У Котовську суд визнав журналіста винним у наклепі

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 695

18 жовтня суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області визнав недостовірною інформацію, поширювану Олександром Ярошенком (Левітаненком) з приводу погроз його життю. Позови були подані депутатами міськради Наталією Войцеховською та Олександром Плахотним.
Кілька місяців тому Олександр Ярошенко у своєму відеозверненні звинуватив депутата Наталію Войцеховську у відкритих погрозах його життю. Крім цього, на Інтернет-сайтах були розміщені матеріали про конфлікт депутатів з журналістом, написані з його слів на підставі відеозапису. Були й статті його авторства, на які посилалися позивачі в своїх позовах. Крім усього цього, Наталя Альгердівна звинуватила Ярошенка-Левітаненка та редакцію газети «Котовська реклама» у втручанні в її особисте життя.

Олександр Плахотний, директор комунального підприємства і депутат міськради, також подав аналогічний позов. Ярошенко-Левітаненко у своїх зверненнях звинувачував позивача у бездіяльності та невиконанні своїх професійних обов'язків. У своєму позові Олександр Плахотний вимагав від відповідачів (Ярошенка та «Котовської реклами» - авт.) моральної компенсації за втручання в його особисте життя і безпідставну брехню з приводу його професійної репутації.

У судовому залі відповідачі не надали доказів погроз і особистих конфліктів. Свідків, про існування яких раніше неодноразово говорив Ярошенко, також не знайшлося.

Натомість Наталя Войцеховська надала свідка, який розповів про корисливі цілі відповідача Ярошенка та його безпосереднє бажання підзаробити грошей шляхом обмови. За словами свідка, відповідач особисто в цьому зізнався у дружній бесіді. Раніше Наталія Войцеховська повідомила, що конфлікт з Ярошенком почався після її позову до суду про стягнення боргів за квартплату. Тут треба пояснити: Наталія Альгердівна - директор приватного підприємства, що надає комунальні послуги мешканцям одного з мікрорайонів Котовська.
Дослідивши всі докази, суд ухвалив рішення за двома позовними заявами: зобов'язати Ярошенка- Левітаненка впродовж місяця з дня набрання вироком чинності спростувати всю свою інформацію на сайтах і у відеозверненні, виплатити моральну компенсацію Наталії Войцеховській - 3000 грн., Олександру Плахотному - 1500 грн., а також компенсувати судові витрати.

Як відразу було відзначено в позовних заявах, обидва позивачі планують всю моральну компенсацію перерахувати на рахунок Центру реабілітації дітей-інвалідів. Наталія Войцеховська повідомила, що будуть перераховані на благодійні цілі й виплати судових витрат.

Крім Олександра Ярошенка (Сергія Левітаненка), другим відповідачем за позовами про захист честі і гідності була вказана газета «Котовська реклама», на сторінках якої публікувалися його матеріали. На сайті «Котовської реклами» було розміщено відеозвернення з приводу погроз і образ, а також інші відеозаписи, що компрометували Наталю Войцеховську та Олександра Плахотного. Але представник газети в суді сказав, що не пам'ятає точно, чи є Ярошенко їх журналістом, а матеріали - просто передрук з Інтернету. З приводу сайту той же представник (журналіст і за сумісництвом відеооператор) заявив, що за всі слова на відеозаписах несуть відповідальність ті , хто говорив, а ніяк не редакція. Себто, сайт тільки викладає відеоматеріали, а жителі Котовська самі за все відповідають. Тому позов не був повністю задоволений і відповідати, як вважає суд, повинен тільки Ярошенко-Левітаненко.

Котовським судом, за його ж твердженням, була проведена чітка межа між журналістською критикою і навмисним наклепом у корисливих цілях. У цьому місті деякі журналісти (від яких потім відмовляються видання) справді вирішили, що можна бездоказово зганьбити людей, втручатися в особисте життя, та ще й «підзаробити» на цьому.

…Дехто з кіровоградців, а надто наближений до одного російськомовного тижневика, без особливих зусиль порівняє дії котовського судді (щодо невинуватості Інтернет-видання) з діями у аналогічній ситуації колишнього голови одного з районних судів. Прізвище якого, за збігом обставин, нагадує прізвище одного з героїв цієї публікації. Той кіровоградський суддя міг впевнено призначити «винним» місцеве видання, яке передрукувало матеріал іншого ЗМІ, але розташованого у столиці (з яким тягатись провінційному правникові було б важкувато…). А ще суддя навряд чи «зарахував би» відповідь, дану представником «Котовської реклами»: «Не пам’ятаю точно, чи є Ярошенко нашим журналістом…». Що ж до долучення в якості безсумнівного доказу свідчень людини, яка начебто в усній (!) формі відтворила фрагмент дружньої бесіди з Ярошенком, коли останній заявив про свій намір підзаробити на двох депутатах Котовської міської ради, - це взагалі нагадує «дитячий лемент на галявинці»! Навіть якби та приватна розмова фіксувалася відповідним аудіозаписуючим пристроєм, суд цілком міг би кваліфікувати «приховану прослушку» як протиправний акт. Ну хіба що запис вівся б з дозволу суду, до якого попередньо звернулися б офіційно керівники якоїсь правоохоронної структури…

Тож рішення Котовського суду нагадує чергову розправу над представником провінційного мас-медіа.
Журналіста «Гречки» чомусь не розчулив й намір двох депутатів Котовської міськради перерахувати стягнуті з Ярошенка-Левітаненка гроші на рахунок Центру реабілітації дітей-інвалідів. Натомість цікаво: а раніше ці шановні громадяни вже перераховували власні кошти на той Центр? Якщо так, - то навряд чи цьому благодіянню потрібна була широка реклама у «дружніх» ЗМІ. Позаяк у такому випадку від перерахувань дуже тхнуло б нещирістю й лицемірством.

Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити