За що сьогодні беруть гроші в кіровоградських вишах?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1259

Якщо вчорашні школярі ще активно бояться вступної кампанії, то студенти і випускники збирають всі сили і гроші, бо ж сесія, це діло затратне…

Напружитись і показати або власні знання, або ж гроші доводиться у всіх кіровоградських вузах – халяви у нас нема і «п’ятірки» за гарні очі не ставлять.

Отже, поговоримо про "платні послуги", на які доводиться розкошелитись як і ледарю-двієчнику, так і середньостатистичному хорошисту.

Не секрет, що методички і посібники, зазвичай, створені викладачами, щоб полегшити життя студенту, там є мінімум, вивчивши який можна претендувати на слабеньку трієчку, а то й четвірку. Студенти самі кидаються за цією палочкою-виручалочкою.

Проте, інколи такі посібники продаються мінімум в двічі дорожче від собівартості. Так ксерокс книженції може обійтись в десятку, а от купити пропонують її за 25 гривень. Зрештою, можна зробити купівлю книжки обов’язковою, просто натякнувши студента, що «вона вам дуже допоможе скласти залік і я б не рекомендував економити саме на цій покупці».

Знаходять свій заробіток і підприємливі відмінники. За 300 і вище гривень можна придбати непогану курсову, акуратно підлаштовану під вашу тему.

У одному з технічних кіровоградських вузів існує і простіша система – просто заплати викладачу і курсову він за тебе «склепає» сам. З розповідей студентів курсова так може обійтись навіть дешевше, лише в 150 гривень, хоча це залежить звісно він предмету і «цінової політики» самого викладача. Дехто з випускників переконує, за дипломну довелось віддати тисячу доларів, бо інакше за заявою викладача «ви не зможете написати роботу».

Щодо екзаменів-заліків у деяких приватних кіровоградських інститутах, часто гроші є просто допуском до екзамену. Це зовсім не означає, що не треба вчити предмет, але поки не даси певну суму грошей навіть надії на здачу немає.

Зрештою, не буде секретом і те, що цього року на вимаганні хабара піймався викладач одного університету, який без грошей не хотів приймати магістерську роботу студентки.

Про це знову є таки знають всі і вся. Сумнівно, що знайдеться представник вишу, що битиме себе в груди і стверджуватиме «у нас грошей не беруть». На жаль, на одного чесного і принципового знайдеться десяток тих, для яких питання лише в ціні. Мовляв, а що як студент вчитись не хоче, мені за дурно йому оцінку ставити?А от гроші допоможуть запхнути за пояс совість і таки поставити «зараховано».

Бізнесово підковані студенти, завжди знають розцінки викладацького складу і елементарно підраховують, що вони можуть здати самостійно, за що «забашляти» аби тільки сумарний бал дозволив у подальшому семестрі отримати стипендію.

Читати лекцію про те, що хабар, як давати так і брати є не хороша справа, що це вплине на карму чи то на небі це діло «акукнеться» марна справа. А от попередити, що той, хто не гребує брати хабара, запросто і зшахраює, попередити варто. Так, за розповіддю однією зі студенток гуманітарного кіровоградського вузу, заплатила нічогеньку суму розмірі 400 гривень заради того, щоб замість заслуженої 3 мати 4, і відповідно отримати стипендію. Сувора викладачка грошики взяла, а от вліпила трійку.

Зазвичай держіспити в універах проходять стримано. На столах у викладачів, як і студентів лише мінералка (у деяких вузах і тут умудряються випендритись і вказати, що це має бути не пластикова тара, а нормальне «Боржомі»), де-не-де скромний букетик квітів, щоб розрадити мучеників, які здають і бідолах, які вислуховують і остаточно усвідомлюють нульові знання окремих випускників. Але це лише у тому випадку, якщо екзаменатору чи голові комісії не захочеться хорошого печива, цукерок , полуниці-вишні, горішків кеш’ю (мовляв, «якщо рот у нас буде зайнятий, то не комільфо з набитим писком додаткові питання задавати»).

Ну а після оголошення результатів з вдячністю обов’язково треба вручити торбу (стандартний набір вино, цукерки, проте в окремих вузах і на різних факультетах наповнення різниться). Цього року в залежності від іспиту і факультету на покупку «проднабору» кожен студент скидається по 150-200 гривень і вище за один екзамен.

Якщо ви випускник-спеціаліст, вам обов’язково м’яко натякнуть (а іноді і відверто оголосять на старостаті), що ви випускаєтесь і тому варто подякувати деканату і рідним кафедрам не словом, а ділом. Тобто подарунком. Зазвичай, через небагате фінансування, кафедри просять дійсно щось необхідне для своєї роботи, наприклад, оргтехніку. У такому випадку випускнику доведеться викласти від 300 гривень. Що тут сказати, бідність університетів штовхає викладацькі колективи на фактичне жебракування. Дехто може задати питання, а хіба ж це хабар? Хіба це так погано, віддячити викладачам? З одного боку ні. З іншого, якою б була ваша реакція, аби сплативши податки податківці вам заявили «Ми ж вас добре обслуговували? Поставте нам кондиціонер у кімнаті». У такому випадку про здирництво кричали б усі і кожен.

Якщо ви магістр – пам’ятайте, подарунком треба дякувати керівнику курсової роботи і рецензентові. Тут сума презенту не обумовлюється, але традиція залишається. Насправді, вас ніхто навіть не присоромить, якщо ви такого подарунку не зробите, тож чи варто витрачатись на подяку – діло ваше.

Фіналом держіспитів чи то захисту магістерської роботи є накривання «поляни». І якщо на окремих кафедрах чесно будуть раді торту з цукерками, словом будь-чому, що студенти організують, інші не гребують оголосити весь список для бажаного застілля: який конячок, який баличок, нагадають, щоб, не приведи Господь, тортик не був черствим.

Часом здається, що основне завдання вузів не навчити необхідній професії, а пристосувати до корупційної української дійсності. Щоправда , прогрес в умах теж починає проявлятись. Так у найбільшому гуманітарному вузі області вже побоюються, що за столом, з грошима чи торбегою їх може застукати ректор.

Але у будь - якому випадку пам'ятайте, якщо ви добре знаєте предмет і не бажаєте плаптити, вас ніхто не змусить цього робити. Одже, вибір за вами.

Анастасія Дзюбак

"Нова газета"

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
0 # Оля 21.06.2013, 14:32
В льотній академії є викладачі, які не соромляться говорити студентам (курсантам) : "А вы что думали, что оценки просто так хорошие получите".
На 5 курсі зіштовхнулась з відвертим здирництвом. При чому все завжди на 5. В кінці кінців, навіть, ті курсанти, що стабільно отримували 5 і не мають пропусків, заплатили за держіспит, щоб не було проблем. Лишилась "одним в полі воїном", переживаю, що добре не здам, навіть знаючи матеріал, тому що стала винятком.
І лишається лише думати, що його зробити, щоб викладач не завалив....
Як говорив герой одного фільму Аль Капоне "Корупцію не можна побороти, її треба очолити"....
Цитата
 
 
+1 # cjdthityj d njxre 20.06.2013, 11:29
а ПОТОМ ГОВОРЯТ ОТКУДА У НАС ВЗЯЛИСЬ ВЗЯТОЧНИКИ И КУРУПЦИЯ ,,,ТАК ПРАВИЛЬНО ДЕТЕЙ УЖЕ НАУЧИЛИ ДАВАТЬ СО ШКОЛЫ А У ВУЗАХ ЗАКРЕПЯТ ЭТОТ УРОК ,,,,ГНИДЫ ВЫ ВСЕ ,,,,СОВЕСТЬ ЭТО УЖЕ В ПРОШЛОМ
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити