Кіровоградщина: через помилку в прізвищі та судову недбалість чоловік залишився без будинку, землі та родичів

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1262

У 30-х роках минулого століття сім'ю діда кіровоградця Володимира Квітки піддавалася репресіям. Ще будучи ад'ютантом у царській армії дід Антон Квітка отримав поміщицький будинок, який під час радянських репресій у родини благополучно забрали. Вже за часів майже незалежної України оголосили курс на реабілітацію репресованих, тож сьогодні кіровоградець, а колись мешканець с. Розсохуватка Маловисківського району, вирішив повернути те, що належить його родині. До того ж садиба діда знаходилася якраз у тому ж селі, по сусідству із материною хатою - майже на одному подвір'ї. Повернув, але згодом втратив не лише цей будинок, а й власний.

Тоді, у 1989 році, першим ділом поїхав до тіток, які були першими потенційними спадкоємцями на відібраний будинок. Ті підписали папери, що не претендують на спадок, тож Володимир міг спокійно повертати сімейне.
У 1992 році будинок повернув, навіть дав ще можливість пожити молодій сім'ї, яка вже жила там впродовж деякого часу. Мовляв, спокійніше, будинок доглянутий і матері допомога. Проте у 2003 році про своє право заявила й сестра Володимира, Олександра Наумко.

"Вона мені сестра по материній лінії. Вона народилася, коли батько був на фронті, але мама все одно записала її на батькове прізвище. У 2003 році вона подала позов, але не на мене. У позовній заяві вона відповідачем вказувала КвіткО Володимира, а моє прізвище КвіткА. До того ж прізвище діда вона теж неправильно написала - КвіткО Антон ЄвтУХОВИЧ, замість КвіткА Антон ЄвтІФЄЄВИЧ. До того ж вона вказувала, що спадкоємці І черги онуки, тобто вона і я, а не мої тітки, тобто діти діда. А оскільки моя сестра Людмила Алєксєйцева (дівоче прізвище Квітка) чогось померла, хоча вона до сьогоднішнього дня жива, то Олександра Наумко теж має право на дідовий будинок. Як я тоді не пояснював, що позов не до мене, але марно - Маловисківський райсуд виніс рішення на користь Наумко, тобто віддати будинок їй" - згадує Володимир Квітка.

Після того справа пішла на апеляцію. Апеляційний суд визнав попереднє рішення неправомірним, оскільки першими спадкоємцями на будинок дійсно були тітки Володимира Квітки, які віддали своє право власності на будинок племінникові. Справу відправили на повторний розгляд і знову на людину з прізвищем Квітко.
"У березні 2004-го знову районний суд визнав, що Наумко має право на будинок. Я тоді на суді не був присутній, бо не до мене ж позов. Тоді це також не врахували. Сьогодні в мене вже є довідка про те, що прізвища КвіткО й КвіткА різні" - розповідає Володимир Квітка.

Після засідання районного суду у жовтні того ж року, на якому було винесено рішення про усунення перешкод в користуванні майном та виселення Володимира Квітки з сином, будинок вже належав Олександрі Наумко. І не лише дідовий, а й той, що по сусідству - материн, адже все це вже було власністю Володимира Квітки.

"Виконавча служба прийшла взимку. Вони нічого не пред'явили, ніяких документів і вигнали мене разом з неповнолітнім сином у -25-градусний мороз на вулицю. А взимку ж по закону виселяти не можна. Так вони потім на мене і ще на неповнолітнього (!) сина наклали виконавчий збір по 340 грн. І стягнення знову було написане на прізвище КвіткО. А зараз мені приходять папери, що я їх не виплатив. Так чого ж я мав їх виплачувати, якщо не на мене виписані?
Ми тоді як виселялися, то речі ж з собою не забрали. Лише найцінніше я нарахував на 240 тис. грн. Усе це і досі мені не повернули" - обурюється Володимир.

Вже з 2006 року винесені рішення почала оскаржувати сестра Володимира Людмила Алєксєйцева. На всіх судових інстанціях, навіть у Верховному суді, незважаючи на помилки у прізвищах та інші факти, право власності на обидва будинки в с. Розсохуватка Маловисківського району визнали за Олександрою Наумко. Численні звернення до Адміністрації Президента теж не дали ніякого результату.

Наразі колишні батьківські маєтки стоять розібрані, а тітки, дізнавшись про такі баталії навколо будинку, по черзі повмирали. З самого початку, з 2005 року, там ніхто так і не жив. Сама ж Олександра Наумко проживає в Ялті, тож навіщо їй були ці землі (площа з городом - 80 соток) незрозуміло. Володимир Квітка розповідає, що на території між двома будинками тоді розпочав будувати іще один - для синів, але й те розібрали.

Зараз, маючи довідку про різницю двох прізвищ, зібравши усі факти докупи, Володимир збирається знову наповну боротися за справедливість: повернути речі, визнати, що виконавча служба неправомірно виселила сім'ю з дитиною, довести, що все таки судові рішення стосувалися не його, а людини з іншим прізвищем, і нарешті повернути виборене батьківське майно назад. Заяву на відкриття кримінального провадження вже написав.
Світлана Дубина

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити