Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

Фінансова автономія навчальних закладів: нові можливості для адміністрації шкіл та батьків учнів

Posted Автор: Створено: в Освіта

2018 рік можна відверто назвати роком освітньої реформи. Чи не вперше законодавець комплексно підійшов до врегулювання прозорості шкільних фінансів. Два закони України – «Про освіту» (набрав чинності 28 вересня 2017 р.) та «Про внесення змін до Податкового Кодексу України» (набрав чинності 27 липня 2018 р.) – розподіляють відповідальність за відкритий та зрозумілий спосіб наповнення бюджетів середніх навчальних закладів серед усіх гравців. За умови належної імплементації законодавчих можливостей, фінансова автономія шкіл означатиме наявність і для влади, і для платників податків, і для керівництва шкіл зрозумілої схеми в залученні та витрачанні ресурсів. Законодавчі можливості є. А от чи скористаються ними шкільні адміністрації та працюючі громадяни країни, залежить від їхньої активності та бажанні злагоджено працювати задля щастя дітей.

«До чого тут школа з її фінансовою автономією до щастя дітей?» - запитаєте ви. Все просто. На думку експертів, які протягом двох років досліджували модель централізованої системи фінансування шкільної освіти в Україні, запровадження фінансової автономії шкіл найбільше відповідає інтересам батьків і учнів. Крім того, міжнародні дослідження (PISA[1]) демонструють, що саме фінансова автономія середніх навчальних закладів є однією із запорук підвищення результатів навчання. А діти добре навчаються тільки там, де відчувають захищеність і турботу про них. Фінансова автономія стає тим підґрунтям, на якому формується злагоджена робота усієї системи освіти. В ній усі суб’єкти сильні та кожен знає, що йому робити для досягнення спільного результату. У такому механізмі сторони зацікавлені у переможній позиції одна одної. Дискусії, звичайно, будуть, але великих і гострих конфліктів не виникатиме. Спільна ціль завжди об’єднує, а досягнення спільного успіху робить таку організацію дуже успішною.

Законодавець сформував таку собі правову рамку стримувань і противаг щодо залучення фінансів школою за якої:

  • заклади освіти мають можливості залучати гроші із різних джерел та вести свою господарську діяльність, приймаючи самостійно рішення щодо перерозподілу отриманих надходжень

а

  • батьки можуть впливати на діяльність школи через механізм державно-громадського управління освітою (піклувальні ради) та надаючи фінансову підтримку закладам освіти у прозорий спосіб, отримуючи при цьому податкову знижку.

Фінансова автономія: законодавчі можливості для шкіл. Відтепер держава виступає гарантом фінансової автономії загальносередніх закладів освіти[2], а директори закладів освіти можуть обрати для ведення освітньої діяльності одну із наступних організаційно-правових форм:

  • бюджетна установа

 

повністю утримується за рахунок коштів місцевого бюджету;

  • неприбутковий заклад освіти

 

основною метою є створення соціальних благ для населення і держави та звільняється від оподаткування[3];

  • прибутковий заклад освіти

 

суб'єкт господарювання, основною метою господарювання якого є отримання прибутку; сплачує усі податки, передбачені законодавством України.

Організаційно-правова форма ведення господарської діяльності закладами освіти визначається засновником і зазначається в установчих документах. Директори шкіл відтепер можуть самостійно, без погодження з органами управліннями, розпоряджатися грошовими надходженнями від здійснення статутної діяльності, наприклад, отримання доходів від оренди та надання платних послуг. У разі потреби школи можуть відкривати рахунки в банках, брати позики та кредити. Самостійно укладати договори на послуги і товари. Спрямовувати зекономлені кошти на преміювання вчителів та працівників освітнього закладу. Самостійно планувати та заощаджувати гроші на оплату теплоенергоносіїв тощо.

Усі перераховані повноваження можуть бути реалізовані повною мірою, коли цими питаннями займатимуться укомплектовані фахівцями спеціальні підрозділи – господарські, фінансові, юридичні служби, бухгалтерії. Утримання такого персоналу це додаткові витрати, покривати які можна за рахунок ведення господарської діяльності. З одного боку, перехід на автономний статус та господарський розрахунок це позитив, адже заклади освіти зможуть покращити свій матеріальний стан, надавати додаткові стимули для педагогів, що підвищить якість навчання. З іншого боку, школи стають повноцінними суб’єктами господарювання, у яких завжди є ризик отримання збитків замість доходів, ситуацій із непогашеними боргами, неефективної роботи господарсько–фінансових служб або навіть зловживань.

Фінансова відповідальність батьків школярів, як платників податків. Сучасна практика залучення «батьківських грошей» на потреби школи є каменем спотикання у відносинах між ними та шкільними адміністраціями. Ситуація, коли батьки, по суті, не впливають на прийняття рішень у закладах освіти, постійно їм винні та не можуть повною мірою проконтролювати доцільність та ефективність витрачання своїх фінансів є підґрунтям для все наростаючої кількості скандалів. Конфлікт переноситься зі стін школи у соціальні мережі. Його заручниками стають діти, які проводять у школі більшу частину свого часу з вересня по травень. Гостроту та напруження дорослих дискусій уже неможливо не помічати. Законодавець змінив правила гри, надавши можливість обом сторонам протистояння у правовому полі цивілізовано планувати потреби у шкільних ресурсах, впливати на їх розподіл та контролювати їх витрачання.

Право школи вести свою господарську діяльність та залучати ресурси на забезпечення своїх потреб з різних джерел, врівноважується можливістю для батьків впливати на стратегію розвитку школи, допомагати їй фінансово та контролювати витрачання шкільного кошторису через участь у піклувальних радах[4].

Піклувальна (наглядова) рада – є формою державно-громадського управління освітою. Її діяльність спрямована на вирішення перспективних завдань розвитку школи, залученню ресурсів з різних джерел для «свого» закладу і здійснення контролю за їх використанням.

Додатковим стимулом до прозорості фінансування батьками шкіл, є включення до податкової знижки суми коштів, сплачених на користь школи. Податкову знижку можна отримати уже з 1 січня 2019 р. Для реалізації цього права платник податку заповнює річну податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2.10.2015 р № 859[5]. Декларація подається до 31 грудня наступного за звітним податкового року. Наприклад, за 2018 рік декларація подається до 31 грудня 2019 року. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Розмір податкової знижки вираховується залежно від ставки податку на доходи фізичних осіб. Сьогодні цей податок складає 18% від суми доходу. Тобто, якщо протягом року ви заплатили за навчання своєї дитини, наприклад, 10 000,00 гривень, то маєте право отримати від податкової 1800,00 гривень компенсації.

Отже, законодавчі можливості для фінансової автономії шкіл та широкого включення громадськості у державно-громадське управління школою є. Але на сьогоднішній день поняття «шкільна автономія» - фактично віртуальне. І чи стане воно реальним залежить від активності та наполегливості кожного з нас.


[1] PISA (англ. Program for International Student Assessment) ‑ міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів, координоване Організацією міжнародного співробітництва та розвитку. Його метою є отримання порівнюваних даних про рівень знань і вміння їх застосовувати на практиці учнів, віком 15 років, з метою підвищення якості викладання і організації систем освіти. Україна вперше має взяти участь у дослідженні в цьому році.

[2] Закон України «Про освіту» (ст. 23): держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти; обсяг автономії закладів освіти визначається законом України «Про освіту», спеціальними Законами та установчими документами закладу освіти.

[3] Закон України «Податковий Кодекс України» (ст. 197, п. 197.1, пп. 197.1.2): звільняються від оподаткування операції з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами І-ІІІ ступеня.

[4] Закон України «Про освіту» (ст. 29) – наглядова (піклувальна) рада закладу освіти сприяє вирішенню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямків розвитку і здійснює контроль за їх використанням, ефективній взаємодії закладів освіти з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами. Наглядова (піклувальна) рада має право: і) брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти та контролювати її виконання; іі) сприяти залученню додаткових джерел фінансування; ііі) аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника; iv) контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти та вносити і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти; v) вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, зазначених законом; vі) здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

[5] Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

0

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори