Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Загальне

Нещодавно у Києві завершилася одна з найбільших міжнародних агропромислових виставок в Україні АГРО-2019, під час якої представники Мінагрополітики відзначили кращих вітчизняних розробників та виробників сільськогосподарської техніки.

b2ap3_thumbnail_59789414_1255417424614273_3431644247772626944_n.jpg

...

Пасивність журналістів в частині захисту власних прав, такою, на думку заступника начальника ГУНП в Кіровоградській області Валентина Кожухівського, є основна причина досить незначної кількості відкритих кримінальних справ, потерпілою стороною в яких виступають медійники. Відповідну тезу полісмен озвучив під час зустрічі з представником Інституту масової інформації на Кіровоградщині.  

Так за 2015-2018 роки в області було відкрито шість таких справ, ще чотири було зареєстровано в ЄРДРі вже цьогоріч. Загалом же за цей період в регіоні було зафіксовано понад три десятка випадків пов’язаних з перешкоджанням професійній журналістській діяльності.  

...

9 ОЗНАК НЕПРАВИЛЬНОГО УКРАЇНЦЯ

Posted Автор: Створено: в Загальне

1. Дивиться канал 1+1

2. Любить гумор і сатиру, не сприймаючи їх як образу честі і гідності України

...

КОМУНІСТИЧНА НОСТАЛЬГІЯ

Posted Автор: Створено: в Загальне

      Ну от буває ж у цьому недосконалому світі, який заселяють такі самі недосконалі люди, що робиш щось, а воно все не так і не так. І не переробиш цих недосконалих людей. Не заставиш їх думати однаково. Дарма комуністам не дали завершити їхній унікальний антропологічний експеримент – створення так званої «радянської людини». Але, слава Леніну, їм не забракло комуністичної мудрості та далекоглядності, і вони все-таки створили декілька прототипів цієї радянської людини. Ці прототипи виявилися настільки якісними, що вони продовжують успішно функціонувати навіть після гибелі їхніх творців. Так, деякий час їм було тяжко. Союз пав і вулиці міст та сіл заполонили не такі вже й радянські люди. Біологи-марксисти з цього приводу кажуть, що, виявляється, їхній організм не мав міцного комуністичного імунітету і вони швидко заразилися вірусом капіталізму. Але капіталістичний ренесанс тривав недовго.
      Недосконалість вільноринкового буття і відсутність ленінських чеснот у вищих керівників вплинули на підсвідомість колишніх громадян Союзу, і тим ночами все частіше почали снитися дешева ковбаса та майже безкоштовний газ. А оскільки сни нам сняться не просто так, то наступного разу, виконуючи свій громадянський обов’язок, вони, тримаючи в руках приладдя для письма, примружуючись, наполегливо вдивлялися у грубий список кандидатів, відшукуючи очима представників найкращої партії за всю писемну історію людства. І таки відшукали! А особливо наполегливі – ті, що не були обділені радянською владою ласкою і любов’ю, – справлялися з цією місією неодноразово. Однак йшли дні, а за ними місяці, а блага комуністичних часів все не з’являлися і не з’являлися. Вдивляючись в очі обраних керівників, люди підсвідомо відчували світоглядну близькість із ними. Вона коріннями сягала давніх прекрасних часів і була щедро полита ідеологічним нектаром. Та щось було не так.
      Світоглядно близькі керівники забули про настанови партійних умів, вихованих на ленінських сувоях мудрості, і втратили можливість розрізняти своє і бюджетне. Звичайно, у їхній безмежній любові до грошей винен вже згаданий вірус капіталізму. Бо у Союзі вищі керівники жили скромно і аскетично. Навіть убоге життя перших християн у Римській імперії порівняно з життям якогось там обкомівця було більш заможним. Вони любили порядок і терпіти не могли безпорядку. Порядок був повсюди, особливо коли жив і правив батько народів. А якою була любов до порядку партійців у побуті! Ну хіба можна собі уявити, щоб в ідеально спланованому, просторому і комфортному помешканні якогось комуніста-чиновника скрізь валялися мішки з нетрудовими доходами. 
      З часом колишні громадяни Союзу зрозуміли, що клаптик паперу з омріяною ціною на докторську вони за своє життя вже не побачать. Змирившись з цією сумною і трагічною перспективою, любителі всього радянського пішли у підпілля. Вони вірили і вірять, що колись все відродиться і Союз постане, як той фенікс із попелу. Тому й Леніна ніяк не зариють у землю. Його тіло потрібне, бо колись наука дістанеться великих вершин свого розвитку і зможе оживляти давнопомерлих. Це геніальний задум, про який відомо тільки обраним. Лише найвідданіші послідовники партії знають цю велику таємницю комуністичного творця. Якщо ж станеться по-іншому і Ленін залишиться в горизонтальному положенні, то все одно підпільний комуніст повинен вірити в правильність ідеї партії. Вірити повністю, вірити без найменшого сумніву, вірити, коли всі інші вже втратили віру. І лише за такої умови можна буде сподіватися на вічне життя у комуністичному раю після смерті. У цьому раю будуть всі достойні мужі, які будували Союз. І Сталін буде, і члени ЦК та Політбюро, і чекісти з енкеведистами, і всі без винятку члени трійок, і ще багато інших не названих нами діячів… А вирішувати подальшу долю померлого комуніста буде не хто інший, як сам товариш Ленін. Це, звичайно, звучить майже фантастично і вимагає хоча б якихось доказів. Але ж всім і кожному відомо, що колись, на світанку історії, коли навіть найрозумніші первісні люди ще не знали, що таке комунізм, мудреці безапеляційно записали у Великий словник премудростей, що віра ірраціональна і не потребує жодних доказів. 
      Про це не було прийнято говорити раніше, але тепер, думаю, можна відхилити завісу таємниць сакральних комуністичних ритуалів. Відразу і безкомпромісно скажемо, що комунізм, а відтак і його ритуали, виникли давно, щонайменше пару тисяч років тому. Підтвердження цього дуже просте і зрозуміле: ну не могла ж ця прекрасна ідея визріти в головах людей так пізно – лише трохи більше сотні років назад. У тому, що люди про комунізм дізналися так пізно, винні прокляті капіталісти й імперіалісти. Це вони тривалий час приховували комуністичну ідею після того, як дізналися про її існування під час розкопок могили одного із єгипетських фараонів. Хоча за іншою інформацією, перші згадки про комунізм вдалося відшукати зовсім в іншій частині світу, в Індії. Тамтешній представник найнижчої касти, блукаючи берегами священного Гангу, випадково наткнувся на зшиток паперу, першу сторінку якого прикрашав напис «Комунізм. Інструкція вашого щасливого життя». Очевидці тієї знаменної події стверджують, що букви цього напису були червоного кольору.
      Сторіччя існування комунізму досконало викристалізувало його ієрархічну структуру та обрядову процедуру посвяти в його члени. Найнижчий рівень займали рядові комуністи – вони нічого не знали про істинне комуністичне вчення і не допускалися до жодних його таємниць. Лише найвідданішим із них – тим, які проявили свою ідейну наполегливість і в будь-який час дня, і за будь-яких обставин могли по пам’яті процитувати перших п’ять томів праць великого вождя, – випадала честь перейти до вищих щаблів ієрархії великої комуністичної сім’ї. І ось на одному із таких щаблів істинному комуністу відкривалася найголовніша таїна комуністичного вірування – можливість вічного загробного життя! Погодьтесь, перед такою перспективою тяжко встояти. Тому утаємничений комуніст був ладен на все, щоб бути обраним. Але від нього вимагалося найпростіше – вірити і бути вірним. І тоді, коли його партійна душа нарешті покине цей недосконалий капіталістичний світ, він постане перед вищим генієм комуністичної мислі – товаришем Леніним. Бо саме йому творець всього, що є на світі доручив, стоячи поруч із пам’ятником, який возвеличує його бездоганну персону, зустрічати на небесах померлих комуністів і своєю милістю вирішувати, чи потраплять ті у комуністичний рай, чи будуть вічно страждати у націоналістичному пеклі, де на фоні червоно-чорного стягу Бандера буде їм веселим голоском безупинно співати «Зродились ми великої години»…

      P.S. Суворо рекомендується дану публікацію прочитати декілька разів, щонайменше двічі!

Переглядів: 1497 Коментарів: 0

Цьогорічна виборча кампанія для журналістів Кіровоградщини видалась на диво спокійною та практично «безподієвою». На думку більшості опитаних медійників пов’язано це скоріше не з якісною роботою штабів, а з відсутністю активної зацікавленості журналістів «копатись» у темі президентських перегонів та певної «віддаленості» самої теми від пересічного споживача.

«Місцевого читача завжди більше цікавитимуть місцеві теми. Навіть така глобальна подія як вибори Президента України краще сприймається крізь призму регіональних проблем. Більшість подій пов’язаних з візитами кандидатів відбувались спокійно та без провокацій, журналісти всюди мали можливість працювати, масові збурення обходили область стороною, тож передвиборчі теми в місцевих медіа з'являлись ситуативно, залежали від інформаційних приводів», - розповілв журналістка-фрілансерка Світлана Литвиненко.

...

Напередодні чергового доленосного для країни виборчого року медіасередовище Кіровоградщини досить прогнозовано розширилось, поповнивши власні ряди десятком новеньких свіжоспечених онлайн-ЗМІ. І хоча є серед них і справжні відкриття, які вже зараз претендують на місце серед топових видань міст та області, однак у більшості своїй, мусимо констатувати, ці сайти виглядають як збірники копіпастів з яскравими вкрапленнями політичної або бізнес-реклами. Тим не менш, більше преси – більше журналістів, а значить більше людей, що потенційно можуть стикнутись з загрозами та небезпеками які, нажаль, мають місце в нашій професії.

Як би там не було, однак проаналізувавши кількість зафіксованих випадків порушень свободи слова у 2018 році та порівнявши показники з минулорічними можемо констатувати – область є досить спокійною у порівнянні з іншими регіонами, а журналісти, оператори, фотографи, виконуючи свої професійні обов’язки на території Кіровоградщини, можуть почуватись у відносній безпеці. Так за період з січня по листопад поточного року в регіоні було зафіксовано 6 випадків втручань в роботу ЗМІ, в той час як в 2017-му таких порушень було задокументовано на одне більше - 7.

...

Дві третини новини топових кропивницьких онлайн-ЗМІ є передруківками, опрацьованими прес-релізами, офіційними заявами, повідомленнями чи Фейсбук-постами. Про це свідчать результати точкового дослідження 5 відомих новинних сайтів обласного центру, які цього разу досліджувались як на предмет унікальності контенту так і на його тематичне спрямування. Вже традиційно до переліку ЗМІ, що вивчались в період з 8 по 14 жовтня, потрапили видання «Гречка», «Перша електронна газета», «Точка доступу», «Центральноукраїнське бюро новин» та «Без купюр».

           

...

Відносна відкритість кропивницьких ЗМІ

Posted Автор: Створено: в Загальне

3 вересня 2015 року Верховна Рада у другому читанні 237 голосами «за» прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення». Відповідним документом депутати остаточно закріпили зобов’язання друкованих засобів масової інформації та телерадіомовників розкривати дані про кінцевих бенефіціарних власників українських ЗМІ. Подібні вимоги до онлайн-медіа були частково закріплені у  Законі України «Про авторське право і суміжні права», до якого минулоріч було додано статтю щодо власників веб-сайтів. При цьому, незважаючи на певне випадіння інтернет-ЗМІ із законодавчого поля, прозорість у роботі, відкритість даних про саме видання, що формують інформаційне поле свого регіону та загалом країни, варто вважати не лише гарним тоном, але й певним неписаним обов’язком видань, що зацікавлені у довірі власного читача.

На жаль, на регіональному рівні можемо констатувати – правила редакційної відкритості так і не знайшла свого практичного впровадження. Більше того, значна частина новинних інтернет-порталів не лише приховує дані про власників видання та редакторів, а інколи й взагалі не дають  можливості зворотнього зв’язку з виданням.

...

Топові кропивницькі ЗМІ продовжують тримати марку та, загалом, не допускати використання маніпулятивних прийомів при написанні новинних матеріалів. До таких висновків можна дійти дослідивши по 100 новин 5 місцевих інтернет-видань на наявність різноманітних видів словесних маніпуляцій, як то емоційна лексика, оціночні судження, мова ворожнечі тощо.

Як і попередні рази до моніторингу, що розпочався 6-го серпня, потрапили новини п’яти місцевих видань: «Гречка», «Перша електронна газета», «Без купюр», «Точка доступу» та «CBN. Центральноукраїнське бюро новин». До уваги брались лише новинні матеріали. Аналітика, спортивні репортажі, анонси, політична та комерційна джинса до списку не потрапляли.

...

Новинні сайти, успішність роботи яких частенько пов’язують із кількістю щоденних переглядів, інколи вдаються до не зовсім чесних, по відношенню до власного читача, технологій. Мова йде про маніпулятивні заголовки, що містять умисні перебільшення, акценти, яких немає в тексті, а інколи й сенсаційні заяви, які у подальшому жодним чином не підтверджуються. Подібні дії, попри ріст інтересу до окремо взятої новини, мають і зворотній ефект – втрату авторитету та довіри до видання. У використання таких прийомів були помічені й топові кропивницькі видання зі стабільною читацькою аудиторією.

До моніторингу, що розпочався 9-го липня, потрапили по 100 новин п’яти місцевих видань: «Гречка», «Перша електронна газета», «Без купюр», «Точка доступу» та «CBN. Центральноукраїнське бюро новин». До уваги брались лише новинні матеріали. Аналітика, спортивні репортажі, анонси, політична та комерційна джинса до аналізу не потрапляли.

...
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори