Україна прощається з першими жертвами київського протистояння

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1151

Сьогодні у Дніпропетровській Вірменській Апостольській Церкві запалили свічки і вшанували хвилиною мовчання загиблого на київських барикадах учня Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання Сергія Нігояна. Церемонія почалася о 18 годині. «Усі, хто не байдужі і хочуть вшанувати світлу пам'ять Сергія Нігояна, можуть прийти і запалити свічку пам'яті», - йдеться у повідомленні представників Вірменської громади Дніпропетровщини. Дніпропетровська обласна громада спільно з Союзом Вірмен України подала офіційний запит про передачу тіла застреленого невідомим снайпером Сергія Нігояна родині підло вбитого, яка мешкає у Березнеговатці Дніпропетровської області.
У Львові жалобні заходи фактично почалися ще вчора, коли до Галичини ще не долетіла скорботна звістка про замученого невідомими головорізами львівського науковця Юрія Вербицького. Перед Вірменською церквою, у вірменському кварталі Львова на вулиці Краківській запалених лампадок з кожною годиною стає все більше і більше. У скромному траурному оголошенні зазначено: «Сергієві Нігояну – вірменові, який віддав життя за Нову Україну. За тих, хто загинув на Майдані, за мою і твою свободу, за покалічених і понівечених. Я не забуду. І ти - не забудь...». У всіх храмах Львова щогодини дзвонять дзвони - про це просив митрополит Львівський Української греко-католицької церкви Ігор (Возняк). Щогодини священнослужителі служитимуть молебні за проведення мирних переговорів. Після кожного богослужіння у церквах Львівської архиєпархії УГКЦ вірні будуть читати «Отче наш», «Богородице Діво» і «Слава Отцю» - за мир і спокій в країні.

Львівського альпініста і кандидата фізико-математичних наук Юрія Вербицького рано вранці 21 січня невідомі в штатському викрали з Олександрівської лікарні Києва разом з активістом Євромайдана Ігорем Луценком. У Юрія було пошкоджене око. Медики-волонтери, які цілодобово чергують в центрі Києва, порекомендували гостеві української столиці негайно погоджуватися на офтальмологічну операцію, - інакше через 4-5 днів постраждалий наполовину осліпне. Вербицький приїхав до Києва з метою прискорити проходження своїх документів у ВАК: не так давно вчений-теплотехнік захистив кандидатську дисертацію. На Майдан потрапив незадовго до від'їзду зі столиці. Хотів висловити солідарність з учасниками протесту. Можливо, будь його супроводжуючим не Луценко, а хтось інший, менш відомий, львів'янин уникнув би жорстокої розправи.

Головний заводила Майдану, Ігор Луценко, вже перебуваючи у приватній клініці «Борис», розповів: його та Вербицького вивезли за місто, до Бориспільського району, тримали в гаражі, потім катували в лісі. «Над Юрієм знущалися жорстокіше, ніж наді мною, ймовірно, тому, що він - львів'янин», - припустив Луценко. А 22 січня у лісосмузі поблизу села Гнідин Бориспільського району було виявлено труп невідомого, яким після впізнання родичами виявився Юрій Вербицький.

Друг загиблого Ігор Навроцький розповів, як познайомився з ним: «Вперше ми познайомилися на Кавказі майже десять років тому. Він завжди вмів знайти компроміс, був членом гірського клубу «Екстрем». Навколо Юрія завжди збиралися люди і прислухалися до нього. Проста людина і трохи філософ, нічого не боявся і ніколи не сумував. Підкорював вершини Кавказу та Уралу, але головне для нього - допомогти іншим, а в альпінізмі без цього не обійтися. Він підкоряв 4500-метрові вершини, це п'ята, передостання категорія в альпінізмі. Можете уявити, яким він був сильним і спритним».

Дружина Ігоря, Ганна Навроцька каже, що Юрій був дуже організованим і незамінною людиною в походах. «Він міг просто підійти і сказати: розвантажуй свій рюкзак, я заберу у тебе половину речей, тому що тобі складно йти. У 2006 році в одній зв'язці з чотирьох осіб підкорювали Кавказ, він був нашим керівником. Запам'ятався пік Архімеда. Коли ми піднімалися на «четвірку» (маршрут 4 категорії складності - авт.) і сили закінчувалися, він казав мені: «Так тобою ще можна цілину орати, ми зараз будемо на вершині, а незабаром і «п'ятірку» подужаємо». І я знала - якщо Юра в мене повірив – то я дійсно подужаю цю гору», - згадує Ганна.

Загибель земляка, якого у Львові знали й любили, переповнила чашу терпіння і без того «наелектризованих» мешканців обласного центру. Вони попрямували до будівлі облдержадміністрації. Нагадаю: її очільник Олег Сало носить звання генерал-майора міліції, а ще має аж два дипломи про закінчення вишів - аграрного та міліцейського.

Глава області, як це вже не раз помічали за ним протягом останніх двох місяців, уникнув прямої відповіді на вимогу оприлюднити своє ставлення до вбивств та викрадень простих громадян у найбільшому місті країни.

Зрозумівши, що губернатор водить їх за ніс, відвідувачі облдержадміністрації зажадали від Олега Михайловича подати у відставку. Секретар Львівської обласної ради Любомир Мельничук негайно зареєстрував заяву свого політичного опонента (він представляє партію «Свобода» - авт.), після чого оголосив про початок формування тимчасової адміністрації та Народної Ради.

Вирвавшись з «обіймів» натовпу, Олег Сало дезавуював власноруч написану заяву про відхід з високої державної посади. Як пояснили «Гречці» у прес-службі Львівської обласної державної адміністрації, їх шеф «був змушений написати заяву про звільнення, щоб уберегти колектив. Його змусили це зробити, погрожуючи захопленням влади».

«Бачачи некерованих людей, відсутність лідера і усвідомлюючи їх небажання йти на переговори, а також піклуючись про життя і здоров'я працівників обласної державної адміністрації, я написав заяву», - пояснив через кілька годин сам Олег Михайлович. Дана ситуація за його поданням буде розглянута прокуратурою Львівської області.

В аналогічний спосіб штурмують також Тернопільську, Рівненську, Житомирську та ряд інших облдержадміністрацій. Відзначу винахідливість, виявлену начальником Полтавського міського управління УМВС України у Полтавській області Віталія Ємця. Офіцер, прагнучи уникнути штурму держустанови (в якій на той час вже майже не залишилося співробітників), зняв шапку в пам'ять про вбитих в Києві прихильників Євромайдану, а потім ще й заспівав разом з пікетниками Державний Гімн України.
Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити