Як проявили себе українське телебачення у революційний час?

Опубліковано . в Суспільство

Кількість переглядів - 1006

Вітчизняні ЗМІ не могли не відіграти певну роль у поваленні Віктора Януковича та просуванні на звільнені після «донецьких» владні пости цілої плеяди кризових менеджерів. Утім, ключова роль у «держперевороті» належить все-таки «сарафанному радіо» та пересічним українцям. Котрі прагнуть якомога рідше включати «брехунця» й витріщатися в «ящик».
Найпопулярнішим з усіх каналів, що ведуть ведуть мовлення, уже багато років залишається «Інтер», заснований колишнім заввідділом ЦК ВЛКСМ Олександром Зінченком. У період правління Президента Віктора Ющенка «Інтером» заволодів олігарх Валерій Хорошковський. Інший Віктор, Янукович, ледь очоливши державу Україна, зробив Хорошковського главою найпотужнішою спецслужби і навіть присвоїв медіа-олігарху (котрій у молодості трудився звичайним шофером у київському зоопарку) звання генерала армії України. Номінально Валерій Іванович як голова СБУ телеканалом не керував. «Інтером» опікувалася його дружина.
Після того як Хорошковський перейшов з СБУ до уряду Миколи Азарова й з-за низки суперечливих моментів пішов у відставку з доволі високої посади першого віце-прем’єр-міністра, 100% акцій компанії UA Inter Media Group Limited олігархові довелося продати Дмитрові Фірташу, власнику Group DF. Компанія включає в себе телеканали «Інтер», НТН, К1, Мега, Ентер-Фільм, К2, Піксель та MTV. Фірташ, який заробив свої мільярди на перепродажу російського та туркменського газу, намагався «не світитися» на «Інтері» мало не в кожному з політичних ток-шоу (як це робив до нього Хорошковський). За підсумками минулого року «Інтер» був визнаний телеканалом номер один - його частка в аудиторії українців старше 18 років, котрі проживають у містах з населенням більше 50 тисяч чоловік, склала 14,5%. Якщо приплюсувати частки інших телеканалів, що входять до медіагрупи, придбаної Фірташем, то виходить , що бізнесмен отримав вплив на уми третини телеаудиторії України.

На другому місці за телеаудиторією - власник ICTV, СТБ і «Нового каналу» Віктор Пінчук.
Телеканал Україна, що належить Ринату Ахметову, має частку близько 12%.

«1 +1» та «2 +2», 100 % акцій яких належать новому губернатору Дніпропетровської області Ігорю Коломойському, дають йому 10% телеаудиторії України.

Власник «5 каналу» позафракційний депутат Верховної Ради Петро Порошенко задовольняється всього 1,4%.
З початком «революційних подій» всі перераховані вище ЗМІ прагнули давати українцям якомога більш об'єктивну інформацію. Що дуже спантеличувало прихильників Віктора Януковича: на їх рідному Донбасі що газети, що радіо, що ТБ ретранслювали виключно «правильні новини». Навіть журналісти «Інтера», коли «юні бандерівці» з західних регіонів намагалися було пікетувати офіс столичного телеканалу, терпляче роз'яснювали: ми, мовляв, показуємо реальну картинку, наш господар не втручається в редакційну політику...
Після того як влада остаточно перейшла до рук недавніх опозиціонерів, окремі їх представники взялися «вичищати» телеефір від «недостовірної інформації з Росії». Зокрема, депутати з фракції ВО «Свобода» вимагали від в. о. президента України Олександра Турчинова видати указ про припинення мовлення на Україну з території сусідньої держави.

Не чекаючи «адекватних заходів стосовно призвідників інформаційної війни», деякі київські провайдери поквапилися прибрати з наданих клієнтам пакетів російські НТВ, Перший канал, «Росія-1». Демонстрацій протесту проти «глушіння» цих мовників зафіксовано не було. Завдяки Інтернету всі «заборонені» джерела «брехливої кремлівської пропаганди» вільно приймаються у будь-якій місцевості України.
Журналіст «Гречки» виявив навіть появу в зоні доступу нових російських мовників. Так, у середу на хвилі російської редакції Радіо Свобода (його передачі я слухаю щоранку) заговорила одна з московських FMок. Не стану стверджувати, ніби радіостанція давала зважену та об'єктивну інформацію про Україну. Проте, появу нових мовників на нашій території варто лише вітати.

- Я не прихильник заборони російських ЗМІ в Україні, якщо вони не порушують Закон (не займаються пропагандою війни, зокрема), - сказав «Гречці» одеський медіаексперт Аркадій Ромм. - Вони - стимул розвитку українських ЗМІ, привносять у наше інформаційне середовище дух здорової конкуренції. Свобода слова - це не стільки свобода журналістики, скільки свобода суспільства. А журналістиці потрібен ринок. Наразі його немає. Провідними українськими ЗМІ володіють супербагатії. «Громадське ТБ» у цьому сенсі - прорив. Будемо багатіти - з'явиться й ринок ЗМІ. А те, що нагнітають російські ЗМІ - суціль «заказуха», брехня рівня брежнєвських часів.
Олег БАЗАК

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити