Столичні кардіологи побували у Кіровограді: чого не вистачає обласному кардіодиспансеру?

Опубліковано . в Здоров'я

Кількість переглядів - 1812

Серцево-судинні захворювання останніми роками значно «помолодшали», адже зустрічаються не лише у пацієнтів старше 50 років, а й у молодих людей віком до 30. Щороку на Кіровоградщині більше 1300 осіб переживають гострий інфаркт міокарда. 63 % населення помирає саме від серцевих хвороб, у той час як такий показник у Європі становить лише 51 %.

Цю статистику лікарі-кардіологи можуть продовжувати, називаючи найпростіші причини так званої епідемії серцево-судинних катастроф: надмірне вживання алкоголю, стреси, невчасне звернення з проблемами до лікарів. Зважаючи на те, що достукатися до людей і пояснити, що профілактика краще, аніж лікування, практично дуже важко, Кіровоградський обласний кардіодиспансер нарощує свої можливості. Для прикладу, у Кіровоград вже вчетверте в рамках Всеукраїнського проекту «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф» приїхали провідні фахівці Національного інституту серцево-судинної нейрохірургії імені М. М. Амосова.
Проект ініційований та організований інститутом ім. М. Амосова та Асоціацією серцево-судинних хірургів України за сприяння МОЗу й Національної академії наук України. Згідно з проектом, провідні лікарі НІССХ імені М. М. Амосова приїжджають в інші регіони України, аби поділитись досвідом, розповісти про особливі випадки, що трапляються з хворими, провести прийоми пацієнтів. Учорашня науково-практична конференція столичних та кіровоградських медиків у Кіровограді відбулась вже вчетверте, а в рамках проекту лікарі інститут ім. М. Амосова побували вже в 21 регіоні.

«Ми не вперше співпрацюємо зі спеціалістами інститут ім. М. Амосова. Це фахівці світового рівня, які приїжджають до Кіровограда з метою розповісти щось цікаве нашим лікарям та проконсультувати пацієнтів нашого регіону. Ми об’єднуємо зусилля, аби попередити епідемію серцево-судинних хвороб», - говорить головний лікар КЗ «Кіровоградський кардіологічний диспансер» Анна Сухомлин.

Лікарі розповідають, існує безліч проблем, які сприяють розвитку епідемії: недосконале законодавство щодо тендерних закупівель, відсутність державної підтримки, нестача фінансування і т.д. Однією із сьогоднішніх проблем для Кіровограда є відсутність кардіохірургічного відділення, у якому можна буде здійснювати відкриті операційні втручання. Чи виділяти кошти на відкриття такого відділення зараз ідуть дискусії. Так само не можуть вирішити де його облаштувати: у кардіодиспансері чи обласній лікарні.

«Відкривати треба там, де краще буде організована інфраструктура, побудована логістика руху пацієнта. Між обласною лікарнею і кардіодиспансером не може бути конкуренції у цьому плані», - зазначив Олександр Стичинський, завідувач відділу електрофізіологічних та рентгено-хірургічних методів лікування аритмії серця НІССХ ім. М. Амосова.

Разом з тим кардіодиспансер вже працює над організацією ефективнішого і швидкого лікування пацієнтів, зокрема в екстрених випадках. Лікарі швидкої допомоги, виїжджаючи на виклик, можуть на відстані від диспансера діагностувати пацієнту інфаркт міокарда завдяки спеціальному обладнанню для здійснення ЕКГ. Зроблений вдома у пацієнта знімок передається одразу спеціальним лікарям в Кіровограді, які за короткий час повідомлять чи необхідно везти пацієнта в обласний центр чи ні. Наразі в кардіодиспансері працює лише ангеограф, який дозволяє робити стентування без внутрішнього втручання. За минулий рік таку процедру було зроблено 111 пацієнтам, 65 з яких мали гостру хворобу. На жаль, стентування не є безкоштовним для пацієнтів і коштує в середньому 1,5 тисячі. В екстрених випадках компенсуються коштами з обласного бюджету хіба що витратні матеріали, однак стентування може стати безкоштовним лише при підтримці держави, зауважує головний лікар кардіодиспансера. Наявний ангеограф дає можливість робити діагностику патологій серця, однак не завжди може врятувати пацієнта:

«Відділення нейрохірургії дасть можливість робити відкриту операцію на серці. Це наступний етап після ангеографа. Ми розуміємо, наскільки складні ці операції і як важко лікарям працювати у такому режимі, однак ми повинні прагнути кращого й ефективнішого лікування у пацієнтів серцево-судинних хвороб і не бути обмеженою областю», - говорить Анна Сухомлин.

У важких випадках кіровоградські лікарі направляють пацієнтів до інституту ім. М. Амосова. За останній рік до столиці рятуватись від хвороби поїхали 220 пацієнтів. Така цифра, кажуть провідні фахівці, доволі висока для області.

Під час останнього приїзду столичні лікарі працювали в основному в районах області та безпосередньо в кардіодиспансері. За день оглянули 45 дорослих та 20 дітей. Серед оглянутих є пацієнти, яких відправили у стаціонарне лікування. Останнє буде лежати багажем на кишені пацієнта, адже програм з профілактики серцевих захворювань у державі немає, а програма з підтримки гіпертоніків закінчилась і не продовжуються через брак коштів у центральному бюджеті країни. Розроблений проект програм і законів «Здоров’я-2020» лише розглядається комітетами Верховної Ради, хоча і покликаний вирішити велику кількість проблем.

Лікарі впевнені, зупинка епідемії серцево-судинних захворювань – справа і самих пацієнтів. Здоровий спосіб життя, прогулянки на свіжому повітрі, оздоровлюючі вправи, уникнення постійних стресів та регулярне обстеження організму в лікарів врятують людину від ранньої появи серцевих хвороб. І, ймовірно, зупинять епідемію.

Світлана Дубина

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв