На Кіровоградщині створено лише один Центр первинної медико-санітарної допомоги

Опубліковано . в Здоров'я

Кількість переглядів - 1445

На Кіровоградщині вже є позитивні результати впровадження у медицині інституту сімейного лікаря, про що "Гречка" писала раніше. Про перші досягнення у реформуванні медичної галузі під час сьогоднішньої апаратної наради розповів директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко.
www.gre4ka.info - Інформаційний портал Перший Центр первинної медико-санітарної допомоги, за словами чиновника, вже створений в Ульянівському районі, там вже успішно функціонує і уся мережа первинної медичної допомоги. Натомість у деяких районах ще навіть не прийнято рішень про створення таких центрів, які мають запрацювати вже у липні: Гайворонський, Кіровоградський, Компаніївський, Устинівський, Знам’янський райони.

Згідно з положеннями реформи у районах створять Центр первинної медико-санітарної допомоги як юридичну особу, якій підпорядковуватимуться амбулаторії та фельдшерсько-амбулаторні пункти. У містах уся мережа первинної медичної допомоги складатиметься із численних амбулаторій загальної практики сімейної медицини , які підпорядковуватимуться головному Центру. Така амбулаторія вже є у Кіровограді, зокрема на селищі Гірничому.
Директор профільного департаменту запевнив, що усі міфи, які існують серед лікарів та населення з приводу майбутніх змін є неправильними, а впровадження нової реформи є фактично тією ж системою, що існує зараз. Так більшість пацієнтів нині одразу йдуть до знайомого лікаря, якому довіряють, а він їх потім перенаправляє до вузькоспеціалізованого спеціаліста, який за новою системою працює на рівні вторинної медицини. Сімейна медицина передбачає ті ж дії пацієнта, різниця лише в тому, що він звертається не до знайомого лікаря, а до сімейного, який або лікує сам, або направляє далі по медичній вертикалі. Це допоможе уникнути довжелезних черг у поліклініках, які виникають внаслідок того, що хворі самі будують свій маршрут лікарів і часто йдуть не до тих спеціалістів, що зумовлює безліч повторних оглядів та обстежень. До того ж сімейний лікар може «вести» уcю родину, здійснювати огляди та лікування вдома у пацієнтів.

За словами Олега Рибальченка, така система не лише спростить похід до лікарів пацієнтам, а й зекономить бюджет. Сьогодні, незважаючи на те, що ми маємо розвинуту систему медичних закладів, численні амбулаторії та фельдшерські пункти є лише на папері або ж функціонують в іншому напрямку (наприклад, дільничні лікарні, які за документами є ланкою вторинної медицини і отримують відповідне фінансування, яке суттєво відрізняється від фінансування первинного рівня медицини). Недосконалість фінансування ще й у тому, що сьогодні кошти виділяють не на кількість хворих чи хвороб, а на 1 ліжкомісце, внаслідок чого лікарі усіма можливими способами лікують хворих так, аби виконати «норму заповнення». Хоча за словами Олега Рибальченка, та кількість ліжок, що є в області, перевищує потребу населення і потребує скорочення.

Згідно зі статистикою, що була представлена на апаратній нараді, у Центральній та Східній Європі 80% хворих потребує первинної медичної допомоги, 15 % - вторинної та 5 % - третинної, в той час як в Україні основна частина населення потребує саме допомоги вторинної допомоги – 55 %, первинної – 15 % та третинної – 30 %, що свідчить про кричущі проблеми у виявленні хвороб на ранніх етапах, що є головним завданням інституту сімейного лікаря. Олег Рибальченко наголосив на тому, що реформа не передбачає закриття медичних закладів – це буде формальне перейменування та реструктуризація.

Світлана Дубина

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв