Квест для харківських «тітушок»: враження від І Всеукраїнського форуму Євромайданів (ФОТО)

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 2730

 

Минулими вихідними, 11-12 січня, у Харкові відбувся І Всеукраїнський форум Євромайданів, на який з’їхалося по три делегати від кожного Євромайдану з усіх куточків України.

Загалом у Харкові зібралось, разом зі спостерігачами, до двохсот активістів, що діють в різних містах, містечках і селищах України. Були тут і закордонні спостерігачі та гості, зокрема, учасник польського Руху «Солідарність» та інші.

 

Я не буду детально зупинятися на тих рішеннях, які виробив форум – усі напрацьовані документи уже оприлюднені і публічно обговорюються, їм дають оцінку експерти, політики та громадськість. Свою думку про них я викладу в окремій статті пізніше. А зараз хочу поділитися свіжими враженнями від Харкова, від атмосфери, що зараз панує в цьому красивому місті.

На жаль, в одному з культурних центрів нашої країни сьогодні чиниться багато дикунства. І справа не лише в тім, що відморозків-«тітушок» тут більше, ніж в будь-якому іншому місті-мільйоннику, ні їх тут не більше, ніж в Донецьку, Дніпропетровську чи Одесі. Але там вони все ж таки почуваються здебільшого маргіналами, а в Харкові – господарями міста, бо віжки керування тут перебувають в руках таких самих «тітушок-бєспрєдєльщиків» – Гєпи і Допи. Саме тому в Харкові найбільше спалених машин і побитих євроактивістів, ніж в усіх інших містах України разом узятих. Їх тут не просто «кришують», вони ходять, як на роботу патрулювати райони міста невеликими групами, і роздають тумаки тим, хто необачно почепив собі на одяг синю стрічечку, або цілеспрямовано вистежують активістів.

Тому проведення Всеукраїнського форуму Євромайданів саме у Харкові стало викликом такому станові справ. Ми приїхали сюди, щоб підтримати моральний дух харків’ян, затероризованих «тітушками» при владі, допомогти їм вільніше дихнути. Особливо мене зворушила перша фраза, яку я почув від старого харківського інтелігента, в чию сім’ю нас, кіровоградців, розподілили на ночівлю (харків’яни надавали свої контакти організаторам форуму, щоб стати таким чином волонтерами цього єврофоруму). Він сказав: «Вибачте нас, будь ласка, за Гєпу та Допу. Харкову соромно, що ці покидьки таврують ганьбою наше місто на всю Україну!»

Усі два дні форуму – це безперервна біганина Харковом по різних конспіративних адресах, де проходили робочі засідання. Усе це нагадувало дуже динамічний квест або гру в козаків-розбійників. Втім, стає дуже сумно, що таке може відбуватися в ХХІ столітті в цивілізованій країні. Але про все по порядку.

Реєстрація відбувалася з 11 до 12 годин відразу за двома адресами, які учасникам повідомлялися по телефону у вигляді СМС напередодні та електронкою. Нам випало реєструватися в культурному центрі «Інді», що на вул. Чернишевського. Зареєструвавшись, ми вийшли у внутрішній дворик, де зауважили кількадесят молодиків у спортивних костюмах із прапорами. На білих прапорах було зображено Земну кулю, по якій крокує носоріг (я не жартую!) та напис червоними літерами «Живи сильно!». Також на прапорі яскраво-червоною плямою виділялась територія колишньої радянської імперії, що почила в Бозі ще тоді, коли цих пацанів на світі не було. Впадало у вічі те, що «Живи сильно» для них не просто гасло, а життєвий принцип – домагатися всього силою, а то й насильством. Згодом ми в цьому переконалися. Але тоді ще ніхто не підозрював, наскільки серйозними є їх наміри, тож окремі делегати, особливо галичани, групками підходили до молодиків і намагалися з ними про щось полемізувати.

Коли ми вийшли на вулицю, то побачили ту саму картину – група «носорогів» в капюшонах із прапорами. На деяких з них були білі куртки з написом «Оплот» і тією ж емблемою. Пізніше ми дізналися, що це члени харківського бійцівського клубу «с клеткой для проведения боев без правил». Мені тоді чомусь пригадалась драма абсурду Ежена Йонеско «Носороги». Більш промовистої метафори на позначення тупої безкомпромісної сили, яка змітає все на своєму шляху годі й пошукати. Йонеско написав її по завершенні Другої Світової війни як драму-пересторогу, аби показати, що робить з людиною фашизм і, загалом, будь-який тоталітаризм, в тому числі й комунізм.

Прикметно, що під’їзд до воріт було заблоковано автомобілями з георгіївськими стрічками. Такі ж були й на рукавах деяких «антифашистів». Щоб відрубати цього «хвоста», організатори відправляли учасників форуму невеличкими групками на таксі до місця майбутньої дислокації. Цим місцем виявився Храм святого Апостола Іоана Богослова, що на вул. Котлова, 105. Минула година, поки сюди «перетекло» дві сотні чоловік. Але як тільки всі зібралися, організатори повідомили, що це обманний маневр для «тітушок», і назвали справжнє місце пленарного засідання. Воно мало відбутися в трапезній Свято-Дмитрівського храму Української Автокефальної Православної Церкви, що на вул. Полтавський шлях, 44. Це ганьба для Харкова, що в місті-мільйоннику серед сотень бізнес-центрів і готелів не виявилося жодної зали, здатної прийняти учасників Всеукраїнського форуму Євромайданів. Справа в тому, що всі вони бояться гопніка Гєпу, і лише церква може дозволити собі мати свою незалежну позицію. Але й на Храм було вчинено напад – носороги ні перед чим не зупиняються! Щоправда ми встигли їх випередити завдяки вдалому маневру організаторів, і вчасно замкнулися зсередини.

Коли пленарне закінчилося, то «тітушок» вже прибрали правоохоронці (але, як виявилося, не надовго), і ми змогли вільно вийти на вулицю. Ми розділилися на сім секцій і розійшлися, рухаючись великими групами, по конспіративних адресах, відомих лише учасникам форуму.

Це може видатися збігом але, перебуваючи в харківській «Книгарні Є», де проходило засідання нашої 7-ї секції, присвячене громадянській освіті, я надибав очима книжку Ежена Йонеску в гарному українському перекладі Петра Таращука і навмання розгорнув її. Мені впали в очі такі слова: «Знадвору долинає гучний тупіт від швидкого бігу череди носорогів… Беранже: Людина вища від носорога… Наш обов’язок – свідомо і несхитно опиратися їм!». Вже за годину після початку засідання секції, яке вів письменник Сергій Жадан, близько п’ятої години вечора, театр абсурду перетворився на реальність. Усі присутні почули як біля входу зчинилася штовханина, долинули крики, дзвін розбитого скла і глухі удари ногами. Ми кинулися до сходів, але на зустріч нам увірвався вже знайомий табун «носорогів» осіб 12-15 в масках. Чи то на них справила враження величезна кількість книг, мабуть, побачених вперше, чи присутність чоловіків, які стали щитом, а може лабіринти самої книгарні, в якій вони не орієнтувалися, бо жодного разу не були (могли б попередньо хоча б зайти під виглядом покупців, щоб освоїтися, адже книгарня працювала у своєму звичному режимі!), – але їхня рішучість змінилася розгубленістю. Зупинившись на п’ятачку посеред книгарні вони на кілька секунд завмерли (мабуть чекали, поки я дістану камеру, що я й зробив), а потім почали розпорошувати нам в обличчя сльозогінний газ. Захопившись зйомками, я наблизився до них на небезпечну відстань, за що й отримав кулаком у шию нижче лівого вуха, ледве не випустив з рук камеру. Проте мені вдалося відзняти на відео момент їхньої втечі. Вибігаючи, вони копали ногами лежачого вартового, якого вони перед цим змісили ногами під час штурму. Іншого стусанами скотили вниз по сходах, з розбитим обличчям. Обох хлопців вже потім забрала швидка.

Відео я передав міліції. На ньому видно, що деякі нападники, настільки переконані в своїй безкарності, що навіть не прикривали обличчя маскою. Але чи допоможе це слідству? І чи будуть покарані винні? Питання риторичне. Бо вже наступного дня на мітингу біля пам’ятника Ярославу Мудрому я особисто бачив як міліціонер крадькома повертав ножа одному з «тітушок», якого той ненароком випустив під час штовханини з Євромайданівцями. Отакий от оплот міліції з «тітушками».

Окремого слова тут заслуговує примітивна технологія Гєпи по недопущенню Євромітингів у Харкові. Протягом двох днів, поки тривав форум, на вулицю міста було вигнано сотні бюджетників, яких, мов овець переганяли з однієї площі на іншу, намагаючись передбачити, де виникне спалах «єврочуми». «У нас в Харьковє Євромайдана нєт! Хотите майданить, єзжайтє к сєбє на родіну і забівайтє голову своїм людям, а нашим нє надо навязивать чужоє мнєніє!», – переконував мене один з координаторів їхнього антимайдану. А те, що пів Харкова підтримує Євромайдан і тисячі виходять на вулицю, для нього не аргумент – носороги нікого не чують. Натомість вони намагаються фізично перешкодити людям збиратися.

Оскільки ми дуже мобільні, і їм було складно прорахувати місце нашого зібрання, то на кожну площу міста про всяк випадок вигнали техніку з гучномовцями на даху. І де б не зібралась хоч невеличка група активістів, чергові відразу врубали на повну потужність музику на кшталт Вєркі Сєрдючкі «Ха-ра-шо, всьо будєт ха-ра-шо!» та іншу подібну. Музика горланила й просто так, розважаючи своїх, майже на кожному перехресті. Неодноразово доводилося чути від перехожих харків’ян, які ставали вимушеними свідками цих концертів, що це кощунство, адже саме в суботу і неділю в Харкові відбувалися похорони загиблих під час страшної пожежі, що трапилася 8 січня на ювелірній фабриці, і забрала вісім життів. Більше того, загиблих ховали під грифом «совершенно секретно», провести покійних в останню путь дозволили тільки родичам. Від усіх інших місце і час проведення церемонії ретельно приховали. Мабуть побоювалися, що цей похорон може перерости в антивладний протест, адже винних у причині пожежі до цих пір не виявлено і не покарано.

Недільне підсумкове пленарне засідання відбувалося на якійсь конспіративній квартирі, куди ми проходили (і то лише після пред’явлення паспорта) через під’їзд звичайної багатоповерхівки, оточеної міліцією і «тітушками». Велика простора зала ледве змогла вмістити усіх делегатів та спостерігачів. Під будинком зібралися з сотня журналістів та простих харків’ян в очікуванні на резолюцію форуму. По завершенню вся колона рушила на площу до пам’ятника Ярославу Мудрому. Як тільки ми встигли її зайняти, сюди відразу ж почали зганяти «бюджетну худобу». Треба було бачити похнюплені обличчя цих людей, які мляво волочили ригіональну партійну символіку на наш мітинг. Євромайданівці зустріли їх підбадьорюючими вигуками: «Свободу бюджетникам!» та «Рабів до раю не пускають! Приєднуйтесь до нас!»

На деякий час нам вдалося заблокувати машину озвучки, в яку намагалися продертися люди в масках, щоб її включити. Але на допомогу «тітушкам» прийшов спецпідрозділ «Грифон», і за кілька хвилин вже почали глушити музикою наш мітинг. На інший кінець площі підігнали ще одну таку ж машину і подвоїли свої зусилля. В учасників Євромайдану полетіли петарди і димові шашки. Міліція імітувала як могла наведення правопорядку, хоча неозброєним оком було видно, що в душі вони на боці «тітушок». Вищезгаданий епізод із ножем цьому зайве підтвердження. Їх затримували перед телекамерами, але вже за рогом відпускали для здійснення чергового «подвигу».

Хоча можна було б цивілізовано провести свій мітинг на іншій площі, а не глушити нас. Якщо в Харкові дійсно «нєт Євромайдана», як вони стверджують, то ніхто б тоді до нас не прийшов, і не було б ніякого мітингу і цих сутичок. Але сьогодні проти «гєпо-допового бєспрєдєла» повстає все більше харків’ян, і ватаги «тітушок» уже з ними не справляються. А це вселяє оптимізм. До того ж Харків підтримує вся Україна. Вони не лишаються сам-на-сам зі своїми «носорогами». «Носорогів» треба загнати назад в «клетку для проведения боев без правил», нехай там чухають свої роги один об одного, а не об нас.

Наостанок наведу ще цитату з Е. Йонеско, з останнього монологу Беранже: «…я ніколи не стану носорогом, ніколи, ніколи! Я вже не можу переродитись… Я боронитимусь проти них!... Я остання людина і буду нею до самого кінця! Я не здамся!»

Олександр Ратушняк,
Кіровоград

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
0 # Олександр Ратушняк 16.01.2014, 23:38
відео про напад "тітушок" на "Книгарню Є" тут: https://www.youtube.com/watch?v=HA1KxRBWdZM
Цитата
 
 
0 # Олександр Ратушняк 16.01.2014, 23:34
Це емблема тих "носорогів":
http://www.oplotclub.com/sites/default/files/veltorg.png
Цитата
 
 
+1 # мурзилка 17.01.2014, 06:46
ну, да, карта Советского Союза на ихней эмблеме весьма примечательна. такая организация шкодит прежде всего Путину. будут от него шарахаться еще больше.
Цитата
 
 
+5 # мурзилка 16.01.2014, 06:57
а разве ларин с Николаенко занимаются в Кировограде не тем же, что Допа и Гепа в Харькове? тем же! конечно, масштабы, дякувати Богови, не те, ну так и регион не тот... те же наезды, СИЗО, погромы, обыски, недопуск адвокатов... и тутушки ходят по квартирам. кстати о титушках: днем они с милицией. едины. друг за друга стеной. а как стемнеет грабят, насилуют, убивают. тех же милиционеров их родителей и детей.
Цитата
 
 
-7 # Олена22 15.01.2014, 20:04
Допис на 80% не вiдповiдаэ дiйсностi :)))) в Харковi мешкаэ 1,5 млн осiб, до Тараса ходить 1тис. Пiдтримки Майдану там нiколи не було. Все було заздалегiдь влаштовано та домовлено. А Кернеса в Харковi всi пiдтримують
Цитата
 
 
+4 # мурзилка 16.01.2014, 08:22
в ки-ки-ки також колись ларина пидтримували. и пидспивувалы и пидтанцьовували . и ще багато чого пид.
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити