Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Економіка

У Кропивницькому 15 комунальних підприємств. На кожне з них щороку виділяються немаленькі кошти. Суми обліковуються не одним мільйоном. І це не ті гроші, які впали нам на голову у вигляді манни небесної чи які нам подарував добрий багатий дідусь перед смертю. Це наші кровні, які ми віддали державі і місту у вигляді податків.

Здавалося б, підприємства, які оплачуються з кишені громади, мали б і працювати на користь і благо цієї ж громади. Хотілося б, щоб вони ще й прибуток приносили. Але все трохи не так або зовсім не так.

...

В Україні водії часто нарікають на якість пального. Йдеться про так звану "бодягу", яка, звісно ж, виробляється нелегально. Кустарним способом.

Суть операції — у змішуванні базового компоненту пального з різними присадками, які можуть значно скоротити життя автівки або збільшать видатки власника.

...
Якщо проаналізувати закупівлі комунальних підприємств, які належать Кіровоградській обласній і Кропивницькій міській радам, то можна відмітити одну дивну закономірність. Якщо закупівля стосується талонів на паливно-мастильні матеріали, то її з вірогідністю в 90% виграє таке собі ТОВ «Білий ведмідь».
Візьмемо 2017 рік. Так, Автомобільна база Кіровоградської обласної Ради, Аварійно-диспетчерська служба Кіровоградської міської ради, КП «Благоустрій», ритуальна служба, КП «Універсал 2005», та КП «Теплоенергетик» скупились у вищезгаданого Білого Ведмедя на 12 510 951грн.
Можна було б подумати, що «Білий ведмідь» пропонує найвигідніші умови, найвищу якість за найнижчою ціною. Так здається, навіть якщо переглянути тендерні торги, «БВ» дійсно одразу пропонує найменшу суму, інколи настільки нижчу за ринкову вартість пального, що аж диву даєшся, чому це підприємство працює собі в збиток. Але, якщо не полінуватись і вивчити додаткові угоди, то виявляється, що вже після завершення торгів ціна значно змінюється і чомусь завжди у бік зростання. 
Для прикладу, в січні КП «Універсал 2005» закупило 20 тис літрів бензину А-92 та 153,4 тис літрів дизпалива у ТОВ «Білий Ведмідь». Фірма переможець мала поставити бензин по ціні 18,69 грн/л, а дизпаливо – по 18,1 грн./л. Проте через три дні було підписано додаткову угоду –ціну на пальне збільшили на 10%. Бензин став коштувати 20,55 грн./л, а дизпаливо – 19,9 грн./л. 10 лютого, комунальники підписали з ТОВ «Білий Ведмідь» ще одну додаткову угоду, в якій знову підвищили ціну на 10%. Така ціна виявилась вищою від цін на заправках Кропивницького.
І ця ситуація повторюється від закупівлі до закупівлі, від замовника до замовника.
Автомобільна база обласної ради, до прикладу, також здійснила закупівлю палива у «Білого ведмедя». Договір було підписано в перших числах лютого, згідно з документами планувалось закупити 8000л – А92, 35000 – А95 та 6000 – ДП за цінами 18грн, 20грн 50коп та 17грн 30коп відповідно. За кілька наступних місяців було підписано 9 додаткових угод, в яких вартість пального постійно зростала, а кількість – зменшувалась. Остаточна вартість склала 24,20 – А92, 26 – А95 та 22,55 – ДП. А замість необхідних об’ємів було закуплено значно менше, втрати становили 1806л – А92, 6972л – А95 та 1439л – ДП. А кінцева ціна виявилась значно вищою за ціни інших учасників торгів, які програли «Білому ведмедю» та меншою за ціни в роздрібних точках продажу палива.
При цьому, щодо «Білого ведмедя» здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016120010000017 від 10.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.212 КК України.
Так, слідчими встановлено, що службові особи ТОВ «Білий Ведмідь» (код 30947971) шляхом неправомірного відображення в додатках до декларацій з акцизного податку обсягів реалізації товарів для комерційного використання на загальну суму 22169711 грн. за період з 01.01.2015 по 31.07.2015, умисно ухилились від сплати акцизного податку на загальну суму 1108486 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави грошових коштів у значних розмірах.
Звідки ж така дивна любов комунальних підприємств до цього «Білого ведмедя»? Чи не тому, що в січні 2017 року співзасновниками фірми стали міський голова Кропивницького Андрій Райкович та його бізнес-партнер – Микола Грицай?
Після скандалу, Андрій Райкович вийшов зі складу засновників. Але тісних зв’язків з Миколою Грицаєм він не розірвав. Вони і сьогодні є співзасновниками і кінцевими беніфіціарами 5 інших підприємств: ТОВ «Гривер», ТОВ «Апріка», ТОВ «УНК», ТОВ «Титан – Плюс» та ТОВ «БП – Ойл».
Конфлікт інтересів? Використання службового становища? Ні, не чули…
Дмитро Сінченко
Переглядів: 415 Коментарів: 0

В інформаційному полі часто виникають скандали щодо якості пального. Нарікання на низьку якість бензину чи солярки доводиться чути навіть від їх продавців.

Картельні змови в Україні – не рідкість. Уряду варто увесь час аналізувати ринки і виявляти передумови, які дозволяють і навіть спонукають представників бізнесу змовлятися й порушувати законодавство про захист економічної конкуренції.

Проте, чи виконує ці завдання Антимонопольний комітет, на якого вони покладені?

...

У Кіровоградській області набули поширення ряд “земельних” схем:

1) “Зацікавлена особа” в момент закінчення строку дії договорів агропідприємства з пайовиками чи користувачами, робить пайовику пропозицію, від якої той не може відмовитись і укладає договір з новим орендарем. Але таку ініціативу не можна назвати здоровою ринковою конкуренцією через один нюанс. Попередній орендар не повідомляється про намір розірвання договору завчасно або його непродовження, а інколи – навіть опісля, і продовжує працювати на землі, вкладаючи в обробку і вирощування врожаю сотні тисяч, а то й мільйони гривень. А новий орендар отримує як мінімум оброблену землю, як максимум – з вирощеним на ній врожаєм, і одразу починає роботи з його збору.

...

Перевірки Держпраці

Posted Автор: Створено: в Економіка

Ні в чому не досягла такого успіху держава Україна, як в перешкоджанні вільному підприємництву. Перевірки та відверте кошмарення замість підтримки людей, що не лише ризикнули заробляти самі, а й дають таку можливість іншим. Наприкінці 2016 року законодавці зробили ще один крок «назустріч» підприємцям ввівши просто драконівські санкції за недопущення до проведення перевірки з питань оформлення трудового договору з працівниками та повноти нарахування заробітної плати.

Photo shared Автор: Створено: в Економіка

Вчора, 10.06.2016, у Експоцентрі був учасником 27-ї Міжнародної агропромислової виставки АГРО-2016, зокрема відділення AgTech Forum: "Напрями й сегменти ІТ у сільському господарстві". Також відвідав провідну в Україні компанію по розробці систем електронного моніторингу і контролю транспорту, яка виступила одним зі спонсорів виставки, зараз активно включається у нові сфери і розширюється на іноземні ринки. 
Не є експертом агросектору, але те, що людство здійснило неймовірний стрибок у технологіях і часі стало для мене очевидним фактом, хоч це і не заважає деяким нашим компаніям виробляти і представляти техніку рівня 60-70х років ХХ століття, пофарбовану кісточкою:(((( Добре, що нею хоч не виявилася наша "Червона зірка - Ельворті", яку там, до речі, не помітив.
Час екстенсивно-безтурботного сільського господарства закінчився і настав інший, в якому виграють завдяки сучасним технологіям, системам точного землеробства, автоматизації процесів, фінансовому плануванню... 
Новітні системи управління і обліку, телеком-рішення, агрохімічне картування та сканування полів, їх супутниковий моніторинг, використання безпілотних апаратів-дронів у агровиробництві з окупністю в декілька днів і неймовірною продуктивністю, застосування роботів, картування врожайності, трекінг-техніки й агрологістика, паралельне водіння й автопілотування техніки, системи диференційованого висіву і внесення добрив, метеостанції і моделювання розвитку хвороб і шкідників, контроль вологості грунту і управління зрошенням, моніторинг складів і сховищ, індивідуальні електронні паспорти тварин, високі технології у рибному господарстві... 
Нам потрібно вчитися, розвиватися, рости і боротися за своє місце у цьому конкурентному світі, який стає все меншим,  інакше не матимемо майбутнього, а станемо відсталим ринком споживання високотехнологічних результатів чужої праці.

WP_20160610_072-1-1600x899_20160611-121419_1.jpg

...

Інтернет-користувачі полюбляють котиків та цитати великих особистостей. Конкурувати з котиками, звичайно, будь-кому важко, але є одна цитата Маргарет «Залізної леді» Тетчер, яка завоювала в українському сегменті Фейсбуку дуже високу популярність. Це фраза «Не існує державних коштів, є гроші платників податків». 
Підтримка цієї тези українцями пояснюється дуже просто: в суспільстві (середовищі платників податків) панує дуже низький рівень довіри до влади: центральної, місцевої – розпорядників коштів платників податків. Службовці, депутати використовують бюджетні кошти, як їм видніше (ледве не написав вигідніше), і не завжди їхнє бачення витрат збігається з очікуваннями суспільства. Ефективність використання коштів платників податків бажає бути набагато кращою. Тому й з’являються такі проекти як реконструкція арки у Ковалівському парку за 1 млн. грн.
Якщо ви, ваші родичі, ваші друзі є платниками податків, чи не логічно, щоб ви мали право розпоряджатися певною частиною видатків, наприклад, бюджету вашого міста? Логічно. Як реалізувати такий механізм контролю над бюджетними витратами? За допомогою принципу «бюджету участі» (партиципаторного бюджету).
«Бюджет участі» передбачає можливість громадян долучатися до розподілу коштів міського бюджету. Методологія партиципаторного бюджетування – коли кожен мешканець населеного пункту має можливість подати власну пропозицію та шляхом голосування вирішити, в який спосіб витрачати частину місцевого бюджету. Україна робить лише перші кроки у напряму партиципаторного бюджетування. Минулого року за підтримки Фундації польсько-української співпраці ПАУСІ «бюджети участі» вперше в нашій країні з’явились у Чернігові та Полтаві, цього року до проекту долучаться ще чотири міста. 
На початку березня партиципаторний бюджет запрацював у Сумах (до речі, мер міста сам звернувся до експертів Фундації ПАУСІ з проханням допомогти впровадити цей механізм). Як зазначалось під час презентації проекту, згідно Положення про громадський (партиципаторний) бюджет міста Суми, пропонується реалізація механізму «бюджету участі» протягом 2017-20 років та визначаються обсяги коштів на виконання проектів громадян: на 2017 рік – 5 млн. грн., 2018 рік – 6 млн. грн., 2019 рік – 7 млн. грн., 2020 рік – 8 млн. гривень. Але головне завдання «бюджету участі» – не перерозподіл певної частини коштів міського бюджету, а питання поліпшення довіри городян до влади, відтак – розвиток суспільства та міста. 
Як мешканець Кіровограда та представник політичної партії «Сила Людей» у місті Кіровограді, звертаюсь до Кіровоградського міського голови Андрія Райковича та депутатів міської ради з пропозицією розпочати впровадження у Кіровограді «бюджету участі». 
І якщо міський голова та депутати міської ради теж поділяють принципи відкритості та підзвітності міської влади перед громадою міста та готові передати платникам податків право розпоряджатися частиною коштів платників податків, сформувати у Кіровограді «бюджет участі» стане можливо вже в цьому році. 
Текст проекту рішення для запровадження бюджету участі можна завантажити тут: https://goo.gl/aDq2ZD 
P.S. Висловлюю вдячність Олександр Солонтай, Андрій Осіпов, Ivan Lukerya, Taras Sluchyk за підготовку проектів рішень

Переглядів: 650 Коментарів: 0

Смертельна монополія

Posted Автор: Створено: в Економіка

Нещодавно українських курців порадували тютюнові компанії, які зменшили роздрібні ціни на цигарки. Офіційні дані про це з'явились на сайті державної фіскальної служби України. Максимальні роздрібні ціни з 15.06.2015 знижені  у порівнянні з 01.06.2015, хоча, в той же час, тютюнові компанії не припиняють скаржитись на важку економічну ситуацію і, відповідно, переконують у неприпустимості підвищення акцизів на тютюнові вироби. Чому ж тут такий дисонанс?

Український ринок тютюну монополізовано російською компанією. Чому монополізовано? Бо монополістом визнається суб’єкт, частка якого на ринку перевищує 35%, або якщо його частка менша 35%, але він не зазнає значної конкуренції. Першим про це почав писати журналіст «Економічної правди» Сергій Лемець. У своїх статтях «Российская табачная монополия в Украине» і «Як побудований бізнес "Мегаполісу" в Україні» він розкрив процес поглинання оптово-роздрібного ринку російською компанією.

...
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори