Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

«Битва поетів» за 100 і молода поетеса Марія Сидорак

Posted Автор: Створено: в Культура

Незважаючи на формулювання «за 100» і «молода», тут не йтиметься про вік або про час. Скоріше про простір. Простір, який заповнений хорошими людьми і хорошою поезією.

Січневий поетичний слем у галереї «Єлисаветград» був найбільш масштабним за всю історію поетичних баталій у Кіровограді. Кількість глядачів на «Битві поетів» вперше перевалила за 100. Останні разів 5 «битва» збирала більше ніж 60 глядачів, але тризначне число – вперше. І що тут казати, з цього можна лише радіти і пишатися. Радіти з того, що поезія – різновікова, різножанрова, різнотематична, різностильова, різнорівнева – приваблива для нашої публіки. І пишатися тими людьми, які обирають вечір поезії замість усіх тих розваг які так відволікають від чогось справжнього, створюють дебелу конкуренцію не лише «малопривабливим» (з певного боку) видам мистецтв (наприклад театру чи літературі), а й навіть живому спілкуванню. З людьми які цінують і люблять мистецтво приємно жити в одній країні, в одному місті, на одній вулиці, і в одному будинку.

 

На січневій «Битві поетів» перемогу здобула молода поетеса Марія Сидорак, яка виступала не вперше, але раніше ніколи не перемагала. Її поезія місцями наївна, місяцями недосконала у формальному плані (кульгавий ритм; крива, банальна рима), але все ж у ній є головне – енергія. Енергія творчої молодої людини, відкритої для світу, відкритої для поезії. Не зважаючи на ґанджі, у її поезії є те, що Василь Симоненко називав діамантами, які неодмінно мають бути у вірші, які мають засяти у ньому і зробити його кращим. У Марії  серед таких діамантів можна відмітити рядки: «Повертатись – погана прикмета, // Але дуже хороша ідея!»

    

Наступне поетичне змагання відбудеться в середу 25-го лютого о 18:00 в галереї «Єлисаветград» (вул.. Пашутінська, 36).

Приходьте! :)

 

Вірш Марії Сидорак

Забагато колючої “ні”,

Ні знайомі, ні друзі – ніхто.

Навіть сенсу немає в брехні,

Якщо й так вже давно

все одно.

Що ж, можливо, воно так і треба,

Трохи менше віршів, більше прози.

Я б струсила всі зорі із неба,

Тільки б збулося.

Забагато фальші в словах,

І акорди знов грають не ті,

Забагато трагедій у снах,

Закороткі свята й вихідні.

Доля – шлях без зворотніх білетів,

Може, досить вже гратися нею?

Повертатись – погана прикмета,

Але дуже хороша ідея!

 

 

0
Коментарі вимкнені автором.
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори