На Кіровоградщині вшанували вбитого журналіста(ФОТО)

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 874

 Якби не загибель 14 лютого 1992 року народного депутата України, провідного столичного тележурналіста, нашого земляка Вадима Бойка, то 5 листопада 2013 року йому би виповнилось 51 рік…

Історія, кажуть, не сприймає умовного способу — типу, щоби було, якби склалося по-іншому. Але варто припустити, що якби він був живий та враховуючи його талант, наполегливість, зухвалість у її позитивному розумінні, врешті популярність серед народних електоральних мас, то сьогодні наш земляк цілком міг би очолювати нашу державу.

 Але він, з причин і досі не з’ясованих, загинув від вибуху у своїй київській "однушці", не доживши і до 30-ти… Вшанувати його пам’ять і сказати чимало теплих слів, до меморіальної дошки на вулиці його імені цього дня прийшло і міське керівництво на чолі з міським головою Юрієм Котенком, і представники міського об’єднання "Просвіта", освітяни і просто люди, що особисто (і не особисто) були знайомі з іменинником, а також його батько Леонід Миколайович і з своєю нинішньою дружиною Тамарою Харченко (матір Вадима Марта Наумівна вже багато років як живе в Ізраїлі)…

Давайте ж і ми пригадаємо цю яскраву постать, скориставшись біографічним нарисом голови світловодської "Просвіти" Сергія Гайдука:
"…Вадим Бойко із золотою медаллю закінчив Світловодську середню школу №2. Навчався в Київському державному університеті імені Т.Г.Шевченка на факультеті журналістики. Працював редактором молодіжної редакції Українського телебачення, ведучим студії "Гарт". У 1990 році обраний депутатом Верховної Ради України. Був заступником голови депутатської комісії з питань гласності. Вадим Бойко — талановита особистість, яскрава зірка тележурналістики кінця 80-их — початку 90-их років, молодий, відвертий політик, народний депутат України 1990-1992 рр., який трагічно загинув 14 лютого 1992 року.

Прокуратура тричі відкривала та закривала кримінальну справу "в зв’язку з тим, що осіб, причетних до його загибелі не було знайдено" (таку офіційну відповідь отримали батьки Вадима).

Він був надзвичайно порядною, щирою, мужньою людиною, справжнім улюбленцем громадян своєї держави, особливо мешканців міст, де минуло його дитинство й юність — Світловодська та Кременчука. Саме В.Бойко першим на українському телебаченні підготував унікальні сюжети: "Про голодомор на Україні 1932-1933 років", "Перепоховання в Києві Василя Стуса", "Правда про Чорнобильську трагедію", "Невдала спроба державного перевороту в Литві" (за цей матеріал був посмертно нагороджений Вищою державною відзнакою Литви), "Як закривали "Взґляд" тощо. Він проводив багато журналістських та депутатських розслідувань в пошуках бібліотеки Ярослава Мудрого, "золота КПРС", правди про радіоактивну забрудненість окремих територій тощо. Не лише для рідних, колег та друзів, а й для всіх, хто з ним зустрічався він був життєрадісним та щирим, обдарованим, кмітливим.

У Кременчуці та Світловодську на честь Вадима Бойка названо вулиці, на яких встановлено пам’ятні дошки. На Полтавщині засновано іменну обласну премію Вадима Бойка в царині журналістики. У 2002 році засновано Всеукраїнський щорічний конкурс присвячений журналісту, що загинув при виконанні своїх професійних обов’язків — Вадиму Бойку.

Не забуваймо тих, хто писав історію не тільки нашого міста, а й України загалом!".

Кіровоград. Інформаційний портал

Кіровоград. Інформаційний портал

За матеріалом інтернет-видання "Світловодськ"

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити