Григорій Клочек: Ми вступаємо у смугу кардинальних оновлень

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1166

Важке, незграбне, рокітливе (з двома "р"), вкрай немилозвучне теперішнє ім'я міста. До того ж ці асоціації з більшовицького минулого, що, мов радіоактивне випромінення, йдуть від імені вождя, який не тільки не бував у нашому місті, а, можливо, і не знав про його існування... Залишається тільки сподіватись, що саме у той час, коли прийде пора перейменувати місто, усім нам вистачить здорового глузду та гарного смаку. А перейменувати доведеться – нікуди від цього не дінемось, бо більшовицькі асоціації стають все нестерпнішими. Щоправда, й до "Єлисаветграда" повертатись ні в якому разі не можна, бо від цієї назви йтиме не менш шкідливе випромінення, пов’язане з колоніальним минулим нашого народу.
Тож як бути? Гадаю, що нам усім треба прислухатись до думки М. Смоленчука – старійшини письменницької громади нашого краю. Вона повинна прозвучати для нас особливо вагомо – хоча б тому, що М. Смоленчук, як письменник, безпомильно відчуває слово, до того ж як ніхто інший знає і любить наш край, його історію та культуру. Його пропозиція – Златопіль. Асоціації, що йдуть від цього слова, надзвичайно багаті і привабливі. Є в них і наше національне колористика (жовтизна золота і блакить степового роздолля), і древність, що відчувається в старослов’янському звучанні складників "Злато" і "Поль", і милозвучність, що так характерна для української мови (два "Л", три голосних, та ще й м'який знак). Є в ньому і шляхетність, що випромінюється від назви благородного металу. Життя у місті з таким шляхетним ім'ям багато до чого зобов’язуватиме його мешканців. У слова велика сила. Слово – це форма, яка прагне наповнитись відповідним змістом. У даному випадку слово "Златопіль" вимагатиме благородного наповнення. І це благородство закладатиметься у підсвідомість жителя, викликаючи у нього бажання зробити все можливе, аби між назвою міста і його змістом не було болючого розриву.
Доля змилостивилася над нами – саме тоді, коли сотні людей ламають голови над тим, як називатись нашому місту, на його околицях знайдено золото. Кажуть, що ось-ось має розпочатись промислова розробка золотих покладів. Тож, може, це воля Божа, його бажання допомогти нам у важку годину нашого оновлення? Прислухаймось до цього знамення, не зробімо помилки...

Григорій Клочек,
доктор філологічних наук,
професор

Сподобалася стаття?
Поділитися:

Коментарі  

 
+1 # Сергій 25.02.2014, 09:09
Ще до "відставки" Кірова я не один день замислювався з цього приводу, адже розумів, що такий час прийде.
Єлисаветград - від цариці, але то перша назва міста.
Та все ж, до того тут жили українці. Тут була й Кущівка. була Лелеківка. Не було тут так званого дикого поля. як комусь того хочеться.
Златопіль. Спочатку незвично. Але ж таки гарно.
Дехто скаже, що то назва села, дехто скаже, що вже є Златопіль поряд з Новомиргородом. Поговоримо та й звикнемо.
Так само потрібно прибрати Дворцовую. Бо немає в українській Двірцевої. Була пропозиція філологів - вулиця Театральна. Дуже нейтрально. Нікого не дратуватиме.
Цитата
 
 
+1 # мурзилка 25.02.2014, 09:58
вул. Театральна - це саме те! нейтрально та інтелігентно. та й в тему: з часом кі-кі-кі стане європейським містом, почнуть приїжджати туристи, які по цій вул, Театральній попрямують до нашого знаменитого театру.
Цитата
 
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити