Дмитро Шерембей: Ніякий діагноз не може позбавити можливості любити життя

Опубліковано . в Здоров'я

Кількість переглядів - 2966

Дмитро Шерембей один з небагатьох українців, котрий відкрито говорить про свій позитивний ВІЛ -статус. Зазвичай ВІЛ-позитивні люди бояться осуду і тому приховують свій діагноз не тільки від колег і сусідів, а й від рідних людей.
Я познайомилася з Дмитром Шерембеєм у листопаді 2013 року на тренінгу для журналістів на тему «ВІЛ / СНІД». Дмитро Шерембей був одним із спікерів.

Сьогодні він очолює організацію UCAB , яка бореться за права пацієнтів, у тому числі і ВІЛ-позитивних людей.

Дмитро Шерембей знає про свій ВІЛ-позитивний статус вже 12 років. І , незважаючи на прожиті роки, він добре пам'ятає той день, коли дізнався свій діагноз.

Здавалося, що життя так багато
Очікуючи під кабінетом, Дмитро вже уявляв сценарії свого життя, після оголошення йому результату тесту. Якщо тест виявиться негативним – він буде жити так само, як і раніше. Якщо ж тест виявиться позитивним – то доведеться щось робити, щоб вижити і добре подумати про те, як прожити той час, який йому відведено.

- Я рідко говорив своїм батькам і близьким про те, що люблю їх. Мені здавалося життя так багато. І тільки сидячи під кабінетом, я зрозумів, боже, як мало часу. І цей час я витрачу тільки на найважливіше. І цим найважливішим виявилися люди, яких я люблю. Я зрозумів, що я кожен вечір повинен лягати спати, з впевненість у тому, що вони щасливі, - розмірковував під кабінетом Дмитро.

Нарешті Дмитра покликали в кабінет. Він два тижні чекав, поки встановлять діагноз. Лікар попросив медсестру вийти. По виразу обличчя лікаря було видно , що він хоче сказати щось важливе, але хвилюється. Дмитро не став тримати паузу і прямо запитав: «Я інфікований?». Лікар відповів: «Так».

Тільки б не дізналися рідні

Дмитро думав, що йому залишилося жити приблизно рік. Але найважливіше - рідні не повинні знати про його хворобу , адже у них змінитися до нього ставлення. Для них це буде трагедією всього життя.

- Світ не без добрих людей. І якщо хтось щось дізнався , він вважає своїм обов'язком розповісти про це родичам. Особливо якщо ти живеш в невеликому місті. І через якийсь час моїй сім'ї донесли новину, що я ВІЛ-позитивний. Вони не стали мене ні про що запитувати. Вони просто стали сумувати. Ви не уявляєте, які почуває себе хвора людина, втішаючи своїх рідних з приводу своєї хвороби, - згадує Дмитро Шерембей.

Дмитро розповідав рідним різні вигадані історії про те, що ліки, які вбивають вірус імунодефіциту людини вже знайдено і через кілька місяців вони у нього будуть. Він втішав рідних, що він обов’язково одужає і все буде добре.

- Я живу так вже 12 років. На ніч цілу своїх дітей, і, лягаю спати з думкою про те, що я сію добро і щастя. Я не відкладаю на завтра те, що їх може порадувати сьогодні . Напевно діагноз дав мені можливість переоцінити багато чого в моєму житті. А особливо такі поняття як час, відданість і ставлення до людей, - каже Дмитро.

Бути ВІЛ-позитивним соромно?

На думку Дмитра, багато людей просто не хочуть знати про свій ВІЛ-статус тільки тому, що до них інакше почнуть ставитися близькі люди і оточуючі. Тому що у суспільстві сформувалася думка, що мати ВІЛ-інфекцію – це соромно.

Сам Дмитро Шерембей вирішив зробити тест на ВІЛ бо розумів, що існує ймовірність, що у нього є ця інфекція.

- Напевно кожна людина сприймає новину про її якусь хворобу по-різному. Для мене це не було драматичною звісткою. Я був дуже активний. У моєму житті було багато чого, і я розумів, що в принципі у мене є ймовірність того , що я ВІЛ-позитивний , - розповідає Дмитро.
Дванадцять років тому багато хто вважав ВІЛ-позитивний статус вироком. Якщо людині ставили цей діагноз - це означало, що йому залишилося жити зовсім не багато.

Після того, як Дмитро дізнався про свій діагноз, він не став опускати руки. На його думку, ніякий діагноз не може позбавити людину таланту, бути його характеристикою чи позбавити його можливості любити життя.

Вихід є

ВІЛ-позитивні люди можуть жити повноцінним життям, працювати, створювати сім'ю і народжувати здорових дітей. Це на своєму прикладі демонструє Дмитро Шерембей, у якого народилися здорові діти. І Дмитро не виключення з правил. Якщо ВІЛ - позитивна людина регулярно приймає спеціальний курс таблеток, антиретровірусну терапію , шанси заразити іншу людину дуже малі. Причому ці таблетки ВІЛ-позитивні люди не купують, їм їх видають в лікарнях. Фінансується антиретровірусна терапія з державного бюджету.

Дуже важливо знати свій ВІЛ-статус, щоб бути впевненим у собі і в тому, що ти не несеш небезпеку для людей, яких ти любиш.

Наявність вірусу імунодефіциту людини в організмі - це не вирок. З цим діагнозом можна жити. Єдина умова - регулярно приймати таблетки.

Дізнатися свій ВІЛ-статус можна за допомогою експрес-тестів , які продаються в аптеках. Але найкраще прийти на консультацію до лікаря. Аналіз крові на ВІЛ можна зробити в будь-якій лікарні. У центрах СНІД аналіз роблять безкоштовно та анонімно, незалежно від місця проживання. Результати тесту не потрібно чекати тижнями. Ваш ВІЛ-статус буде визначений за кілька хвилин.

Катерина Карпенко
Фото з сайту Кореспондент

Сподобалася стаття?
Поділитися:
Loading...

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

мир тв