файно сусід

Дмитро Сінченко

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

За два останні місяці ми стали свідками вже двох емоційних обговорень законопроектів, якими пропонується змінити український календар державних свят. Перший був поданий у грудні 2016 року, і передбачав встановлення вихідного на 25 грудня – як Різдва Христового. При цьому 7 січня пропонувалось також залишити вихідним днем. Другий законопроект з’явився нещодавно, і передбачав масштабнішу ревізію свят – скасувати вихідні на 8 березня, 1, 2, 9 травня, додати вихідні на інші дні…

Чи варто змінювати календар нинішніх святкувань в Україні? Чи доцільно прийняти запропоновані зміни? Тут потрібно проаналізувати кожну пропозицію окремо. Хоч у першому випадку йдеться лише про один додатковий день – Різдво, але, на моє глибоке переконання, запропонована зміна щодо відзначення Різдва значно суттєвіша, тому відкладемо її на десерт. Розпочнімо аналіз із найближчої дати.

...

Незвичне застосування інструменту електронної петиції обрала ГО «Асоціація Політичних Наук». Активісти вирішили використати його для боротьби із корупційними схемами міської ради, написавши петицію «Про перерозподіл бюджетних коштів». Менш ніж за місяць петиція набрала необхідну кількість (а саме – 452) підписів на сайті АПН і була розглянута комісією міськради з питань бюджету.

Вимоги активістів прибрати з бюджету корупційні статті обурили деяких депутатів, і ті стали вимагати суттєво обмежити право громадських організацій збирати підписи під петиціями на власних сайтах, аргументуючи непрозорістю процесу збору підписів. Зокрема, голова бюджетної комісії Ігор Волков навіть запропонував внести зміни в Порядок розгляду електронних петицій.

...

Як виглядатиме Україна-2030?

Posted Автор: Створено: в Дискусії
«Світ змінився. Я бачу це у воді, я бачу це в землі, дух перемін витає в повітрі...»
(Гендальф. Х.ф. «Володар перснів»)

В Україні практично завершено процес декомунізації топоніміки. Проте чимало питань залишаються відкритими. Особливо гостро проблема нових назв стоїть в перейменованому місті Кропивницький
Станом на 1 вересня 2016 року в Україні було перейменовано 917 населених пунктів, 20 районів і 27 районів у містах. На тимчасово окупованій території постанова про перейменування 70 населених пунктів і 5 районів поки не набула чинності.
Проте чимало питань залишаються відкритими. Коли буде остаточно перейменовано юридичні особи, в назвах яких присутні символи комуністичної ідеології? Коли будуть замінені всі таблички та вказівники? Коли будуть прибрані пам’ятники, меморіальні дошки, ліпнина на будівлях та інші речі, які також підпадають під декомунізацію?
І, не останнє, – яка відповідальність чекає на тих, хто саботує цей процес?
Щодо відповідальності питання найцікавіше, адже, не зважаючи на наявність відповідних статей у Кримінальному кодексі, на практиці вони не працюють. Правоохоронні органи уникають порушення кримінальних справ проти осіб, які свідомо чи несвідомо займаються пропагандою тоталітаризму.
Чи не найгостріші дебати навколо перейменування відбувались в місті Кропивницький (колишній Кіровоград).
Тут дискусія суттєво відрізнялась від інших населених пунктів, чия назва була декомунізована, адже місцева громадськість розділилася не на два табори, а на три: тих, хто проти перейменування, тих, хто за перейменування на нову українську назву, і тих, хто за повернення назви часів Російської імперії.
Ця боротьба триває з часів проголошення незалежності України, і відображається також у назвах вулиць, провулків, проїздів, тупиків, парків, площ міста.
Історія питання


Перша спроба перейменування сучасного Кропивницького відбулась 25 червня 1992 року. На спільному засіданні міської та двох районних рад було розглянуто звернення ініціативної групи щодо повернення російської імперської назви Єлисаветград.
Тоді депутати не змогли ухвалити жодного рішення, проте серед них виокремилися три умовні фракції: «патріотів», які виступали за перейменування міста на нову українську назву, «імперців», які добивались повернення дореволюційної назви, та «совків», які відстоювали комуністичну назву. Ці ж настрої панували і в суспільстві. Найбільше ж було тих, хто був проти самого перейменування через банальну звичку та страх змін.
Назва міста тягнула за собою і загальну концепцію топоніміки, яка відображалась у топонімах, архітектурі та монументах. Тож боротьба за кожну з трьох концепцій відбувалось у будь-якому рішенні органів місцевого самоврядування, що стосувалось питань топоніміки чи політики пам’яті. І кожна з трьох груп жила у власному «паралельному вимірі», створюючи власну міфологію і вірячи в неї ж.
Друга спроба змінити назву міста відбулася 16 квітня 2000 року. Тоді вирішили провести референдум.
Мешканцям міста було запропоновано визначитися: залишити теперішню назву — Кіровоград, підтримати пропозиції про присвоєння обласному центру іншої назви, або повернути стару назву Єлисаветград. Участь у місцевому референдумі взяли майже 120 тис. осіб, тобто 58% тих, хто мав право голосу.
Замість одного бюлетеня з кількома запитаннями, для цього референдуму їх виготовили три. Кожен, хто голосував, міг відповісти «Так» одразу на 3 запитання. 70,88% учасників місцевого референдуму проголосували за те, щоб залишити назву Кіровоград, 34,39% — за те, щоб змінити назву на нову (Златопіль, Інгульськ, Степоград), 32,76% — за те, щоб перейменувати на Єлисаветград.
Перейменування міста вдалося лише з третьої спроби, після прийняття декомунізаційних законів.
Зміна законодавства позбавила найбільшу групу мешканців – «совків» – можливості збереження статусу кво. Частина з них намагались саботувати процес, частина – стали просто спостерігачами, дехто почав вигадувати свої варіанти нових назв, які б відповідали «совковому» світогляду. Однак значна частина поповнила лави ментально ближчих «імперців».
Для процесу зміни назви необхідно було провести громадські слухання. Проте у тоді ще Кіровограді вони були зірвані, отже визначити одну прийнятну назву не вдалося. Депутати також відмовились брати на себе відповідальність, і вирішили провести т.зв. «громадське опитування».
Опитування не було регламентоване жодним законом й ніким не контролювалося, тому його результатів не взяла до уваги навіть міськрада, яка ініціювала цей процес. В результаті, до Верховної Ради було подано всі 7 варіантів нової назви міста: Інгульськ, Ексампей, Златопіль, Єлисаветград, Благомир, Кропивницький, Козацький. Серед яких народні депутати обрали Кропивницький – на честь Марка Кропивницького, засновника першого українського професійного театру, життя якого було тісно пов’язане з тодішнім Єлисаветградом.
Увесь процес супроводжувався численними скандалами, протестами та потужними пропагандистськими кампаніями, до яких активно долучилися політичні партії, громадські, релігійні організації, бізнес та звичайні громадяни.
Різновиди «паралельних світів»

...

Мова і сервіс

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Напевне, часто так траплялось, що ви приходите в кафе, ресторан, в магазин чи в інший заклад, а вас зустрічають російською мовою. Ви берете меню - а воно складене мовою окупанта. Ви розраховуєтесь, а чек - знову ж таки мовою північного ворога...

І загалом то ви знаєте цю мову, і можна було б не зважати на такий ґандж, але ж сам факт неприємний і принизливий. Це ж не тільки зачіпає ваші громадянські і конституційні права.Де офіціант, а де Конституція… Ми можемо скільки завгодно розпинатись про патріотизм, націю та засади її формування, однак так і залишимось непочутими.

...

Комунальне господарство – сфера, яка стосується практично кожного, адже це і дороги, і зелені насадження, і опалення, і електроенергія, і сміття, і багато інших питань. Тому критично важливим є контроль використання бюджетних коштів у комунальній сфері.

Активісти руху “Під контролем” дослідили рух коштів комунальних підприємств Кропивницького (нова назва перейменованого Кіровограда – авт.) в останній місяць 2015-го року.

...

Коли громадяни скаржаться на погані дороги, діряві труби, засмічені вулиці чи відсутність якісних комунальних послуг, то “на горіхи” дістається, переважно, міському голові. Однак не треба забувати, що місто – це величезний комплекс будинків, доріг, площ тротуарів, майданчиків та інших інфраструктурних об`єктів, які впорядковують численні комунальні підприємства. КП створюються депутатами місцевих рад за кошти і для потреб громади.

 

...

Всеукраїнський рух проти політичної корупції “Під контролем” продовжує здійснювати моніторинг діяльності органів влади. Ця стаття присвячена аналізу майнових декларацій чиновників, пов’язаних зі сферою житлово-комунального господарства на Кіровоградщині. Активісти проаналізували декларації 37 чиновників Кіровоградської облдержадміністрації, облради та міськради за 2015 рік.

Зокрема, в КОДА під моніторинг потрапили голова, його заступники та керівництво департаментів, дотичних до сфери ЖКГ. В обласній раді досліджені декларації керівництва обласної ради та керівництво постійних комісій, пов’язаних із ЖКГ. У міськраді підконтролівці перевірили статки міського голови, його заступників, секретаря міськради, членів виконкому, а також керівництва управлінь виконкому та депутатських комісій, що мають стосунок до житлово-комунального господарства.

...

КОМА В ДЕКОМУНІЗАЦІЇ КІРОВОГРАДА

Posted Автор: Створено: в Суспільство

Нещодавно, 2 червня, голова Верховної Ради України Андрій Парубій обіцяв «поставити крапку» в процесі декомунізації української топоніміки. Саме цього дня парламент мав нарешті перейменувати багатостраждальний Кіровоград. Проте цього вкотре не сталось. Попри присутність у залі конституційної більшості, все, на що спромоглись депутати – це провести судову реформу. Активісти, які приїхали з Кіровограда під ВРУ підтримати перейменування міста на Кропивницький, поїхали додому ні з чим.

Ні з чим розійшлись і мітингувальники в Кіровограді, яких вкотре зігнали з заводів на площу перед Кіровоградською міськрадою проросійські бізнесмени для підтримки назви «Єлисаветград». Причин було дві: по-перше, депутатам було не до перейменувань і не до Кіровограда. Питання судової реформи затьмарило все інше.

...

Дуже показовою є різниця між стосунками політичних сил на національному та місцевому рівнях. За логікою, формати коаліції та опозиції всеукраїнського рівня мали б дублюватись на місцях, а місцеві партійні осередки, дотримуючись партійної дисципліни, просувати ідеологічні постулати, проголошені їх лідерами. Проте на практиці ці речі жодним чином не пов’язані.

Вперше глибоку політичну кризу місцевого кіровоградського політикуму не вдалось замаскувати істериками довкола перейменування міста. 3-го червня, не зважаючи на численні мітинги під міськрадою прихильників проросійського Єлисаветграду і проукраїнського Кропивницького, до топонімічних питань депутати навіть не дійшли. Ба більше, вони не змогли навіть затвердити порядок денний. Після двох 10-хвилинних перерв, що тягнулись годинами, депутати просто розійшлись, не дійшовши згоди. Розійшлись на цілий тиждень…

...
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори