Запорізькі хірурги навчились творити дива (ФОТО)

Опубліковано . в Здоров'я

Кількість переглядів - 1576

 

Навесні 2012 року 65-річний житель Мелітополя Євген Ворушило працював на домашній пилорамі. Одного ранку послизнувся і, падаючи, виставив вперед обидві руки. За мить права кисть вже безпорадно бовталася тільки на сухожиллі і венах. Доставлений до Мелітопольської міськлікарні № 1 пацієнт у розпачі вимагав від хірургів... скоріше відрізати кінцівку. Але завідувач травматологічним відділенням Микола Пирогов зумів заспокоїти «без 5 хвилин ампутанта».


О першій годині дня Євгена Ворушила доставили з провінційного міста до приймального відділення 9-ї запорізької міської лікарні, а о другій вже почалася операція. Під час хірургічного втручання хворий перебував у свідомості і спілкувався з лікарями. Бригаду медиків очолив провідний спеціаліст служби мікрохірургії кисті міжрегіонального центру Микола Краснопьоров, йому допомагали хірурги Валерій Шматко та Костянтин Костенко.

 

Минуло півтора року і до цієї ж 9-ї міськлікарні доставили іншого пацієнта зі схожою проблемою.
- Рука потрапила у верстат, і гостре лезо відрубало кисть, - згадує 51-річний електромонтажник Ігор Лебідь той трагічний для нього день. - Я був у свідомості, і коли побачив, що стало з моєю рукою, вирішив, що бути мені інвалідом - назавжди залишуся без кисті. Але коли наступного ранку побачив руку після операції, в душі зажевріла надія: лікарі створили диво, я зможу повернутися до повноцінного життя.

Як розповів провідний спеціаліст запорізької обласної служби хірургії та мікрохірургії кисті Микола Краснопьоров, успіх операції та успіх приживлення кисті був обумовлений, в тому числі, саме тим, що час з моменту трагедії до моменту операції, коли відокремлені тканини обходилися без кровопостачання, вдалося максимально скоротити.

- Операція тривала 6 годин і виконувалася двома бригадами ортопедів-травматологів, які спеціалізуються на мікрохірургії кисті. У першій бригаді, яка починала операцію, працювали Костянтин Реньов та Олексій Ратушняк, а ми з колегою Валерієм Шматком змінили їх через кілька годин роботи, - розповів Микола Михайлович. - Складність процесу полягала в тому, що кисть пацієнта трималася тільки на сухожиллі, а всі судини, в тому числі і дрібні, а також нерви були пошкоджені. Без мікрохірургічного їх відновлення не могло бути й мови про сприятливий результат.

Копітка робота по зшиванню судин і нервів була виконана оперативно і філігранно. В результаті приживлення кисті пройшло на диво гладко. Післяопераційний період також пройшов для пацієнта без ускладнень, без набряків. Вдалося відновити судини дрібного калібру. Сьогодні ще рано говорити про повне відновлення її функціональності, наразі пацієнт проходить післяопераційну реабілітацію.

- Нам належить провести ще як мінімум одну операцію, зокрема, на сухожиллях, - продовжує М. Краснопьоров. - Проте головна мета досягнута: рука на місці, і людина відчуває себе цілком комфортно.

А Ігор Володимирович не лінується: з натхненням проходить всі призначені процедури - масаж, лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні маніпуляції. У його лікарняній карті в цілому значиться півтора десятка щоденних процедур.

- Ми ставимо перед собою завдання домогтися максимально можливого повного відновлення функції кисті, передовсім - схвату і чутливості, - каже завідувач Запорізьким міжобласним центром відновної хірургії кісток і суглобів 9-й міськлікарні Ігор Руденко. - Подібні нещасні випадки трапляються, як правило, нечасто: у середньому 2-3 рази на рік. Операції вельми трудомісткі, вони вимагають від персоналу високої кваліфікації. У нашому відділенні п'ять хірургів-ортопедів пройшли спеціальну підготовку з мікрохірургії кисті і успішно надають необхідну допомогу в повному обсязі.

Як зазначив Ігор Анатолійович, для порятунку кінцівки при подібних травмах важливий фактор швидкості доставки пацієнта у відділення, а також його правильне транспортування. Успіх операції обернено пропорційний часу з моменту травми до моменту реплантації кінцівки.

- Що довше тканини відтятої частини залишаються без кровопостачання, - уточнює медик, - то менше шансів повернути їх до життя.

Важливе значення має і спосіб доставки відтятого сегмента. Кінцівка повинна знаходитися в сухому холоді. Відтятий сегмент укладається до сухого й чистого пакету, в іншому пакеті він обкладається льодом.

Ігор Руденко підкреслив, що не у всіх подібних випадках можлива успішна реплантація. Якщо має місце розтяг або розтрощення тканин, коли їх структури відновленню не підлягають, подібні операції найчастіше неможливі.

Перед випискою додому Ігор Лебідь міг трохи зігнути пальці, лікарі відзначали, що на повернення нормальної працездатності йому знадобиться рік. Зараз Ігор готується до нової операції - з відновлення сухожиль, тобто згинальних-розгинальних функцій кисті, що, за словами Ігоря Руденко, успішно прижилася. А це означає, що пацієнт повернений до соціуму, він не став інвалідом.

... У Євгена Ворушила, про якого йшлося на самому початку кореспонденції, руки золоті. Принаймні так стверджували його колеги по мелітопольському заводу імені 23 жовтня (нині вже закритому...). Після декількох операцій (виписали умільця з 9-ї міськлікарні, до слова, через місяць після вдалого «під’єднання» відтятої кисті) чоловік знов зайнятий улюбленою справою.

Тому трохи молодший, ніж Ворушило, Ігор Лебідь не сумнівається: через рік і до нього повернеться нормальна працездатність!

… Дочитавши до кінця цей загалом позитивний матеріал, дехто з читачів «Гречки замислився: в яку приблизно суму «вилилося» врятування «робочої кінцівки» героям публікації? Бо ж нині про «безплатну медицину» для пролетаріату наважується говорити хіба що Президент Віктор Янукович, - після підказок профільного міністра Раїси Богатирьової.

Ось пост до одного запорізького Інтернет-порталу: «Я, Білоконь Сергій Валерійович, відрізав 28 листопада 4 пальці пилорамою на лівій руці о 18 -00 і о 22-00 був доставлений до 9-ї лікарні в Запоріжжі. Операцію робив Костянтин Анатолійович Костенко – всю ніч! Зараз мені зняли гіпс і всі спиці. На руці 5 пальців, можна й поборотися далі. Валерій Якович Шматко був лікуючим лікарем - величезне людське спасибі їм за те, що вони є. Так само всім медсестрам, які допомагали мені в таку лиху годину. І взагалі я лежав у багатьох лікарнях у багатьох містах, - але такої гостинності, уваги та піклування, як там, я не зустрічав. І головне – безкоштовно; тільки купував ліки».

Олег БАЗАК

На фото Євген Ворошило з лікарями

 

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв