Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Глибокий і потайний Геннадій Рибченков

Posted Автор: Створено: в Суспільство

У часи, коли моєю улюбленою газетою був «Діалог», а «Україна-центр» здавалася жахливо нудною і незрозумілою, все-таки читала в ній колонку Геннадія Рибченкова. Захоплювала стилістика і здатність автора проникати в глибину, на самісіньке дно. Ніколи навіть не мріяла про те, що буду брати в нього інтерв’ю. Але життя – річ непередбачувана. Як і люди в ньому. Так от, Геннадій Рибченков – людина, яка не зважаючи на відносну публічність, глибоко захована у себе. Вона покаже Вам верхівку свого айсбергу, але всю кригу навіть не просіть – ви просто мусите її відчути, уявити чи прочитати між рядків його публіцистики.

 

...

Радіо, телебачення та інтернет

Posted Автор: Створено: в Культура

Мелодії і ритми закордонної естради. До дня працівників радіо, телебачення і зв’язку.

...

Сучасна казка з елементами БДСМ

Posted Автор: Створено: в Культура

      Ця книга викликає шквал обурення і шаленства, епатує і змушує критиків виокремлювати раціональне зерно від когнітивного дисонансу. Домогосподарки читають її потай від чоловіків, емансиповані жіночки радіють зміні культурологічного дискурсу, зніжені панянки мліють і обмлівають. Чоловіки неохоче висловлюють емоції, їх дратує головний герой, вони б хотіли спробувати все і самі. Моя викладачка – огрядна пані за 60 – мало слиною не плюється і щось там говорить про зміни парадигм.

     «50 відтінків сірого» Е. Джеймс - чергова казка, виписана у найкращих традиціях голлівудських мелодрам із еротичним підтекстом. Світовий бестселер, орієнтовний на масового читача. У цій книзі є все, чого потребує жанр, - герой нашого часу, любовна історія, дівчина-жабка, яка стане принцесою від поцілунку, і хеппі-енд.

...

«Нью-Йорк – це велетенське соковите яблуко, у якому розкошує черва. Кожен може знайти партнера до смаку на одну ніч, абсолютно не ризикуючи колись побачити його знову» («Щоденник Бріджит Джонс-2: Грані розумного» (2004). За задумом сценаристів, ця фраза мала стати визітівкою блискучої появи героя Хью Гранта. І він би вдруге доправив Джонс у люлю, і напевне досхочу позбиткувався там над її душею й тілом… Відтак,  перша партія серветок – у смітник! Але, але, але. У житті ж воно зовсім не так або не зовсім так, правда? Ну, по-перше, Кіровоград – це не Манхеттен.  Хоча народу того, як черви, безвідповідально тертися об нові попу-циці-ноги та інші комплектувальні частини не випадає. Просто яблуко маленьке: всі один одного знають. По-друге, нашинські черви-самці до пункту «Брак и собственная соко-экстрактная корпорация» доповзають раніше. Ментальність, лисина, програма, мама онучат просить… І, бляха, коли вже ці срачі закінчаться?

Отже, сьогодні ми поговоримо про бажаний чоловічий секс «на перспективу». А конкретно що й до чого нам допомогли з’ясувати кіровоградці репродуктивного віку – від 23 до 40 років. Контингент, визнаю, доволі одноманітний, зате готовий до відвертості.

Мені б хотілося назвати ряд інтерв'ю з кіровоградськими журналістами проектом, який стане чимось цінним для нас, молодих і активних. Зрештою, у когось вчитися треба. І що б там не говорили про відсутність кіровоградської журналістики – вона є. Вона – це ті люди, що створюють наш з вами інформаційний простір, ті, кого ми читаємо на сторінках газет, сайтів, бачимо з екранів телевізорів. Так от, першим з ким мені вдалося поспілкуватися – Ігор В’юн. Постать досить неоднозначна, місцями суперечлива, але не позбавлена шарму, глибини і професіоналізму.

Увертюра

Posted Автор: Створено: в Культура

Уперше побувала на камерній сцені імені Сергія Данченка (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка). Приємності почалися ще перед початком вистави.  Відразу, як ввійшла у фойє, почула звуки скрипки, здивувалася: невже так зустрічають глядачів? Піднялася сходами нагору – і здогадка підтвердилася. Двоє чоловіків грали на скрипках. Це було непередбачувано захопливо. Коли ти йдеш на концерт – це одна справа. Але коли такі звуки линуть «поза програмою» – у цьому є свій шарм. 

Того вечора на сцені грали «Увертюру до побачення» (за новелою Івана Франка «Сойчине крило»). У ролях – Остап Ступка і Наталія Корпан  Тут варто сказати, що більшість творів, за мотивами яких ставлять вистави у театрі Франка, у роки своєї молодості читала. Але особливості моєї пам’яті залишають мало з того у свідомості. Завдяки цьому просто насолоджуюся виставою, а не порівнюю її із класичним твором. Не аналізую, що намагався засимволізувати автор і що з того вдалося відтворити акторам. Я глядач, а не критик.

...

"Не спеши ты нам в спину стрелять..."

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Враження від концерту «Чайфу» та ін. російських рокерів таке, ніби зустрівся зі своїми колишніми однокласниками (бо слухав їх ще в школі). Повні штани радості від того, що їх побачив, але всі ваші розмови обертаються навколо днів давноминулої юності. І як би прекрасно це не було, але ти розумієш, що завтра тебе чекає твоє нове життя, і ви вже не зможете щодня бачитися, ходити до своєї старої школи, їсти з ними, як колись, в одній їдальні однакові макарони з підливкою і запивати їх блідо-рожевим компотом. Повернення назад уже нема! Це утопія! І ця зустріч лише на один вечір!

А ще, кидається в очі, як постаріли твої колишні друзі. І як непросто цим посивілим дядькам, яким вже під 60, видавати драйв і заводити підліткову публіку. Хоча прийшло багатенько людей віком за 30 і більше. Я ж кажу – зустріч шкільних друзів. Можливо невипадково однією з передостанніх пісень «Чайфи» затягли «ROCK'N'ROLL ЭТОЙ НОЧИ»:

...

Звісно в Кіровограді не така розбалувана публіка, щоб проігнорувати сьогодні концерт видатних зірок РР --  "Чайф" та ін.! Але сиптоматично те, що приїздять вони саме в день "вєлікого охтября" з нагоди "всесвітнього дня" визволення України, а на виході агітація за оновлений формат "совока" -- Мутний союз!

Що то було, визволення чи геноцид? -- питання спірне! (див. док. фільм із серії рівень секретності 18. фільм 2 тут: http://www.youtube.com/watch?v=8FxHmYGVNzQ )
Одне, що відомо достеменно -- то була справді страшна трагедія для нашого народу! А тепер на цій темі проводяться різні спекуляції! За "соівок", проти ЄС і т.д.
Давайте скажемо "НІ спекуляціям на темі війни"!!!
Кіровоградці, якщо збираєтесь іти на цей концерт, то прийдіть сьогодні на площу Кірова із прапорцем ЄС!

...

Рефлексії і трішечки божевілля

Posted Автор: Створено: в Культура

451  за Фаренгейтом – температура, при якій загоряється папір.

Цікаво, якою повинна бути температура за Фаренгейтом, чи хоча б Цельсієм, щоб загорілася людина? Відповідь, як завжди, можлива, та чи потрібна вона? У світі, де ми тікаємо самі від себе, необов’язкове горіння, бо і так мало хто в ньому живе. Всього лише так, існування, виживання, чергова показуха. Сторінки мереж списані пафосними цитатами авторів і творів, яких ніхто не читав і не бачив, просто фраза вирвана з контексту. Не треба читати антиутопію – вона вже почалась.

...

Не хотілося б говорити у свої 22, як бабка, яка забула час, коли дівкою була: «От у наш час…». Я не пам'ятаю того часу, і апріорі пам'ятати не можу, коли почало розвиватись письмо і яким воно було. Адже сталося то задовго до славнозвісного станка, винайденого Гутенбергом  у середині 15 століття. Глиняні таблички, ксилографія, папірус, пергамент і накінець-то перший станок, який дає змогу швидко і якісно доносити інформацію до мас…на дешевому папері, або й не дуже – у кого які можливості. Як у всі часи, у всіх народів. Еврика! Радість! Безсмертя! Наче все так – тепер найкращі, найрозумніші, найгеніальніші думки можуть знайти місце у голові середньостатистичного обивателя високих кіл суспільства. З'являється змога передавати і поширювати знання, інформацію, давати доступ до вільних ідей усім. Чи хоча б більшості.

Отак ідея за ідеєю минуло просвітництво, новий час, революції типу за краще життя, реформи, науково-технічні зміни. Непомітно причалапала інформаційна ера, сівши за пра-пра-пра-правнука станка Гутенберга і почала диктувати свої умови. Нове оснащення, нові думки зі старими посиланнями у мільйонних тиражах захопили сьогоднішній день. Реклама на папері,чашках, футболках і навіть білизні; кольорова –  яскраво-жовта, синьо-блакитна, блідо-рожева – преса і розважальна література; високоінтелектуальні, і не дуже, наукові і науково-популярні видання; книжки для малят від 3 до 103 років, дяденьок і тітоньок з різними запитами і сексуальними вподобаннями; чудові книги з прекрасними малюнками і огидним наповненням та огидними тонкими палітурками і безмежним змістом – вибір для користувача на будь-яку кишеню. Все стало доступним. Маси отримали свободу, до якої прагнули, удосконалили раніше створене, зміксували досвіди тисячоліть, витворивши постмодерну епоху в час інформаційної ери. Каламбур на каламбурі, але це, часом, вражає. Тільки до болі інколи не вистачає трепетності, відчуття цінності і неповторності кожної написаної чи надрукованої літери, відчуття того, що кожна літера, то витвір мистецтва, чиясь клопітка робота, не одна безсонна ніч.

...
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори