Чого бракує медицині Кіровоградщини, щоб ефетивніше боротись із туберкульозом?

Опубліковано . в Здоров'я

Кількість переглядів - 1425

У Кіровоградській ОДА відбулась зустріч із представниками проекту USAID "Посилення контролю за туберкульозом в Україні".

 

- Тут у нас змішана команда з різних фахівців, бо ми хочемо поглянути на можливості реформування галузі охорони здоровя. Ми тісно співпрацювали з Українським урядом у галузі боротьби з туберкульозом та СНІДом. За ці два тижні, які ми перебуваємо в Україні, ми хочемо відвідати регіони і почути від вас, як можна покращити систему, - звернулась до кіровоградських чиновників Лора Павловіч, голова міжвідомчої команди у Вашингтоні у відділі міжвідомчого управління.

Про ситуацію в області розповів очільник департаменту охорони здоровя Олег Рибальченко.

- У нас стандартно організована система боротьби з туберкульозом, але є свої особливості. Наприклад, у нас відокремлена лікарня для хворих із мультирезистентним туберкульозом. У нас об'єднаний міський та обласний тубдиспансер, аби об'єднати сили. Також первинні ланки діагностики туберкульозу є у всіх районах. Є санаторії для завершення лікування туберульозу, - зазначив Рибальченко.

Також за словами очільника департаменту, було би доцільно розділити лікарню для хворих на туберкульоз, аби уникнути зараження так званим супертуберкульозом - формою, яка важко піддається лікуванню.

Проблемою є і брак фахових лікарів-фтизіатрів, які у свою чергу могли б допомагати сімейним лікарям, що представляють первинну ланку лікування туберкульозу.

До слова, проблема браку медичних кадрів різко постала в області не лише з фтизіатрами. Зараз Кіровоградщині бракує 1300 медиків , з низ 300 - лікарі. Як повідомив заступник голови Кіровоградської ОДА Сергій Коваленко, зараз розглядається можливість відкриття в області медичного вишу. Загалом цього року медична галузь для області буде пріоритетною.

Іноземні представники зацікавлені в амбулаторному лікуванні туберкульозу. Це означає, що хворий на туберульоз, який не може інфікувати інших, може лікуватись амбулаторно, а якщо є загроза інфікування - його госпіталізують. Проте вже за 2-3 тижні стаціонару людина отримує достатню допомогу, аби бути безпечною для суспільства, і продовжувати лікування поза стінами лікарні.

Така система лікування дозволить також зекономити кошти, адже, якщо початкове лікування туберкульозу до подорожчання курсу долару коштувало 800 гривень, то лікування мультирезистентного туберкульозу обходилось в 50 тисяч гривень.

Озвучили також питання браку ліків. На жаль, як пояснив Рибальченко, дана проблема виникає на рівні міністерства, адже область відповідно до закону не може закуповувати ліки, на які здійснюється держзакупка. Допомагає вирішити таку проблему децентралізація, наприклад, ми вже можемо самостійно закуповувати з огляду на місцеві потреби туберкулін. Також область вже пробувала купувати вакцину БЦЖ, коли вона зникла, за кошт благодійного фонду, а потім продавалась як звичнайний препарат. Цей крок був зроблений на вимогу батьків, які готові були платити, аби лише щепити малюків.

Проблема виникає і в фінансуванні. 80 відсотків коштів ідуть на забезпечення зарплат і комунальних виплат, а лише 20 - на розвиток галузі медицини. Іноземних представників цікавило, як же на місцевому рівні залучають кошти для охорони здоров'я. Зокрема на місцевому рівні кошти заробляють "перевиконуючи бюджет".

Жодного слова про таку статтю доходу медзакладу як благодійні внески не прозвучало.

Жаліються медики і на систему інформаційного забезпечення. Наприклад, для координації роботи бракує елементарних компютерів з інтернетом. Пропозиція вирішення цієї проблеми направлена на розгляд облради, проте покищо невідомо чи виділять фінанси.

З позитивів, вже створений електорнний реєстр пацієнтів. Це дозволяє полегшити роботу в обчисленні потреби препаратів, планування закупки ліків на державному рівні, а також вести статистичні вибірки. Часом навіть ренгенівські знімки пацієнтів з районів оглядають за допомогою інтернету і пацієнту не потрібно добиратись у Кіровоград.

Що могло б покращити надання допомоги хворим на туберкульоз?.

- Більша свобода лікувального закладу і введення уніфікованих стандартів, системи дій після постановки діагнозу. Наприклад, часто експерти, які відвідують область, дають нам хороші і практичні поради, але ми не можимо їх втілити через національні стандарти введені державою, -вважає Олег Рибальченко.

На думку іноземнох експертів, на українських лікарів покладається більше роботи і відповідальності, а от жодних методів стимулу - кращої зарплати, або покращення інфраструктури лікарні, їм не пропонують. Українську систему важко змінити, щоб вона працювала на результат, лише через брак політичної волі. Це і пробують подолати експерти.

Анастасія Дзюбак

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв