Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

21 КВІТНЯ – ДЕНЬ, КОЛИ ВСЕ ПІШЛО ПО-ІНШОМУ

Posted Автор: Створено: в Гумор

В Україні нарешті запанувала політична ідилія. Шлях до її утвердження почався з різкої зміни політичного устрою держави. Парламентсько-президентська республіка була скасована і замість неї постала монархія. Колишні прихильники цінностей виборної демократії та всіляких свобод нарешті зрозуміли, що коріння всіх проблем української держави якраз і криється у постійних змінах вищої влади. Вперше на цю проблему звернули увагу авторитетні вітчизняні психологи з антикорупційних органів. Досліджуючи психологічні мотиви, якими керується чиновник здійснюючи корупційні дії, вони з’ясували таке: інтенсивність отримання і розмір хабарів чи привласнення бюджетних коштів чітко корелюється з терміном перебування на посаді. Була виведена чітка формула: якщо чиновника призначити на посаду пожиттєво, то красти він буде поступово, маленькими порціями грошей, що буде шкодити бюджету України набагато менше. Розглянувши цю інформацію Конституційний суд України своїм високим рішенням визнав повністю конституційним призначення чиновників на державні посади до кінця їхнього життя. Втілювати це рішення почали негайно і з найвищої посади. Вже наступного дня в Україні була проголошена монархія. Від цього часу влада передавалася спадково від одного до іншого представника всім відомої династії. Її засновником став чоловік, який умів гарно говорити, мав великий досвід, чудову і чесну команду, користувався повагою лідерів інших держав та міг вільно дивитися в очі головному ворогові України, не згинаючи колін.

Країною монарх управляє через своїх намісників, які на європейський манер офіційно називаються префектами, а в народі по-старому губернаторами. Префекти також призначаються пожиттєво і у своїй роботі мають два головні завдання: забезпечення регулярної сплати регіоном податків до державної казни і піклування про те, щоб в серцях українців випадково не згасла любов до монаршої персони. Насправді префекти не мають ніяких повноважень, бо вже давно закінчилася децентралізація і люди щиро переконані, що все вирішують саме вони. По-іншому ніхто не думає, адже відтепер Україну населяють лише світоглядно правильні люди. Вони щохвилини люблять Україну і щосекунди думають про неї та ніколи не сумніваються в правильності слів і вчинків монарха. Власне, такі речі, як сумніви у правильності дій вищої влади чи, не дай Боже, якісь критичні висловлювання у її бік відтепер стали ознакою невихованості і притаманні лише непатріотичним людям.

В гуманітарній сфері панує українська мова і культ Бандери.

Вже не існує ніяких мовних квот, бо всі і так говорять та балакають українською. На законодавчому рівні монархічним указом закріплено використання української мови в усіх сферах – від спілкування господаря зі своїми домашніми чи свійськими тваринами до висловлювання чоловіками і жінками свого задоволення під час заняття коханням. Мовними експертами доведено, що використання іншомовних слів під час цього процесу наносить непоправну шкоду українській мові та впливає на етнічну самоідентифікацію статевого партнера. Тому суворо заборонено казати такі слова – «yes», «oh my God», «мне было хорошо». Натомість, всіляко вітаються подібні висловлювання – «мені було так приємно, неначе я тільки що переглянув (ла) фільм про спалення французами Москви у 1812 році» або «дякую, ці почуття можна порівняти хіба що з отриманням Україною безвізу». Російська мова повністю і назавжди заборонена. Люди може б і хотіли, щось сказати цією прокаженою мовою, але не мають такої змоги. Бо всім від народження під шкіру вживлюють мовний чіп, який забороняє говорити нерідною мовою, а заодно і критикувати владу. Тому всі говорять українською і схвалюють все, що робить монарх, який відтак впевнений, що робить все добре.

В країні успішно проведена стовідсоткова суцільна бандеризація. На честь Бандери названі сотні населених пунктів, тисячі вулиць і провулків, поставлені декілька мільйонів пам’ятників. Оскільки, постать Бандери є міжпланетного масштабу, то коли наші друзі американці освоїли Марс, то українська влада попросила і отримала згоду на встановлення пам’ятної дошки на одному із космічних шатлів з написом «тут був штаб по боротьбі оунівців з жидобільшовизмом». На державному рівні прийнята програма, яка матеріально  заохочує молодих батьків називати своїх дітей іменем Степан. Щиро вітається, коли вже дорослі чоловіки змінюють своє прізвище на Бандера. Бо людям з прізвищем Бандера в Україні дозволено все! Краєзнавцями з різних куточків України видано велику кількість наукових робіт про беззаперечні факти перебування лідера ОУН у їхніх місцевостях. Доведено, що Бандера, як Шевченко, бував майже в кожному населеному пункті української держави. Найавторитетнішими бандерознавцями були виявлені в архівах і опубліковані твори, написані Бандерою. Загалом вже видано понад сто томів! Але робота продовжується! Твори Бандери є в кожній бібліотеці і в кожному навчальному закладі. Діти їх починають вивчати і конспектувати змалечку. В деяких дитячих садках широко використовується практика, коли виховательки читають дітям твори лідера ОУН перед тихим часом або, коли ті сидять на горщиках. Бандера очолює пантеон українських героїв. До нього входять всі борці за незалежність України від Росії, починаючи від трипільців і закінчуючи сучасністю. Героїв до пантеону відбирала авторитетна комісія. Критеріїв було два: бездоганне володіння українською мовою і відсутність будь-якого зв’язку з містом Кривий Ріг.

Окрім суцільної бандеризації, Україна має цілковиту безвізацію. Отримавши в недавньому минулому безвізовий режим з ЄС, українська влада на гроші заробітчан спорудила в центрі Києва грандіозний пам’ятник безвізу, а на західному кордоні – красиву арку, оздоблену вишитим орнаментом, щоб українцям приємніше було залишати свою країну. Безвіз лише з ЄС приносив задоволення українській владі недовго. Тому було вирішено добиватися безвізу з іншими країнами. Якщо ж з якоюсь державою не було візового режиму, то він спочатку вводився, а потім ціле міністерство здійснювало кропітку роботу по його скасуванню.

Великий прорив стався в релігійній сфері. До отриманого раніше томосу від патріарха Константинопольського, українська православна церква одержала томоси від Папи Римського, Далай-Лами, Всесвітнього братерства буддистів та Всесвітнього Центра Свідків Єгови. Тепер навіть у російського патріарха не повертається язик сказати, що українська церква не автокефальна. Більш того, православні українці перебувають в євхаристичному спілкуванні з баптистами, адвентистами, євангелістами, сіоністами і навіть з представниками африканських племен, які сповідують культ предків та культ вождів. 

Нарешті пересічні українці стали щасливими. Вони перші за всю історію людства зрозуміли, що справжнє щастя не в грошах. Справжнє щастя в любові до країни і ненависті до Росії…

0
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори