Чому журналісти кіровоградських ЗМІ не пишуть на екологічні теми?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1331

Чому журналісти кіровоградських ЗМІ не пишуть на екологічні теми? Відповідь на це питання намагалися дати малі академіки та журналісти-практики під час круглого столу "Екологічна журналістика в кіровоградському форматі", що днями відбувся у Малій академії наук.
Як виявилося, екологія не найпопулярніша тема у ніші соціальних запитів: згідно з рейтингами, людям цікавіше почитати про політику чи корупцію, аніж про те, "що десь трава не виросла". З іншого боку, немає громадських ініціатив, себто якоїсь конкретної організації, чи то громадської, чи то центру журналістських розслідувань, які б займалися екологічними дослідженнями та висвітленням статистичних даних чи проблемних моментів.

"Не журналіст має зробити десь ядерний вибух, щоб про екологію написали. Має бути громадська ініціатива, громадські організації, які підніматимуть ці проблеми" - зазначив під час круглого столу редактор і журналіст Валерій Лебідь.

Втім тут і не без вини самих журналістів: немає на Кіровоградщині вузькоспеціалізованих медійників чи медіаресурсів, які б займалися висвітленням лише екологічних проблем. Причина - економічно невигідно як для редакцій регіональних ЗМІ, які в змозі утримувати лише два-три працівника, так і для власників великих капіталів, які не вміють дивитися на перспективу й потенційний позитивний результат. До того ж, журналістам-випускникам не вистачає знань у цій галузі, адже екологія чи схожі предмети для розширення кола знань викладаються часто-густоу вишах поверхнево.

"Люди, які можуть вкласти 1 млн. доларів на подібні проекти, не знають навіщо вони роблять таке ЗМІ" - сказала редактор й журналіст Світлана Орел.

Проблема лежить і в площині політичних моментів. Насправді, як зазначили журналісти, фахівців, які б могли дати професійний коментар на екологічну тему, немає, а якщо вони і є, то переслідують власний інтерес чи інтерес партії. До того ж багато кіровоградських ЗМІ провладно заангажовані, тож, зрозуміло, вони не висвітлюватимуть проблему, яку не вирішують їхні власники. Про проблеми згадують лише тоді, коли розпочинаються передвиборчі кампанії або виконання державних програм в регіонах.

"Якщо говорити про найближчу перспективу, то запевняти, що екологічна журналістика буде спеціалізацією хоча б окремих ЗМІ, а не усіх регіональних, напевне ще не можна. Впливати на вирішення екологічних проблем ми зможемо лише тоді, коли будемо мати авторитетне ЗМІ. Але як досягти такого впливу ЗМІ? Особливо з такою мінімальною кількістю журналістів, які є в наших редакціях. Це вже питання!" - додає Світлана Орел.

Проте не такий страшний вовк, як його малюють. Вихід в результаті півторагодинних дебатів все ж таки знайшли. Аби все ж дати життя екологічній журналістиці у кіровоградських ЗМІ, учасники вирішили, що можна періодично моніторити список екологічно больових точок нашої області, зрозуміло, попередньо його склавши. Відсутність фахових коментаторів з екологічної теми можна шукати і в соціальних мережах. Зрештою там же можна шукати і самі проблеми, якщо користувачі будуть про них постити на своїх сторінках. А проблему відсутності так званих журналістів-екологів теж можна вирішити - самоосвіту ніхто не відміняв. До того ж ранній досвід роботи у ЗМІ, тобто працювати ще будучи студентом, допоможе поповнити список контактів потрібними людьми.

Світлана Дубина
Фото Валерія Лебідя

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
0 # Виктор Пилипко 17.02.2014, 12:43
Класс! Организовала акцию И. Ткаченко, а пропиарились С. Орел и В. Лебедь. Вот вам обьективность СМИ.
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити