Україні не потрібен спеціальний закон про свободу мирних зібрань?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 634

18 листопада о 12:00 Інститут Республіка в рамках Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» провів прес-конференцію в інформаційному агенстві «Інтерфакс-Україна». Основною темою було рішення Європейського Суду у справі «Шмушкович проти України». У прес-конференції взяли участь Володимир Чемерис, правозахисник, Голова Інституту Республіка, експерт Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!», Михайло Шмушкович, заявник у справі, координатор Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!» в Одеській області, Михайло Каменєв, правозахисник, експерт Всеукраїнської ініціативи «За мирний протест!».
14 листопада 2013, Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі «Шмушкович проти України». Суд встановив порушення права Шмушковича на здійснення свободи зібрань, та зобов’язав Україну виплатити компенсацію розміром у 2000 євро.
Як і в попередньому рішенні «Вєрєнцов проти України», Євросуд наголосив на необхідності зміни чинного законодавства. Суддя Євросуду, професор Києво-Могилянської Академії Станіслав Шевчук зазначив у своїй окремій думці по справі Шмушковича, що не бачить потреби у спеціальному законі про свободу зібрань. Більше того, суддя вважає, що позиція про необхідність спеціального закону є хибною і свідчить про те, що Конституція не має прямої дії і потребує «стимулюючого» закону. «На мій погляд, стаття 39 у поєднанні зі статтею 8 Конституції, яка встановлює пряму дію конституційних положень, підлягають безпосередньому застосуванню судами і кожен може звернутися до суду безпосередньо для захисту конституційних прав і свобод. Суть свободи і полягає в тому, що її не потрібно законодавчо врегульовувати. Спеціальний закон може її обмежити і тому, є небезпечним». – зазначив Станіслав Шевчук.
«Від початку свого створення, Всеукраїнська ініціатива «За мирний протест!» наголошує на необхідності внесення змін до чинного законодавства та хибної адміністративної практики. Порівнюючи ситуацію 2010-2012 років з поточною, слід зазначити, що судова практика вже почала змінюватись на краще. Про це свідчать рішення українських судів за 2013 рік, та як приклад кількість встановлених судами обмежень свободи зібрань. Статистичні дані говорять, що кількість обмежень свободи зібрань та адміністративних переслідувань зменшується», - констатував Володимир Чемерис.

«У законодавстві України існує низка норм, що обмежує свободу зібрань, – зазначив Михайло Каменєв. – Всеукраїнська ініціатива «За мирний протест!» на початку листопада 2013 року оголосила про створення відкритої робочої групи щодо внесення змін до чинного законодавства у сфері свободи зібрань. Ми запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб. 26 листопада ми плануємо провести спільний круглий стіл і почати роботу за участі депутатів профільного комітету Верховної Ради України, суддів, представників НУО та експертів».
Михайло Шмушкович, заявник по справі, виразив своє сподівання, що українська влада буде з повагою ставитися до прав та свобод своїх громадян і сприятиме їхній реалізації:«Справа Вєренцова та моя показали, що громадянське суспільство в Україні не беззахисне та уміє відстояти власні права. На жаль, Україна щороку втрачає значні кошти через порушення прав людини — тільки на 2013 рік уряд передбачав витрати в розмірі 85 мільйонів гривень для виплат компенсацій за рішеннями Європейського суду. Сподіваюсь, що наша держава перестане наступати на одні й ті ж самі граблі і буде поважати права та свободи людини».

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити