Звернення до суду подорожчало для українців у 100 разів

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 992

З вересня цього року значно зросли всі тарифи на звернення до суду для українських громадян. Відтак, більшість українців не зможуть задовольнити у суді навіть найпримітивніші потреби, зокрема розлучитись.

Про це Сергій Розумний повідомив для «Громадської ініціативи розумних рішень».

В організації зазначають, що, якщо у попередньому нормативному акті розмір плати за звернення до суду пов’язувався з розміром неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який, як відомо, становить 17 гривень, то надалі ця величина була замінена розміром мінімальної заробітної плати, яка на сьогодні дорівнює 1450 гривень. Саме так у 100 разів подорожчала вартість «вхідного квитка» до суду. Так само легко, необтяжливо, там де стояла цифра 0,1 (10%), була «намальована» цифра 0,2 (20%), де 0,2 (20%) – 0,4 (40%)., а це замість попередніх 196 грн. – 580 грн.

Змінені також і розміри плати за апеляційне, касаційне оскарження, перегляд рішень Верховним судом України. І не так, якимись «напівмірами», а показово, революційно. Якщо до «покращень» за апеляційне оскарження потрібно було сплатити 50% суми сплаченої при подачі позову, то тепер (увага!) 110 %, за подання касаційної скарги – 120% замість «несерйозних» 70%, а вже за звернення до Верховного суду України 130%, проти минулих 70%.

Звичайно, навіть в наведених цифрах неважко заблукати, не кажучи вже по те, щоб українці не можуть самостійно розібратись у нових тарифах. Більшість громадян, не знаючи чому «так», вважають, що по-іншому не може бути, бо так «написано», зазирають у власну кишеню і, не найшовши коштів, відмовляються від свого основоположного права на справедливий суд.

До прикладу, за подачу заяви про роз’яснення власного рішення судом, юридична особа повинна сплатити 725 грн., а фізична особа 290 грн. Такі, з дозволу сказати, «платні консультації», в свою чергу, обурюють людей і налаштовують проти суду, хоча суди тут ні до чого. Свідомо, чи неусвідомлено, в громадян культивують ненависть до самого поняття «суд».

Важко збагнути, чому мінімальні ставки судового збору у майнових спорах «стартують» з 580 грн. (навіть, якщо сума стягнення стосується менше тисячі гривень) і чому у цьому випадку не діє тих 1% від суми позову. Аби «не розмінюватися на дрібниці»?

Поділ майна подружжя, в будь-якому випадку не обійдеться дешевше 580 грн, а враховуючи хоча б апеляцію, то 1218 гривень, з касацією - усі 2 тисячі. І це - мінімальний розмір, що б там не ділили. Якщо подружжя мало щастя щось нажити, то заплатять за це, відповідно – 4350 грн., а за «все задоволення»: 14 355 гривень. Отже - живіть дружно і не діліть майно, бо коли оплатите судовий збір, ділити буде нічого.

За оскарження ухвали суду, які в процесі розгляду справи можуть виноситись не одноразово – 290 грн. Навіть, якщо громадянин бачить в них незаконність або порушення своїх прав, за кожним разом слід заплатити 290 грн і спробувати довести свою правоту. Не вдасться – гроші потрачені і ніхто нікому нічого більше не винен. А чи не міг би сплачений при подачі позову судовий збір, бути оплатою при оскарженні усіх ухвал, винесених судом в процесі розгляду позову?

Ще дорожчим є «вхідний квиток» до господарського суду. Напевно, цей «ексклюзив» виправдується тим, що до господарських судів звертаються юридичні особи та підприємці. Тут «низький старт» починається з 1450 грн і далі лише зростає. На фоні того, що в країні буяє рейдерство, низький рівень правопорядку в господарських, фінансових, кредитних правовідносинах, низька платоспроможність суб’єктів господарювання – кожне звернення до суду юридичної особи або підприємця – крок до їх власного збіднення без видимих гарантій отримати очікуване вирішення проблеми, яка стала причиною звернення до суду.

460 % судового збору потрібно «інвестувати» в судовий розгляд, не будучи впевненим у захисті своїх прав. Такий фактор і міркування стають визначальними в процесі доступу до правосуддя, а вже сама законність і справедливість судового рішення відступає на другий план. Вона виникне або не виникне, якщо особа оплатить спробу захистити свої права або свій бізнес.

За подачу заяви про порушення справи про банкрутство свого неплатоспроможного боржника, той кому останній винен гроші, має заплатити 10 розмірів мінімальної зарплати. Не залежно від того, скільки ж йому самому заборгував цей боржник. За подання заяви про визнання недійсними укладених боржником угод про відчуження активів, слід сплатити близько 3-х тисяч гривень. Навіть, якщо суд задовольнить (в кінцевому рахунку) таку заяву, існують очевидні ризики, що боржник, в силу неплатоспроможності, не поверне сплачений судовий збір.

Якщо громадянин вирішив судитися з органами влади, мінімум 580 грн на початок «марафону» і далі в арифметичній прогресії. Максимальна сума звернення лише у першій інстанції обмежена сумою 7250 гривень. Чимало, як на наш кризовий час! Довідково слід навести, що попередня редакція аналогічного нормативного документу відкривала таку змогу на умовах:

«б) із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян»

0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

Щоб не шукати калькулятор – за 8 гривень 50 копійочок. Відчуваєте «покращення»?

Вершиною винахідливості є прив’язка вартості виданих судами листків документів (текстів рішень, виконавчих листів, копій) до розміру мінімальної заробітної плати. Може варто було б це пов’язувати з ціною на папір? І хоча ще з радянських часів «з папером в країні напруга», але все ж трохи дешевше обходитиметься, адже виходить по 4,35 грн за кожний аркуш копії дорогоцінних текстів!

Законом передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення судочинства та функціонування органів судової влади. Хочеться уточнити: державних органів? Чи це «госпрозрахункові суди»? Якщо госпрозрахункові, що є майже очевидним, то варто звернути увагу Антимонопольного комітету на встановлення «монопольних розцінок на послуги», що порушує антимонопольне законодавство самою державою.

В форматі даної статті немає можливості глибоко висвітлити усі ракурси проблематики піднятого питання, як то: пільги для соціально вразливих категорій населення (пенсіонери, багатодітні і т. ін.), долю яких (в.т.ч. в описаній ситуації) слід вирішувати на рівні законодавчої норми, а не «на розгляд суду», як є нині та багато інших важливих аспектів.

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити