Держава лізе в інтим українців? (ВІДЕО)

У проекті № 8711 пропонується внести поправки до низки чинних законів («Про захист суспільної моралі», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу»), які заборонять пропаганду гомосексуалізму, виробництва, виготовлення та розповсюдження продукції, яка пропагує гомосексуалізм, та встановлення кримінальної відповідальності за відповідні дії. Також пропонується встановити відповідальність за дії, які пропагують стосунки сексуального характеру осіб однієї статі, зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ чи використання телерадіоорганізацій для пропаганди гомосексуалізму.

Відповідно до законопроекту, ввезення в Україну товарів, що пропагують культ насильства і жорстокості, гомосексуалізм карається штрафом до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3-х років з конфіскацією товарів. Ті ж самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують гомосексуалізм, караються штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 5 років з конфіскацією кіно- та відеопродукції.

В пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що пропагування гомосексуалізму загрожує національній безпеці країни, оскільки він руйнує інститут сім’ї, а також може призвести до демографічної кризи. До речі, подібний закон нещодавно ухвалили у Санкт-Петербурзі і планують прийняти на федеративному рівні в сусідній Росії. Напевне, віяння зі сходу не оминули і українських комуністів, які ініціювали такий закон, злегкістю знайшовши цапа-відбувайла у вигляді ЛГБТ-спільноти.  Виникає питання, чи не є цей законопроект ще одним прагненням відволікти суспільство від глобальніших питань у соціальній і економічній сфері, і водночас, показати, що готові у всьому брати приклад з північного сусіда?

В Україні ставлення до людей нетрадиційної орієнтації неоднозначне. У даному випадку думки суспільства розділились. Звичайно, даний законопроект не настільки резонансний як, наприклад, мовний закон чи закон про наклеп, проте і тут є свої прихильники і противники. За таке рішення Ради виступив ряд релігійних громадських організацій, проти – ЛГБТ-спільнота і журналісти. З тривогою відреагували на можливість прийняття такого закону європейські організації, що опікуються правами людини.

Всеукраїнський союз «Рада ЛГБТ-організацій України» оприлюдни в звернення, в якому стверджує, що подібний закон порушує права людини і виступила з протестами під Верховною Радою.

Журналістів же хвилює, не лише обмеження права секс-меншин, а й те, що послідує за цим далі. Термін «Пропаганда гомосексуалізму» прописаний в законопроекті на стільки розмито, що під відповідальність, теоретично може потрапити кожен. Наприклад, медійників цікавить, чи розповідь про відому особу, яка є гомосексуалістом буде вважатись пропагандою гомосексуалізму? Якщо в ефір потрапить відео пропагативного змісту, то виробник чи канал нестиме відповідальність? Чи дві дівчини чи хлопця, які йдуть по вулиці за руку, це вже пропаганда? Якщо в домашній бібліотеці є твори Оскара Вайлда, Артюра Рембо і Верлена, а в відеотеці фільми Сергія Параджанова, за це можна буде сісти? Де гарантії того, що завтра держава не визначатиме для нас дозволену і недозволену літературу на свій розсуд? І, зрештою, де гарантії того, що, якщо орієнтація людини стане табу і предметом кримінальної відповідальності, то скоро держава не втрутиться в інтимне життя і гетеросексуальних українців?

І ще одне питання з правового поля… Якщо подібний закон приймуть, то скандальний вірш Юрія Винничука «Убий п***са» стане вже не причиною для заяв в прокуратуру комуністів, як це було ще рік тому, а цілком легальною анти гомосексуальною кампанією?

Проепонуємо вам відеосюжет “Телекритики” на цю тему:

Марта Луцька

за матеріалами Уніан, ВВС-Україна, Телекритики