Гречані блоги

Блоги небайдужих особистостей на інформаційному порталі Кіровоградщини "Гречка"

І будь-яке хамство – за наші ж гроші!

Приємно знати, що хтось турбується про пенсіонерів, одна біда – не завжди в пенсіонерів є гроші, щоб тією турботою скористатися. Я зрозумів це, коли захворів і звернувся до нашої Новомиргородської  ЦРЛ.

Був саме початок весни і сезонний наплив хворих, тож, коли лікарі мене оглянули й призначили перелік лікувальних процедур, то попередили, що сидіти в загальній черзі до кабінету фізіотерапії – то справа довга. Але є вихід – можна звернутися до Новомиргородського терцентру(соціальний захист населення), адже туди завезли таке ж обладнання, навіть краще – бо новіше. Розповіли, що те обладнання придбано за державні кошти, медперсонал також утримується за кошти держбюджету  лише  з однією   ціллю - покращити самопочуття пенсіонерів району.

Та у терцентрі мене приголомшили співробітники чудернацькою вимогою: «Гроші давай!». Мене здивувало, що з мене вимагають гроші для проходження процедур, адже в лікарні ці процедури безкоштовні. Проте мене почали переконувати, що ці гроші підуть на допомогу малозабезпеченим верствам населення та інвалідам . Так я сам є пенсіонер, а моя дружина – інвалід третьої групи! Може, це нам та допомога й призначена? Втім, мої мрії були обірвані ультиматумом, що гроші маю давати таки я, а не мені, пояснили, що я «не їхній» пенсіонер, бо віку ще не досягнув, а висновки МСЕК про втрату 20 відсотків  професійної  працездатності нікого не цікавлять.

А в тім лікуватися треба. Тож на ультимативні умови працівників медичного терцентру погодився. Після придбання необхідних ліків у мене залишилось  при собі лише  40 гривень, на благодійні внески я хотів дати 20, але, як мені пояснили, виявляється існує чітка такса на благодійність, яка передбачає мінімальний вклад 50 грн.. Щоб переконати співробітників тер центру, що завтра повернуся й принесу решту, я витратив чимало сил і часу. Врешті я пройшов всі необхідні процедури, а наступного дня повернувся з тими 50 гривнями, які начеб то  «заборгував».

Та не встиг я переступити поріг процедурного кабінету як лікар не запитавши про стан мого здоров’я, як на моє переконання повинно було б бути, першим питанням заявила: «Ви гроші принесли, бо без грошей лікувати ніхто не буде?».

І мені стало цікаво, що ж вони так активно визбирують гроші з хворих, адже не в кожного вистачає грошей навіть на ліки, а не те що на процедури, які  повинні надаватися безкоштовно? Врешті докопався до інформації, що все це треба для самого терцентру. Але яка мені, пенсіонеру,  різниця, поїде при потребі в Кіровоград директор терцентру машиною чи рейсовим автобусом? І чого за додаткові зручності для них самих платити зі своєї кишені маю я та решта хворих?

Я, намагався звернутись до директора територіального центру Тетяни Горячко та вона чомусь хутко зникла, тому звернувся  до екс-начальника УПЗСН, нині заступника голови райдержадміністрації  Миколи Гончаренка. Питання врешті не в мені особисто,я ще в змозі  оплатити такі» лікування» ,а в тих людях хто неспроможний це робити,  хто в наше « славетне» сьогодення перебивається з копійки на копійку і ледь зводе кінці з кінцями.  На що отримав відповідь, що скаржитися я можу, куди завгодно, і ніхто на це уваги не зверне.

З подібною ж проблемою до мене як до депутата міської ради звернулася інвалід третьої  групи, мешканка міста яка  відмовилася від послуг територіального центру, бо не мала грошей за них заплатити. І  як  з’ясувалось це не поодинокі випадки, це система.

Замість того щоб працювати з благодійниками, яких немало у районі і які готові надати допомогу на цілком конкретні цілі, керівництво тер центру пішло по шляху найменшого спротиву – беруть гроші у нужденних хворих пенсіонерів , користуючись тим, що хворі не можуть сидіти та чекати у довгих чергах на коридорах лікарні.

І стало мені зрозуміло, чому в тер центрі відсутні  черги взагалі  до кабінетів фіз. процедур, хоч там новіше обладнання та на посаді працює кваліфікований лікар  – пенсіонери намагаються проходити всі процедури в центральній районній лікарні, де катастрофічно бракує лікарів, де страшні черги, але там з малозабезпечених людей та і решти  ніхто грошей не вимагає…? Тоді  нарешті я зрозумів ,що це напевно втілюються в життя ті гучні урядові реформи, про краще життя, здоров’я   нації, і т.п.

У підсумку завдяки МВС України я  пролікувався, допомогли товариші по колишній службі.

Та, як говориться у відомому анекдоті, « а осад то залишився».... А ще більший осад від того, що ж робити іншим хворим пенсіонерам? Хто їх захистить, хто  допоможе ?

Р.S.

По причині хвороби я раніше не міг написати статтю, але занепокоєний ситуацією не міг залишитись байдужим.  Я передав статтю в Редакцію газети           «Новомиргородщина», однак її ніхто не друкує та і друкувати  напевно не буде. В газеті прославляють провладних  політичних лідерів починаючи від районних аж до державних, та те що  наш район займає перші місця. «Дивлячись на масове безробіття та на дороги,  складається  враження що  місця  купують, а не досягають».

Коментарі  

 
-2 # Игорь 31.05.2013, 23:17
Уважаемый автор материала, как с вами связаться?
Или бросьте пожалста ваш контактный номер на
Цитата
 
Реклама

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит.

У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Захисний код
Оновити

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку висловлюють автори