Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Загальне

Про користь мотивації

Posted Автор: Створено: в Загальне
Ніколи не розумів мотивації письменників, які писали і пишуть «у стіл» (чи як варіант «у шухляду»). Що дає їм сили писати, що їх надихає, мотивує? Вони сподіваються на шанс, що колись на їх мистецтво буде попит, чи їх гріють історії про славу після смерті, наприклад, таких письменників, як Франц Кафка, Емілі Дікінсон? Не зрозуміло. Можливо через те, що я сам потребую мотивації у вигляді оприлюднення результатів своєї праці – і вона не обов’язково має забезпечити мені славу та популярність, або бодай отримати позитивні відгуки. Ні, просто опублікуватися, думки мають дійти до читача, може навіть влучити у нього, немов вістря стріли, застрягши надовго у серці, голові, чи інших місцях. Можливо, пройти навиліт, можливо навіть взагалі не влучити. Не це головне.
Публікував свою недолугу прозу і вірші на різних сайтах поезії, просто у соцмережах, у літературних журналах, газетах, альманах (не дуже відомих). Це було. А ось мої есеї та публіцистика, які здавалось повинні мати попит, чомусь не приваблювали редакторів газет і журналів (це зрозуміло, бо у них є свої журналісти), а публікувати їх просто у соцмережі було зовсім не серйозно, і, якщо чесно, шкода, адже хотілося чогось більш пристойного.
Віднедавна, за порадою, створив блог. І, як то кажуть, понеслась. Одразу з’являються теми, вони швидко опрацьовуються, і за декілька годин уже є готовий есей. Усе це завдяки тому, що бачу реальність публікації свого творіння, а тому і творю. Якби мав гарантію, що мій недописаний роман надрукують – недописаним йому б лишалося бути недовго.
У кожної людини мотивація своя. Моя – це побачити результат своєї роботи, бажано якнайшвидше. Але, безперечно, мотивація важлива у будь-якій роботі. Хіба ж останній місяць, а інколи і тиждень, здачі курсових робіт не мотивує на їх писання? Нам, ледачим людям, необхідний смачний копняк, щоби щось почати робити. Це теж мотивація. Колись, курсі на 3-ому, я не прочитав «Герой нашого часу», бо пам’ятав його зі школи (так я думав). Він мені попався у контрольній, я не зміг згадати про що ж йдеться у розділі «Фаталіст» (взагалі такого розділу не пам’ятав). Отримав два. Прийшов на перездачу, навіть не прочитавши твір, сподівався, що попадеться на цей раз щось інше. Але знову ж питання про «Героя» і про розділ «Фаталіст». Бекання та мекання – мене відсилають на перескладання заліку – кінець стипендії. Я того ж дня сів і одразу перечитав «Героя нашого часу» за одну пару. Перед закриттям відомості зміг перескласти контрольну, і уникнути перескладання заліку. Ось таке ледащо – поки не припекло не зробив, навіть з другого разу. Тому мотивація потрібна. Ой, як потрібна.
Переглядів: 1036 Коментарів: 0

Сьогодні відзначається Всесвітній день посмішки. Цей день святкується щорічно в першу п`ятницю жовтня з 1999 року.
Доречно згадати, що зазвичай нас змушує посміхатися? Як на мене, то це може бути найменша дрібничка : від посмішки іншої сторонньої людини до простісіньких теплих слів близьких. Ми не помічаємо, як, але це суттєво впливає на наше життя. Адже, наш стан як фізичний, так і моральний не є самовільним. По-перше, ці складові взаємопов`язані між собою : якщо тобі погано фізично, то радіти і стрибати ти звісно ж не будеш і навпаки – якщо ти пригнічений, то спокій і стриманість – твої найперші друзі. А, по-друге, вченими давно доведено і знає кожен про те, що настрій змінює самопочуття і наше світосприйняття в цілому.

Взагалі-то цей день краще було б назвати Днем народження сучасного смайлу. Оскільки саме сьогодні 50-т років тому художник Гарві Белл придумав цей яскравий символ, який мав прикрашати візитну картку компанії «State Mutual Life Assurance Company of America». Всього за якихось десять хвилин пан Гарві придумав і намалював нашого «іменинника» - так званого смайлика. Замовникам надзвичайно сподобалося, за що вони заплатили Беллу півсотні доларів. Потім виготовили значки з усміхненим обличчям і роздали працівникам компанії. Візитівка набула неабиякої популярності, перевершивши всі очікування. Клієнти фірми були шоковані таким нововведенням. І через кілька місяців було випущено більше десяти тисяч смайликових значків!
Вражений таким успіхом Белл вирішив започаткувати свято усмішки.

...

Спорт − невід'ємна частина життя людини, її можливість бути сильною і здоровою, дисциплінованою та духовно багатою. Спорт виховуює людину, формує її світогляд, вподобання та переконання. Сьогодні спорт став ще й бізнесом. Велетенські кошти вкладаються у футбол, баскетбол, хокей, бокс тощо. Мабуть, у світі немає жодної людини, яка б не цікавилася певним видом спорту, не мала своїх кумирів, не слідкувала за їх виступами та професіональними здобутками. Запорукою того, що сьогодні спорт є бізнесом стала інформація та джерела, якими вона поширюється. Ці джерела − ЗМІ. Спортивні видання слідкують за змаганнями команд, окремих спортсменів, різноманітними чемпіонатами, кубками, турнірами, аналізують їх виступи, спілкуються зі спортсменами, після чого готують різноманітні передачі про них, пишуть журналістські матеріали тощо.
Саме завдяки ЗМІ (Інтернет, телебачення, радіомовлення, газетно-журнальні видання) люди сьогодні мають змогу не лише уважно слідкувати за виступами улюблених команд чи спортсменів, а й відвідувати спортивні заходи та споруди (стадіони, місця проведення турнірів), купувати різноманітну атрибутику (клубну символіку тощо), тим самим, грубо кажучи, збагачуючи цих самих спортсменів та команди. ЗМІ повідомляють про місця та час проведення турнірів, закликають людей приходити та підтримувати учасників змагань. Тому сьогодні існування спортивних медіа є важливим і для пересічного громадянина, який може слідкувати за улюбленим спортсменом, не маючи при цьому змоги наживо відвідувати його змагання, і для спортивних структур та функціонерів, які завдяки інформації запрошують на власну спортивну арену велику кількість людей, за допомогою яких збагачують свої бюджети.
Постає логічне питання: якщо ЗМІ є частиною успішного ведення бізнесу спортивного функціонера, то чому сьогодні спортивним виданням (особливо регіональним) приділяється так мало уваги? Причиною створення цього матеріалу стало зникнення з лиця землі єдиної спортивної газети Кіровоградщини "Спорт-Ревю". Наразі в нашій області не існує жодного спеціалізованого спортивного видання, яке б повністю висвітлювало спортивні новини регіону. За цією адресою (http://vk.com/club58690836#/club58690836) ви побачите створене ГОЛОСУВАННЯ, на яке вам необхідно дати відповідь: "Чи потрібне Кіровоградщині спортивне видання?". Не залишайтеся байдужими. Саме від вас залежить майбутнє кіровоградської спортивної журналістики!
Останнім власником газети "Спорт-Ревю" була Ірина Анатоліївна Саєнко (директор рекламного агентства «Антураж А», директор Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати). Останнім редактором – Сергій Миколайович Пустовойченко. 
Два роки тому (у 2011 році) Ірина Саєнко викупила «Спорт-Ревю» в редактора «України-Центр» Юхима Мармера. До цього щотижневик «Спорт-Ревю» був додатком до «УЦ». Попри всі намагання Саєнко «розкрутити» видання, газета була збитковою. Існує декілька причин, через які це видання не приносило прибутку, а навпаки, – загнало свого власника в значні борги:
1. Відсутність стабільної матеріально-технічної бази (один власник не зміг повністю забезпечити редакцію всіма необхідними речами для успішного функціонування)
2. Газету недостатньо пропіарено серед читачів, відсутня її реклама на спортивних об’єктах – стадіонах, майданчиках тощо; відсутні посилання колег з інших ЗМІ.
3. Відсутній зв’язок з аудиторією – зустрічі з читачами, проведення різноманітних акцій тощо.
4. Остання і, певно, найголовніша проблема – відсутність ефективних структурних підрозділів видання, малий штат редакції. 
Сьогодні деякі регіональні ЗМІ не можуть дозволити собі тримати великий штат працівників. На практиці (як це було і в "Спорт-Ревю") одна-дві людини займаються "ліпленням" видання. Зрозуміло, крім редакційно-видавничих процесів такі працівники більше нічого не виконують для видання (які там піар та зв’язки з громадськістю?!). Це просто фізично неможливо. Причина такого ставлення вітчизняних газетних ЗМІ до власного іміджу проста і банальна – брак коштів. Звідси і неефективність видань, їхня збитковість (як і у «Спорт-Ревю») та робота за принципом «процес заради процесу».
Ірина Саєнко підпитувала газету незначними вкладаннями коштів (для підтримки принципу «процесу заради процесу»), тому й не дивно, що таке видання не приносило прибутку і було збитковим.
До закриття газети, проблем у «Спорт-Ревю» вистачало.
Першим і, мабуть, найважливішим недоліком для редакції був її обмежений бюджет, який не дозволяв реалізувати чимало ініціатив, які однозначно пішли б виданню на користь і покращили б його фінансову спроможність. Єдиним власником «Спорт-Ревю» була Ірина Саєнко, яка не могла дозволити собі вкладати в збиткову справу значні кошти і чекати невідому кількість часу задля можливого успіху (який міг і не прийти до газети через велику кількість причин). Хоча, треба сказати, що сьогодні багато редакцій переживають не найкращі фінансові часи. В нашій області деякі видання живуть переважно за виручені кошти з реклами та вкладань інвесторів. Мабуть, жодне видання не існувало б без інвесторів та спонсорів. 
В Європі така проблема вже досить давно не є актуальною. Зрозуміло, що існують комерційні та соціальні проекти. Для підтримки соціальних проектів (які не принесуть вкладникам прибутків) створюються концерни інвесторів (декілька власників), які вкладають у справу певні кошти (що заважало Ірині Анатоліївні створити такий концерн навколо «Спорт-Ревю»?!). Як то кажуть: «Гуртом і батька легко набити». Будь-який тип ЗМІ є комерційним проектом (навіть якщо ЗМІ є збитковими), оскільки за допомогою медіа якась людина, чи об’єкт, чи певна установа може прорекламувати себе, створити собі певний імідж, змусити про себе говорити. Маючи соціальну значимість у суспільстві, будучи впізнаваною персоною, людина стає дуже впливовою і частково може контролювати та керувати певними соціальними групами. Так чи інакше, таке положення принесе їй і матеріальне благополуччя. А починається все якраз із інформації, а точніше – із ЗМІ.
Спорт давно став бізнесом і в ньому також наявні значні грошові вливання. В спортивній спільноті ріст значимості та впливовості окремої людини нічим не відрізняється від росту таких же переваг в людини з будь-якої іншої сфери діяльності. Тут так само все починається з інформації, з медіа.
Зрозуміло, що підпорядковані чиємусь гаманцю ЗМІ частково втрачають свободу слова (внутрішня цензура). Проте далеко не всі власники забороняють своїм виданням висвітлювати правду. Приміром, редакція програми «Про футбол», що працює на телеканалі 2+2 (канали 2+2, 1+1 частково спонсоруються Ігорем Коломойським – власником футбольного клубу «Дніпро» та цілої низки інших різноманітних українських установ) намагаються завжди всебічно та без всілякої заангажованості критикувати та аналізуюти діяльність усіх футбольних структур нашої країни, керівниками яких є зокрема й власники цих каналів (2+2 та 1+1). Тобто, редакція вільно може говорити про все, що цікавить громаду, для неї нема «закритих тем». Приклад «Про футболу» демонструє, що навіть в Україні можна знайти чесного та добросовісного інвестора, який, не зважаючи на сказане в його адресу своїми ж підлеглими, все ж таки надає їм право свободи слова. У нас таки демократична держава…
Гроші роблять в цьому світі все (чи майже все). У разі отримання міцної фінансової бази, в «Спорт-Ревю» чи в будь-якому іншому спортивному виданні в першу чергу треба буде змінити структуру редакції, розширити її склад та відділи, поділивши команду газети на два табори: редакційно-видавничий відділ (журналісти, редактори, коректори, верстальники) та організаційно-маркетинговий відділ (фінансовий менеджер, піар-менеджер тощо). В такому випадку перший відділ би повністю концентрував увагу на продукції (звідси – покращення змісту й форми видання, зростання цінності, цікавості та актуальності інформаційного наповнення), а другий би зосередився на зв’язках з аудиторією, «розкруткою» видання тощо. Коли кожен відповідає за щось одне – продуктивність та ефективність такої роботи збільшується вдвічі.
Звісно ж, не все так просто в цьому житті. На теорії завжди все чудово виходить, а от на практиці… Проте, наостанок зазначимо, що шляхи розвитку будь-якого типу ЗМІ (в тому числі й «Спорт-Ревю») все ж реально існують, їх можна втілити в життя (за правильної концепції, бажання і, звісно, фінансових вливань), інакше б у нашому світі не існувало б таких брендів як New York Nimes чи ВВС.
Можливо, газета "Спорт-Ревю" зникла назавжди. Що ж тоді заважає створити нове спортивне видання області типу "Спорт-Центр" (колись, до речі, такий спортивний сайт існував на Кіровоградщині) чи ще щось в такому дусі? Куди дивляться наші спортивні керівники? Як можна популяризувати спорт та здоровий спосіб життя серед населення, коли не існує ЗАСОБІВ (ЗМІ) цієї популяризації?

Автор: колишній журналіст "Спорт-Ревю" Андрій Мороз


 

Переглядів: 1498 Коментарів: 2

MiniMaрaфон. Є ще порох в порохівницях

Posted Автор: Створено: в Загальне

Вчора взяв участь у міні-марафонському забігові, організованому Американським корпусом миру та «Флорою». У забігові взяло участь близько тридцяти учасників. 15 з них рвонули на 10 тис. метрів, решта зважилися лише на 5000 м.

b2ap3_thumbnail_P1370078.JPGb2ap3_thumbnail_P1370076.JPGb2ap3_thumbnail_P1370072.JPG

...

Ось і наступила осіння пора. З кожним днем холоднішає все більше і дні сірішають та коротшають. На власному прикладі можу сказати, що дощ та холод викликають повну апатію та небажання щось робити. Але я точно знаю, що з цим можна боротися, оскільки все вищесказане закладено в нашій свідомості. Щоб почувати себе краще вже сьогодні і аж до самої весни, треба :
1. Бути рухливим!

Заняття спортом та щоденна ходьба сприяють виробленню гормонів щастя! Тому краще встати з робочого місця та розімнутися, а ще краще сходити до залу і ви почуватиметеся краще.

2. Яскравий колір і шалені ритми!

...

Про автобусні маршрути № 1,9а

Posted Автор: Створено: в Загальне

Сьогодні здав депутатське звернення стосовно автобусних маршрутів № 1, 9а. Ось його текст:

До мене, як до депутата міської ради, звертаються мешканці міста Кіровограда зі скаргами на те, що з 3 вересня 2013 року припинив свою роботу автобусний маршрут № 9а, а також на те, що у кінці вересня планується припинення роботи автобусного маршруту № 1.

...

   З набранням чинності Кримінальним процесуальним кодексом України дещо ускладнився для правоохоронних органів доступ до предметів та документів, що можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні.

А ви бачили як зірки з розуму посходили?

Posted Автор: Створено: в Загальне

Не знаєте як здивувати свою половинку? Набридло шукати місце на Набережній, аби спокійно випити пляшечку хмільного? Втомилися від буденних клопотів і проблем? Гайда дивитися на зорепад!!!

Інтернет вже не перший день майорить публікаціями про те, що з 12 серпня з будь-якої точки Землі можна спостерігати за метеоритним потоком року Персеїди, що з'явиться у небі більше, ніж 100 метеорів на годину, що дивитися їх можна неозброєним оком, особливо за містом. Багато писати з цього приводу не буду... Коротше, зірки так зійшлися, що від того посходили з розуму і почали падати! Але то не найголовніше!

Найголовніше те, що можна вирватися на одну ніч на природу, вкритися ковдрою і грітися один з одним. Із собою можна прихопити й чогось смачного: для сумлінних романтиків варіантів багато, починаючи від шипучого шампусіка і закінчуючи вишуканим вином, для антиромантиків чи любителів ненапряжного відпочинку, думаю, і пиво із сємками стане у нагоді.

...

Сієста у Кіровограді

Posted Автор: Створено: в Загальне

Які ваші думки з приводу доцільності запровадження сієсти у місті Кіровограді?

Переглядів: 1313 Коментарів: 5

Про КП "Кіровограджитлосервіс"

Posted Автор: Створено: в Загальне

Вчора міська рада підтримала мій депутатський запит «Про звіт КП «Кіровограджитлосервіс».

6 квітня 2012 року для всіх запам’яталось по різному, для мене – виходом «Вечірньої газети» чи не рекордним тиражем спецвипуску у 35 000 примірників. Спецвипуск було присвячено проекту програми реформування сфери обслуговування житлового фонду та прибудинкових територій Кіровограда.

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори