Земля Мамаїв

Нариси та оповідання

Юрій Фоменко

Юрій Фоменко


Коли я народився була осінь. Жовтий лист падав на мокру землю. Запах осінніх трав лиш злегка нагадував їх ще нещодавно пишну велич. І серед тої осені пішов я по молодій отаві в життя. На північ ліс, а на південь степ. На північ до Холодного Яру, а на південь безкрайній херсонський степ. І я на тій межі, посеред хутора, між людей. Людей з великої літери, що жили своє життя достойно, маючи тяжко зароблений шматок хліба та чесну славу. Ходив з хутора за наукою, ходив до армії, пішов до міста долі шукать. Та повертався все одно. Повертався після навчання, військової служби, повертаюсь щоб знайти себе. Повертаюсь у своїх нарисах до людей, котрі мали своє місце в історії.

Люди 14-го року

Posted Автор: Створено: в Суспільство

 13 квітня 2014 року оголошено початок АТО.
   "Люди 14-го року". Насправді не так і багато тих, що пішли у перші хвилі на війну. Тоді піхотна рота тримала добрий десяток кілометрів лінії фронту. І щоб там не писали в ФБ і на сайтах нові блогери про стомленість від війни, про глибинний аналіз бойових дій, про свою велич і власний порив до влади по головам тих хто не сховався від виклику... Тоді були люди, котрі зібрали речі , взяли автомати і пішли тримати фронт. 
   Вже є така класифікація - "люди 14-го року". Це ті, хто проявив свою активну проукраїнську позицію до 17 липня 2014 року.(дата збиття Боїнга 777 біля Донецька) ( Тобто - пішов на фронт, потратив власні кошти на захист країни, власною працею допомагав армії і проукраїнському населенню окупованих територій. Це ті крізь чиї долі "переїхала" війна.).

Козацькі хрести

Posted Автор: Створено: в Суспільство

- Доля і Недоля- дві сестри. Котра з них погляне в степу на козака- то одному Господу відомо. Коли доля - то щастя. А коли недоля? Викопають шаблями побратими могили та і поховають братчиків. Коли сам козак загинув в бою- лежатиме під небом поки не знайдуть свої. А знайдуть- то наносять шапками могилу над лицарем. Як там у думі співається: ” Тогді ж то козаки штихами суходіл копали, шликами землю виносили.” І на тих могилах ставили хрести. Та білі прапори як символ лицарської честі. Отож де вряд, а де поодиноко в степах, стояли хрести  на тих могилах. Ті з козаків, хто на хуторах доживав до старості, ще за життя собі хрест кам’яний сам робив.

Варта

Posted Автор: Створено: в Гумор
  Кінець 1980-х. Межа весни і літа. За місяць офіцерські збори. За ними кінець служби і цивільне життя. Що в нім і як в нім? З такими думками помічник начальника варти ( тобто я) підходив міняти один з постів на полігоні . За  спиною йшли вартові змін. Оклики вартового, мої відповіді. Все як завжди.  В спокійний хід служби і філософські роздуми про життя увірвася гучний дзвінок телефонного апарата на посту. Взяв слухавку. В ній лунав чіткий командний голос начальника варти.   
       

Промоушен

Posted Автор: Створено: в Суспільство

  Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу  дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований будинок з поправкою на проживання у нім літніх людей. Ну і потім перевезені з сусідньої області батьки, котрі не розклавши навіть повністю своїх речей, взялись за сад і город. Така їх філософія життя …


 

...

Прабабця

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Миколина прабабця розміняла вже десятий десяток. За свого життя вона бачила більше того, що не хотіла бачити і зрідка щось хороше. Народилася на цій садибі біля ставу і прожила тут весь вік. Того дня Микола її застав біля улюбленого заняття – баба робила черговий раз ревізію майна у своїй скрині.

“Синдром бузини”

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Є така хвороба – “синдром бузини”. 
Нема жодної відомої людини в нашій країні, яку українці не облили б брудом. Навіть дісталось Тарасу Григоровичу і Григорій Савичу.
Шевченко – дівчат кохав. Сковорода – вино і сир любив, їздив на підводі. Бандера зрадив Росію і Польщу. Шелест зрадив СРСР. У когось прабабця єврейка, хтось одружився на румунці, хтось не мав дворянського родоводу, а хтось його мав, … І це все колотися в казані з домішками жовтої або чорної фарби та виливається в інформаційний простір. 

Лелеки, лелеки, куди ви літали?*

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Березень. Здавалось, ще не так давно лежав  сніг, а вже за  кілька днів  день побільшає, і лелеки принесуть на своїх крилах тепло.

За школою, посеред луків, під лелечим гніздом, стояв Микола і  чекав на лелеки.

Вже цілий тиждень поспіль він тікав зі школи. Дивився в небо, шукав відповідей на запитання:  як лелеки  будують гніздо, що його  вітер не зриває? як вони для нього знаходять таке місце, що блискавка туди не б'є?..

Форпост НАТО

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Весна 2015 року. Одне за одним оголошуються перемир’я, щоби тут-таки бути порушеними. Так дожили до травня, і видно втомилися оголошувати і порушувати. З тиждень стояла тиша. А коли тиждень без війни, то в голову приходять ідеї, як дістати ворога і хоч якось його деморалізувати.
   Вже деякий час носився по опорнику з планом ідеологічної війни боєць з патріотичним позивним “Сєпар”. Ідея його була проста – “нас багато, нас не подолати”. Подумали, поміркували, вирішили втілити в життя.
    Смеркало… Наш опорник 43 ОМПб вступав у НАТО. Окремо від держави… Над горою, поряд з жовто-блакитними і червоно-чорними прапорами, здійнялися прапори НАТО, США, Ізраіля, Канади. В глибині душі ми допускали, що в такій комбінації червоно-чорний прапор уже не так сильно буде виводити з себе ворогів.

Череп гуцула

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Жовтень 2014-го. Звільнене село. Декілька днів як ми облаштували позиції. 
Біля сільради група жителів з проросійськими настроями бажає говорити з командиром блок-посту. Їх ватажок, відчуваючи свою перемогу в дискусії, веде колектив з таким же настроєм. Їм не треба дискусії, їм не треба правди. У них цитати з російських телеканалів і вишкіл у місцевого священника.
Вони не просто так через голову сільради викликали офіцера ЗСУ. Вони готові потай знімати свою перемогу на телефони для соціальних мереж.
Ну що ж. Бесіду, "товаріщі", буду модерувати я! 

Філософія замчищ.

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Погляд на історію України з трьох замчищ - Олеське, Вишнівецьке і Многа. Погляд в майбутнє через минуле. 

 

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори