багато чуток і вигадок, створює родючий ґрунт для можливих маніпуляцій в інформаційному просторі. Цей фактор посилюється в умовах гібридної війни, а саме її інформаційно-
ідеологічної частини, і вже використовується для дестабілізації ситуації в державі.

Можливі майбутні сценарії

На наш погляд, ситуація із законопроектом № 4689 буде розвиватися за одним із чотирьох сценаріїв.

- Бажаний. Звільнення строкових і безстрокових контрактників відбувається в рамках одного законопроекту.

- Посередній. Повернення до логіки законопроекту № 4689, який був узгоджений комітетом. Вирішується тільки питання безстрокових контрактів до закінчення особливого періоду. Питання строкових контрактів, дія яких
завершилась, залишається поза увагою.

- Посередній покращений. Вирішення питання безстрокових контрактів. Питання строкових виноситься за текст законопроекту, але даються чіткі зобов’язання з боку посадових осіб та дедлайни по розробленню
законопроекту щодо звільнення строкових контракників.

- Негативний. Законопроект № 4689 не вступає у дію. Внаслідок палких обговорень не вдається узгодити і текст нового законопроекту. Не звільняються ні короткострокові, ні строкові контрактники. Час іде, питання
не вирішується. Напруга зростає.

Правові форми вирішення проблеми


Процедурно дане питання може бути вирішене у таких правових формах:

- Голова ВР підписує прийнятий законопроект № 4689 і передає його на підпис Президенту, який його також підписує його та оприлюднює.

- Приймається рішення про скасування прийнятого законопроекту з одночасним прийняттям нового в редакції законопроекту № 4689 без поправки депутата Пастуха, як це планувалося раніше.

- Після скасування законопроекту чи його ветування Президентом розробляється новий законопроект з унормуванням строків як контрактів до закінчення особливого періоду, так строкових контрактів,
які «автоматично продовжились».

Підсумовуючи, зазначимо, що питання звільнення всіх військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, має бути чітко унормоване та вирішене вже найближчим часом. Цього чекає окремо взятий військовослужбовець на фронті і в тилу, цього чекає його родина. Цього вимагає від нас право і закон.

 

Антон Красов,
Юрист ВПГО "Юридична Сотня", голова ГО "Штаб юридичної допомоги військовим"
Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити