Гречані блоги

    Шлях з Кодака понад Дніпром, повз острова Кодачок до Лоц-Кам’янки.  Назустріч мені рухаються два велосипедиста. Ще  далеко щоб їх детально розгледіти, але в їх рухові є відчуття чогось незвичайного. Зупинився. Пильно вдивлявся в  незвичність їх.
   Повагом, неспішно один поряд одним вони їдуть вулицею.   Про що могли говорити люди так неспішно рухаючись?  Про життя? Про Дніпро? Про мрії? Одне за одним змінюються запитання в моїх думках. Щось зачаровувало і не давало почати рух їм назустріч.
   Вони наблизились так, що  я вже міг розгледіти їх. Дві людини, одна доволі літнього віку, друга зрілого віку. Дві людини на шляху від Лоц-Кам’янки до Кодака. Ось вони порівнялись зі мною. Привітались і поїхали далі ведучи свою бесіду.

   Два велосипедиста на вечірній прогулянці. Син років за  п’ятдесят і батько далеко за сімдесят.

Як прослідкував «Центральноукраїнський антикорупційний офіс», низка правоохоронців Кіровоградщини, які в тому числі нині вважаються причетними до злочинів, масово перекочували з Одеської області до нашого регіону.

Влітку минулого року працівники СБУ спільно з прокуратурою Кіровоградської області при отриманні неправомірної вигоди затримали трьох працівників оперуповноважених Кіровоградського міськвідділу поліції Олександра Костенка, Дмитра Шаповала та Віталія Ковиліна.

За даними ВООЗ, Україна на першому місці у світі за смертністю від забруднення повітря на 100 тисяч населення. Дерева виконують надважливу роль в очищенні повітря. Варварський підхід до обрізки дерев, з порушенням вимог багатьох законів, призводить до загибелі зелених насаджень. Обрізати більш як 50% крони забороняється. Тож виконання таких робіт, це фактично знищення зелених легень міста. А причина, скоріш за все - банальна жага наживи, бо на це виділяються значні кошти.

Природоохоронні заходи по-кропивницьки

Концепція відкритих даних для Кіровоградщини більш ніж нова. Незважаючи на поступову комп’ютеризацію документообігу, розуміння того, що є публічною інформацією у форматі відкритих даних, у безпосередніх розпорядників даної інформації відсутнє. На жаль, і про це також варто згадати, не надто поінформовані про це й самі журналісти.

Та все ж наприкінці лютого 2017 року за ініціативи регіонального координатора ІМІ в Кіровоградській області до міського голови Кропивницького від імені журналістської спільноти, за підписом більш ніж двох десятків редакторів та журналістів місцевих видань, було направлено відкритий лист з вимогою вирішити питання оприлюднення на офіційному сайті міськради масивів відкритих даних, що передбачено 835-ю постановою Кабміну. Текст звернення до того ж було озвучено на черговій сесії міської ради. І, як не дивно, реакція не забарилась. Минув тиждень — і на оновленому сайті міськради з’явились спеціальні вкладення «Набір відкритих даних», що містили, на жаль, переважно зовсім не ту інформацію, та ще й не в тих форматах.

Редакційна політика, заборони власників, відсутність фахових спікерів та досвіду – все це заважає регіональним засобам масової інформації у повній мірі забезпечувати потребу населення в достовірних, актуальних та різнопланових матеріалах. Сьогодні я спробую виокремити теми, що з тих чи інших причин практично не висвітлюються на сторінках місцевих ЗМІ.

11 квітня під час засідання десятої сесії Фортечної районної у м. Кропивницькому ради сьомого скликання депутати надали згоду на приватизацію комунального приміщення на 600 квадратів.

Підтримавши рішення № 107 «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Фортечного району м. Кропивницького, що підлягають приватизації у 2017 році шляхом викупу»,  депутати вирішили дати згоду на приватизацію нежитлової будівлі, розташованої по вул. Академіка Тамма, 7а, що належить раді на праві комунальної власності та орендується товариством з обмеженою відповідальністю «XXI-ВІК», шляхом викупу. Площа будівлі складає 667 квадратних метрів.

За два останні місяці ми стали свідками вже двох емоційних обговорень законопроектів, якими пропонується змінити український календар державних свят. Перший був поданий у грудні 2016 року, і передбачав встановлення вихідного на 25 грудня – як Різдва Христового. При цьому 7 січня пропонувалось також залишити вихідним днем. Другий законопроект з’явився нещодавно, і передбачав масштабнішу ревізію свят – скасувати вихідні на 8 березня, 1, 2, 9 травня, додати вихідні на інші дні…

Чи варто змінювати календар нинішніх святкувань в Україні? Чи доцільно прийняти запропоновані зміни? Тут потрібно проаналізувати кожну пропозицію окремо. Хоч у першому випадку йдеться лише про один додатковий день – Різдво, але, на моє глибоке переконання, запропонована зміна щодо відзначення Різдва значно суттєвіша, тому відкладемо її на десерт. Розпочнімо аналіз із найближчої дати.

Згідно норм Закону України “Про доступ до публічної інформації”, кожен громадянин України може звернутися до представника владних повноважень із запитом і отримати необхідну йому інформацію протягом 5 робочих днів. Існують звичайно певні виключення, однак даним правом за останні декілька років достатньо активно користувались не лише журналісти, але й громадські активіста та просто небайдужі жителі області, що інколи просто засипають ради та адміністрації своїми запитами. Нажаль на сторінках у соцмережі Facebook та місцевих ЗМІ нерідко можна прочитати інформацію про ту чи іншу районну раду Кіровоградщини яка, незважаючи на вимоги Закону, проігнорувала звернення чи невмотивовано затримала надання відповіді. Підтвердити чи спростувати інформацію щодо невтішних тенденцій я вирішив шляхом проведення невеличкого моніторингу та направлення на адреси рад тестових листів з різних електронних пошт. В тексті листа містились прохання про надання різноманітної інформації, що не потребувала додаткової обробки чи аналізу – достатньо було лише скопіювати її з офіційного сайту тієї чи іншої ради. І от які результати ми маємо після двох тижнів, або ж 10 робочих днів очікування.